Рішення № 58215528, 07.06.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2016 Справа № 907/202/16

За позовом Тячівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради, смт. Буштино Тячівського району

ДО фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

ПРО стягнення суми 25709,68грн. збитків за користування земельною ділянкою ,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від прокуратури ОСОБА_2, прокурор відділу прокуратури

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Тячівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради, смт. Буштино Тячівського району звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Хуст про стягнення суми 25709,68грн. збитків за користування земельною ділянкою ,

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.04.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2016р. розгляд справи було відкладено на 12.05.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2016р. розгляд справи було відкладено на 31.05.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016р за клопотанням сторони продовжено строк вирішення спору в порядку вимог ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 07.06.2016р.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обгрунтованість наявними у справі матеріалами. Також у відповідності до вимог суду подав додаткове письмове обгрунтування заявлених позовних вимог з урахуванням відомостей, наведених відповідачем у поданому суду письмовому поясненні з доказами в його обгрунтування. Зокрема, зазначає про обгрунтованість вимог про стягнення завданих збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 25709,68грн, які спричинені безпідставним користуванням земельною ділянкою та несплатою відповідачем орендної плати за фактичне користування землею, на якій знаходиться придбаний відповідачем за договором купівлі-продажу комплекс. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.224 Господарського кодексу України, ч.3 ст.152, п. "д" ст.156 Земельного кодексу України.

Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Разом з тим, подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач з приводу заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні. Вказує на не доведення позивачем та прокурором складу правопорушення в діях чи бездіяльності відповідача. Також надав суду відомості про те, що ним починаючи з 2013 року здійснюються заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомості, однак, Управлінням Держземагентства у Тячівському районі без зазначення причин не здійснено відповідні дії щодо погодження матеріалів відведення земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.06.2016, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 25 сесії 6 скликання Буштинської селищної ради № 1115 від 17.10.2013 року надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельноїділянки в натурі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,1027 га в смт. Буштино, вул. Головна, 87.

Пунктом 3 вказаного рішення зобовязано ФОП ОСОБА_1 протягом 6 місяців виготовити вказану технічну документацію та подати її на затвердження до Бушгинської селищної ради.

Проте, ФОП ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою у вказаний строк не виготовив, на затвердження її в Буштинську селищну раду не подав та договір оренди земельної ділянки з Буштинською селищною радою не уклав.

Рішенням 26 сесії 6 скликання Бушгинської селищної ради № 1178 від 13.12.2013 року, затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності у смт. Буштино.

Відповідно до п.п. 15 п. 5.1 вказаного положення, ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, надані в користування для розміщення закладів торгівлі становить 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки згідно витягу № 10- 708-99.5-1286/2-16 від 11.03.2016 становить 390 218,92 грн.

Однак, згідно інформації Державної податкової інспекції у Тячівському районі, орендну плату за користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1 з 2013 року не сплачує.

Прокурор та позивач стверджують, що на вказаній земельній ділянці розміщене нерухоме майно - майновий комплекс, який належить на праві власності ФОП ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 13.08.2007 та від 19.10.2011.

Згідно акту комісії з питань охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та рекреації та з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку селища Буштино від 11.03.2016 року ФОП ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку для обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,1027 га.

Листами Буштинської селищної ради від 01.11.2013 року № 272/02-26, №48/02-31 та від 07.12.2015 №335/02-31 ОСОБА_1 повідомлений про незаконність використання вказаної земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів та вказано на необхідність виготовлення всіх необхідних документів.

Проте, ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою з 2013 року не виготовив, на затвердження сесії Буштинської селищної ради не подав, договір оренди земельної ділянки з Буштинською селищною радою не уклав та орендну плату не сплачував в звязку з чим, заподіяв Буштинській селищній раді збитки за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на суму 25 709,68 грн.

Згідно інформації управління Держгеокадастру в Тячівському районі від 27.05.2016 ТОВ «Моя Земля» подала проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_1 для реєстрації земельної ділянки до управління Держгеокадастру 27.02.2015, а 28.02.2015 в реєстрації земельної ділянки було відмовлено у звязку з невідповідністю документації вимогам закону (перетин меж земельних ділянок).

Таким чином, не дивлячись на те, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою Буштинскою селищною радою надано, проект землеустрою до управління Держгеокадастру в Тячівському районі подано лише 27.02.2015 тобто майже через півтори року.

Крім того, не дивлячись на те, що 28.02.2015 в реєстрації земельної ділянки було відмовлено, а документацію із землеустрою повернуто розробнику, станом на 30.05.2016 така на погодження до управління Держгеокадастру повторно не надходила.

З огляду на наведене, прокурор та позивач просять суд заявлені позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми 25709,68грн. збитків за користування земельною ділянкою задовольнити повністю.

Оцінюючи подані сторонами та прокурором докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі.

Статтею 126 вказаного Кодексу визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Судами встановлено, що відповідач, порушуючи норми земельного законодавства, протягом періоду з 01.01.2014р. по 11.03.2016р. (день, що передує дню зверненню до суду з даним позовом), фактично використовував спірну земельну ділянку без виготовлення та оформлення відповідних правовстановлюючих документів, чим спричинено Буштинській селищній раді раді збитки у вигляді неотриманої орендної плати у розмірі 25709,68грн.

Згідно із ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, суди виходили з того, що у п.п.3.7, 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 зазначено, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284. Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (пункт 2 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Рішенням 26 сесії 6 скликання ОСОБА_2 від 13.12.2013р. №1178 затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності у смт. Буштино.

Судом встановлено, що у встановлений вказаним положенням строк згідно акту комісії з питань охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та рекреації та з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку селища Буштино від 11.03.2016 року ФОП ОСОБА_1 не сплачено суму визначеного розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки для обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,1027 га.

Так, листами Буштинської селищної ради від 01.11.2013 року № 272/02-26, №48/02-31 та від 07.12.2015 №335/02-31 ОСОБА_1 повідомлений про незаконність використання вказаної земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів та вказано на необхідність виготовлення всіх необхідних документів.

Зазначена вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення, сума збитків, заподіяних внаслідок неоформлення правовстановлюючих документів на землю та неодержання плати за оренду земельних ділянок, у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Розрахунок суми збитків, заподіяних відповідачем позивачу за використання земельної ділянки площею 0,1027га по вул.Головна, 87 у с. Буштино, без правовстановлюючих документів, який був доданий до позовної заяви як доказ обґрунтованості розміру заявленої до стягнення суми збитків, визнаний судом правильним та обґрунтованим, а тому суд дійшов до висновку, що позивач, відповідно до норм чинного законодавства, правомірно нарахував відповідачу збитки у розмірі 25709,68грн. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.01.2014 по 13.03.2016р. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.01.2015р. по справі №5023/3993/12(5023/9057/11).

При цьому, заперечення відповідача щодо відсутності у його діях чи бездіяльності вини не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги ячівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради, смт. Буштино Тячівського району до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Хуст про стягнення суми 25709,68грн. збитків за користування земельною ділянкою задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (90400, м. Хуст, вул. Львівська, буд. 92, ідент код НОМЕР_1):

- на користь Буштинської селищної ради (р/р 33219815700250, код 38028923, МФО 812016 ГУДКСУ в Закарпатській області) суму 25709,68грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою, площею 0,1027 га, розташованої в смт. Буштино вул. Головна, 87;

- в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1378грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі