Рішення № 58215860, 06.06.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2016 року Справа № 913/649/16

Провадження №15пд/913/649/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

до Луганської міської ради, м.Луганськ

про розірвання договору оренди землі

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув;

від відповідача представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської міської ради про розірвання договору оренди землі від 08.11.2011, державна реєстрація від 01.12.2011 за №441010004000576.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.05.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 06.06.2016.

Позивач клопотанням б/н від 01.06.2016 просив суд розглянути справу без участі представника.

Письмовими поясненнями б/н від 01.06.2016 позивач зазначив, що в даному випадку наявні всі складові, які необхідні для розірвання договору на підставі ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, а саме: що укладаючи договір оренди землі сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, тобто ані сторони по угоді, ані хто будь інший не міг у 2011 році передбачити настання через три роки після укладення договору оренди землі терористичної загрози і проведення антитерористичної операції; що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались, тому позивач не міг вплинути на обставини, які виникли; що при укладенні договору позивач розраховував на те, що він буде платити орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою, але в силу зазначених обставин він не може користуватися ані земельною ділянкою, ані нерухомістю.

Сторони не скористалися своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно до пп.пп.3.9.1, 3.9.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням відповідача є: вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, 91055.

За інформацією Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта розміщеній на офіційному веб-сайті (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax) пересилання пошти до/з міста обласного значення Луганськ тимчасово не здійснюється.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі Судова влада в Україні в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Згідно інформації з мережі Інтернет Луганська міська рада має адресу електронної пошти: lgik@ukrpost.ua, на яку господарським судом надсилався примірник ухвали від 24.05.2016.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.10.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, який посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №890.

Відповідно до п.1.1 договору за цим договором продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м.Луганськ, вул.Руднєва, б.58 д, і сплачує за них обговорену грошову суду у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Обєкт продажу належить продавцю на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Малого та середнього бізнесу Афіна від 02.07.2007 (справа №37/06-06/07), право власності зареєстроване в Міському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 5568501, в книзі 2, номер запису 381 (п.1.4 договору).

Між Луганською міською радою (позивач, орендодавець) та ОСОБА_1 (відповідач, орендар) 08.11.2011 був укладений договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/40, рішення Луганської міської ради від 27.08.2010 №69/27, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщені нежитлові будівлі за адресою: м.Луганськ, вул. Руднєва, 58д. Кадастровий номер земельної ділянки 4410100000:01:005:0058 (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2660 га.

Згідно з п.4 договору на момент укладання договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, становить 1 196 601 грн 00 коп. Після набрання чинності договором оренди землі протягом терміну дії договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, в тому числі коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, визначаються (змінюються) згідно рішення Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10, або згідно іншого нормативно-правового рішення прийнятого замість вказаного. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається (змінюється) органом, уповноваженим орендодавцем, на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який надається органом, уповноваженим діючим законодавством, про що орендарю не пізніш десяти днів після його звернення до органу, уповноваженому орендодавцем, надається відповідна (і) довідка (и). При цьому зміни в договір не вносяться.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про свій намір продовжити договір оренди землі (п.7 договору).

Відповідно до п.8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і складає 35898 грн 03 коп.

Згідно з п.17 договору земельна ділянка передається в оренду під розміщені нежитлові будівлі.

Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення (п.18 договору).

В п.22 договору сторони передбачили, що після припинення дії договору оренди землі, в тому числі шляхом його розірвання, орендар повинен повернути орендодавцю через уповноважений ним орган земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з п.29 договору орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (п.29.1); дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів (п.29.2); дотримання режиму зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються (п.29.3); своєчасного внесення орендної плати (п.29.4); виконання інших зобовязань, передбачених діючим законодавством (п.29.5).

Відповідно до п.30 договору орендодавець зобовязаний: передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди (п.30.1); при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки (п.30.2); не вчиняти дій, що б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (п.30.3); попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого обєкта оренди (п.30.4).

Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (п.30.1); за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження (п.31.2 договору); отримувати продукцію і доходи (п.31.3); здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд (п.31.4); передати земельну ділянку або її частину у суборенду без зміни цільового призначення відповідно до земельного законодавства України за письмовою згодою орендодавця (п.31.5); орендар має права, надані йому нормативними актами України та договором (п.31.6).

В п.32 договору сторони передбачили, що орендар зобовязаний: сплачувати орендну плату у розмірах та у строки, передбачені договором, з урахуванням її індексації, здійсненої відповідно до договору (п.32.1); виконувати обовязки та дотримуватись вимог, передбачених договором (п.32.2); виконувати обовязки та дотримуватись вимог, передбачених діючим законодавством, в тому числі Земельним кодексом України, Законами України Про оренду землі, Про благоустрій населених пунктів, Податковим кодексом України (п.32.3); приступити до використання земельної ділянки від дня державної реєстрації договору оренди землі (п.32.4); самостійно обчислювати розмір річної орендної плати (п.32.5) та інше.

Відповідно до п.36 договору він може бути розірваний: за згодою сторін; за рішенням суду на вимогу орендаря або орендодавця, або органу, уповноваженого орендодавцем; у разі істотного порушення договору іншою стороною; у випадках, встановлених законом; у випадках, встановлених договором, а саме у разі невиконання або неналежного виконання стороною за договором своїх зобовязань.

Позивач зазначає, що загострення суспільно-політичної ситуації на території м.Луганська, проведення бойових дій в зоні антитерористичної операції, блокування міста незаконними озброєними угруповуваннями призводить до неможливості безпечного використання земельної ділянки та здійснення господарської діяльності позивача; що подальше виконання умов договору оренди порушило б майнові інтереси позивача, оскільки користуватися орендованим майном та обслуговувати його позивач не має можливості, а сплата орендної плати без можливості використання обєктом оренди за призначенням призведе до невиправданих збитків позивача.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

На виконання вказаних приписів законодавства і у відповідність до них 08.11.2011 між Луганською міською радою та ОСОБА_1 08.11.2011 було укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 01.12.2011 за №441010004000576.

Відповідно до ч.4 ст.31 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частинами 1-4 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суттєвою зміною обставин в розумінні ст.652 Цивільного кодексу України є непередбачена зміна зовнішніх обставин, яка не залежить від волі сторін. При цьому обставини повинні змінитись настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би такий договір або уклали би його на інших умовах.

Отже, закон повязує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі №3-9гс12.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування наявності усіх чотирьох умов, передбачених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, позивач посилається на те, що укладаючи договір оренди землі від 08.11.2011 сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, тобто ані сторони по угоді, ані хто будь інший не міг у 2011 році передбачити настання через три роки після укладення договору оренди землі терористичної загрози і проведення антитерористичної операції; що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались, тому позивач не міг вплинути на обставини, які виникли; що при укладенні договору позивач розраховував на те, що він буде платити орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою, але в силу зазначених обставин він не може користуватися ані земельною ділянкою, ані нерухомістю.

Водночас, господарський суд зазначає, що ст.6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669-VIІ від 02.09.2014 під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону моментом початку Антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014. Цей Указ набрав чинності 14.04.2014.

На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 розпорядженням №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Відповідно до договору оренди землі від 08.11.2011 земельна ділянка знаходиться за адресою: вул.Руднєва, б.58д, м.Луганськ. Вказане місто включено до Переліку та знаходиться на території проведення антитерористичної операції.

В силу вказаних приписів законодавства Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звільнений від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2660 га, яка знаходиться за адресою: вул.Руднєва, б.58д, м.Луганськ, за договором оренди землі від 08.11.2011.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що така необхідна умова для розірвання договору у відповідності до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, як те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, в даному випадку відсутня, оскільки орендар в силу приписів наведеного Закону звільнений від сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а отже наявність договору оренди землі не має впливати на його матеріальний стан.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем в порушення приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду наявність сукупності умов, передбачених ст.652 Цивільного кодексу України, які необхідні для розірвання договору за рішенням суду.

Також господарський суд зауважує, що суттєва зміна обставин, на відміну від неможливості виконання, яка також є підставою для припинення зобовязання, не позбавляє сторону можливості виконати зобовязання. Навпаки, можливість його виконання у всіх випадках повинна бути присутньою, але таке виконання значно порушило б баланс майнових інтересів сторін.

Водночас, відповідно до ст.607 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Наразі у звязку з проведенням на території м.Луганська, де безпосередньо знаходиться земельна ділянка за договором оренди землі від 08.11.2011, антитерористичної операції позивач позбавлений можливості користуватися орендованою земельною ділянкою та майном, яке розташоване на ній, для здійснення господарської діяльності, вносити орендну плату, оскільки на зазначеній території банківські установи не працюють і операції не проводяться, а відповідач, в свою чергу, отримувати орендну плату за користування земельною ділянкою, тобто сторони позбавлені можливості виконувати умови договору оренди землі від 08.11.2011. Крім того, сторони не могли вплинути і не відповідають за проведення антитерористичної операції на території міста Луганська.

Отже виконання сторонами умов договору оренди землі від 08.11.2011 наразі неможливе.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що є підстави для припинення зобовязання за договором оренди землі від 08.11.2011 відповідно до приписів ст.607 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідач позов не оспорив.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на сторін порівну згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ані позивач, ані відповідач не відповідають за неможливість виконання договору оренди землі від 08.11.2011 внаслідок проведення антитерористичної операції на території міста Луганська, а відтак вина відповідача у виникненні спору відсутня.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луганської міської ради задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 08.11.2011, державна реєстрація від 01.12.2011 за №441010004000576, який укладений між Луганською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, відносно земельної ділянки площею 0,2660 га, яка знаходиться за адресою: вул.Руднєва, б.58Д, м.Луганськ, кадастровий номер земельної ділянки 4410100000:01:005:0058.

3. Стягнути з Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, кв.ЮжнийАДРЕСА_1, м.Луганськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у сумі 689 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.06.2016.

Суддя С.В. Смола