Ухвала суду № 58213493, 31.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 р.Справа № 816/3512/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В., Філатова Ю.М.

при секретарі Дорошенко Д.О.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 816/3512/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-2000»

до Карлівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Союз-2000», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення (зміну) позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 р.: № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 20153941,50 грн., у тому числі за основним платежем 13435961,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3717980,50 грн.; № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 19397872,50 грн., у тому числі за основним платежем 12931915,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6465957,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 816/3512/15 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 816/3512/15 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Союз 2000» зареєстроване як юридична особа 25.05.1999 р. у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Карлівській ОДПІ з 25.05.1999 р.

В період з 12.03.2015 р. по 23.04.2015 р. фахівцями Карлівської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував акт № 88/22/30131474 від 30.04.2015 р., в якому перевіряючими зафіксовано порушення підприємством позивача: пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 135.1, 135.2, 135.4 ст. 135; п. п. 137.1, 137.4 ст. 137; п. 138.1 ст. 138; пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 12931915,00 грн., в тому числі: за 2012 рік у сумі 1877591,00 грн., за 2013 рік в сумі 10855129,00 грн., за 2014 рік в сумі 199195,00 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 13435961,00 грн., в тому числі за рахунок заниження податкового зобовязання в сумі 1693725,00 грн. (в тому числі за жовтень 2013 року на суму 635202,00 грн., за листопад 2013 року на суму 1058523,00 грн.; за рахунок завищення податкового кредиту в сумі 11742236,00 грн. (в тому числі за листопад 2012 року в сумі 1352311,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 436965,00 грн., за січень 2013 року в сумі 918128,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 360935,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 204547,00 грн., за червень 2013 року в сумі 550000,00 грн., за серпень 2013 року в сумі 791299,00 грн., за вересень 2013 в сумі 28880,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 2153714,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 4621590,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 102539,00 грн., за січень 2014 року в сумі 221328,00 грн. (а.с. 57-250, т. 1 та а.с. 1-35, т. 2).

У звязку з цим, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 16.06.2015 р. підприємству позивача збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 20153941,50 грн., у тому числі за основним платежем 13435961,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3717980,50 грн., а податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 16.06.2015 р. підприємству позивача збільшено суму грошового зобовязання з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 19397872,50 грн., у тому числі за основним платежем 12931915,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6465957,50 грн. (а.с. 36-41, т. 2).

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що твердження податкового органу про наявність порушень з боку підприємства позивача вимог податкового законодавства ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, а доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 01.10.2012 р. між ТОВ «Союз-2000» (Постачальник) та МКП «Різалт» (Покупець) укладений договір № 12/1/б, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується у відповідності із замовленням передавати партіями у власність Покупцю нафтопродукти (Товар), а Покупець зобовязується приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього. Пункт відвантаження: Полтавська область, Машівський район, с. Селещина, якщо інакше не передбачено додатковою угодою (а.с. 153-156, т. 7).

Також судовим розглядом встановлено, 11.10.2012 р. між МКП «Різалт» (Постачальник) та ТОВ «Союз-2000» (Покупець) укладений договір № 56, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується у відповідності із замовленням передавати партіями у власність Покупцю нафтопродукти (Товар), а Покупець зобовязується приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього. Пункт відвантаження: Полтавська область, Лохвицький район, с. Яхники, якщо інакше не передбачено додатковою угодою (а.с. 158-161, т.7).

Протягом перевіряємого періоду, між ТОВ «Союз-2000» (Зберігач) та ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» (Поклажодавець) (правонаступник МКП «Різалт), укладений договір відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р., відповідно до умов якого Зберігач зобовязується прийняти від Поклажодавця дизельне паливо євро (Товар) строком з моменту передачі Товару до 31.12.2013 р.. Приймання на відповідальне зберігання Товару в кількості (масі) та асортименті відповідно до актів приймання-передачі. Зберігання здійснюється за адресою: нафтобаза Полтавська область, Машівський район, с. Селещина, вул. Кірова, 90а (а.с. 249-251, т.6). На підтвердження реальності вчинення даного правочину позивачем надані податкова накладна, № 885 від 31.12.2013 р., видана ТОВ «Союз-2000» та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких податкових накладних № 886 від 31.12.2013 р. (а.с. 9-10, т.8). Також позивачем надано акти приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від № 1 та № 2 від 30.10.2013 р. і акти приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання № 1 та № 2 від 31.12.2013 р. (а.с. 254-255, т. 6).

В ході виконання умов договору листом ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» № 2 від 04.01.2014 р., адресованим директору ТОВ «Союз-2000» зазначено, що відповідно до п. 1.2 № 10/10-13 від 10.10.2013 р. зберігання здійснюється за адресою: нафтобаза Полтавська область, Машівський район, с. Селещина, вул. Кірова, 90а, а в актах про повернення Товару було невірно зазначено адресу зберігання: нафтобаза - Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Залізнична станція, 8, у вязку з чим директор ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» просив уточнити адресу такого повернення. У відповідь на лист ТОВ «Різалт-Нафтопродукти», підприємством позивача 05.01.2014 р. листом за вих. № 7 підтверджено виявлену його контрагентом помилку та зазначено вважати адресою повернення - Полтавська область, Машівський район, с. Селещина, вул. Кірова, 90а (а.с. 5-6, т.8).

Крім того, в період, що перевірявся, між «Союз-2000» (Поклажодавець) та ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» (Зберігач) укладений договір відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р., відповідно до умов якого Зберігач зобовязується прийняти від Поклажодавця дизельне паливо євро строком з моменту передачі Товару до 31.12.2013 р. Приймання на відповідальне зберігання Товару в кількості (масі) та асортименті відповідно до актів приймання-передачі. Зберігання здійснюється за адресою: нафтобаза Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Залізнична станція, 8 (а.с. 163-165, т.7). На підтвердження реальності вчинення даного правочину позивачем надані податкова накладна № 254 від 31.12.2014 р., видана ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких податкових накладних № 255 від 31.12.2013 р. (а.с. 11-12, т.8). Також на підтвердження реальності виконання такого договору надано акти приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання № 1 та № 2 від 30.10.2013 р., а також акти приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання № 1 та № 2 від 31.12.2013 р. (а.с. 166-169, т.7).

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, надані послуги зі зберігання сторонами вказаних вище договорів фактично не оплачувались, оскільки було проведено взаємозалік однорідних зустрічних вимог, що підтверджується актом від 31.12.2013 р. (а.с. 13, т. 8).

В акті перевірки зазначені вище операції підприємства позивача з ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» перевіряючими були розцінені саме як реалізація товару, з підстав відсутності у відповідача відомостей про оренду даним контрагентом у ПП «Компанія «ОСОБА_4» нафтобази за адресою вул. Залізнична станція, 8, смт. Низи, Сумський район, Сумська область, а тому й відповідальне зберігання вказаним субєктом господарювання, на думку контролюючого органу, не здійснювалось.

На підставі встановлених в акті перевірки обставин контролюючим органом зроблений висновок про порушення з боку підприємства позивача п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137 ПК України, а саме ТОВ «Союз 2000» до складу доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) безпідставно не включено доходи по ТОВ «Різалт-Нафтопродукти», в загальній сумі 8468622,00 грн. за 2013 р., які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Такий висновок перевіряючих обґрунтований тим, що ТОВ «Союз 2000» (Постачальник) та МКП «Різалт» (Покупець) уклали договір постачання нафтопродуктів №12/1/6 від 01.10.2012 р. На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Союз 2000» на адресу МКП «Різлат» реалізувало нафтопродукти в кількості 940,61 т. (Дизельне паливо Євро, сорт F, вид І (Дт-5, код УКТЗЕД НОМЕР_3) згідно видаткових накладних за жовтень 2013 р. на суму 3811210,50 грн., в т.ч. ПДВ 635201,74 грн., та листопад 2013 р. на суму 6351136,31 грн., в т.ч. ПДВ 1058522,73 грн.

В акті перевірки зазначено, що від Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області отриманий лист № 225/7/18-11-22-0106 від 10.03.2015 р., яким повідомлено, що в ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.13 р. встановлено, що ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» зареєстроване як Мале колективне підприємство «Різалт» 22.10.1996 р. Охтирською районною державною адміністрацією Сумської області за № 60 (припинено в результаті реорганізації - в ЄДР внесено запис № 16191120021000159 від 15.10.2012 р. - державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації).

Згідно бухгалтерського обліку ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» за 2013 р. отримано нафтопродуктів від ТОВ «Союз 2000» на загальну суму 10162346,81 грн., в тому числі ПДВ 1693724,47 грн., що відображено в бухгалтерському обліку: Д-т рах. 28 «Товар К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і замовниками» на суму 8468622,34 грн.; Д-тр 644 «Податкові накладні не отримані» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками замовниками» на суму 1693724,47 грн.

Разом з цим, перевіркою встановлено, що ТОВ «Союз 2000» по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з покупцями» не відображено вищезазначену господарську операцію за 4 кв. 2013 p., та відповідно не відображено доходи від реалізації нафтопродуктів і в податковому обліку (не включено до складу доходів по податку на прибуток та податкових зобовязань з ПДВ).

Контролюючим органом на адресу підприємства позивача направлялися вимоги про надання всіх документів для перевірки з метою співставлення залишків, надходження ППМ, що стосуються придбання ПММ, в т.ч. господарських операцій ТОВ «Союз 2000» з ТОВ «Різалт-Нафтопродукти», але як зазначив відповідач, платником всіх документів не надано (які саме документи надано не було відповідачем по справі не зазначено).

В свою чергу, для перевірки надано тільки в електронному вигляді головну книгу за 2012 р., 2013 р. та 2014 р. та обороти по рахунках бухгалтерського обліку в розрізі контрагентів по наступних рахунках 36, 37, 63, 68. За даними проведеної перевірки встановлено невідповідність підрахунку оборотів по дебету та кредиту рахунків, сальдо розрахунків в головній книзі та в оборотних відомостях по даних рахунках. Крім того, документальною перевіркою встановлено, що аналітичний облік не відповідає даним синтетичного обліку. Також, до перевірки платником надано: в електронному вигляді: договір зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р. з додатками (акти прийому-передачі нафтопродуктів на зберігання) та завірену копію іншого договору № 12/1/б/зб від 01.10.2012 р. відповідального зберігання з додатками (акти прийому-передачі на зберігання), згідно якого ТОВ «Союз 2000» (Поклажодавець) передає ПММ в кількості 940,61 т. ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» (Зберігачу).

Згідно договору № 10/10-13 від 10.10.2013 р. ТОВ «Союз 2000» (Поклажодавець) передав, а ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» (Зберігач) прийняв на зберігання ПММ за адресою нафтобази - Полтавська область, Машівський р-н, с. Селещина, вул. Кірова, 90а.

На підставі наведених вище обставин відповідач по справі вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість тверджень відповідача в частині доводів, щодо того, що операції підприємства позивача з ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» розцінені саме як реалізація, а не як відповідальне зберігання.

Помилковість висновку суду першої інстанції, на думку відповідача, полягала в тому, що судом не були враховані доводи контролюючого органу про те, що у видаткових накладних: № 9854 від 21.10.2013 р.; № 9855 від 22.10.2013 р.; № 9856 від 23.10.2013 р.; № 9857 від 24.10.2013 р.; № 9858 від 25.10.2013 р.; № 9859 від 26.10.2013 р.; № 9860 від 28.10.2013 р.; № 9861 від 27.10.2013 р.; № 9862 від 29.10.2013 р.; № 9863 від 30.10.2013 р.; № 9864 від 01.11.2013 р.; № 9865 від 02.11.2013 р.; № 9866 від 04.11.2013 р.; № 9867 від 05.11.2013 р.; № 9868 від 06.11.2013 р.; № 9869 від 07.11.2013 р.; № 9870 від 08.11.2013 р.; № 9871 від 08.11.2013 р.; № 9872 від 11.11.2013 р.; № 9873 від 12.11.2013 р.; № 9874 від 14.11.2013 р.; № 9875 від 15.11.2013 р.; № 9876 від 16.11.2013 р.; № 9877 від 18.11.2013 р.; № 9878 від 19.11.2013 р.; № 9879 від 20.11.2013 р.; №99880 від 22.11.2013 р., йдеться посилання на договір поставки № 12/1/б від 01.10.2012 р., тоді як дані видаткові накладні складені після укладання між ТОВ «Союз 2000» та ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» договору відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р.

Також відповідач зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між підприємством позивача та ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» не виконано Договір постачання нафтопродуктів № 12/1/б від 01.10.2012 р., оскільки: 1) відповідно до вищезазначених накладних, йдеться посилання на договір поставки № 12/1/б від 01.10.2012 р.; 2) ТОВ «Союз 2000» з 21.10.2013 р. по 22.11.2013 р. здійснено передачу ПММ ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» в повному обсязі, а тому позивач, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, зобовязаний був нарахувати податкові зобовязання виходячи з бази оподаткування, та скласти не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати податкову накладну в ЄРПН; 3) станом на 22.11.2013 р. ПММ придбані у ТОВ «Союз 2000» відповідно договору постачання нафтопродуктів № 12/1/б від 01.10.2012 є власністю ТОВ «Різалт-Нафтопродукти».

На підставі наведеного вище відповідач по справі вважає, що погодження припинення зобовязань з 25.11.2013 р. до Договору постачання нафтопродуктів № 12/1/б від 01.10.2012 р. не є можливим, оскільки станом на 22.11.2013 р. вже відбулося виконання договору постачання товару № 12/1/б від 01.10.2012 р.

Колегія суддів зазначає, що висновок контролюючого органу стосовно підтвердження факту продажу ТОВ «Союз 2000» дизельного пального ТОВ «Різалт- Нафтопродукти» за договором № 12/1/б від 01.10.2012 р. протягом жовтня-листопада 2013 року в кількості 940,61 тони на загальну суму 10162346,81 грн. в т.ч. ПДВ 1693724,47 грн. є помилковим з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено та це підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно п. 4.2. Договору постачання нафтопродуктів № 12/1/б від 01.10.2012 р. Товар поставляється партіями в кількості і по ціні, за умовами, які визначені в Додатковій угоді до договору. Разом з тим, Додаткової угоди на дизельне пальне в кількості 940,61 тони на загальну суму 10162346,81 грн. в т.ч. ПДВ 1693724,47 грн. сторонами даного правочину не укладалося, що відповідачем по справі не спростовано.

Також згідно п. 4.9 Договору постачання нафтопродуктів № 12/1/б від 01.10.2012 р. моментом передачі товару за кількістю і якістю вважається дата підписання товарної та (або) товарно-транспортної накладної на товар (обовязково підтверджується печаткою або штемпелем Покупця) про їх отримання. Разом з тим жодної товарної чи товарно-транспортної накладної на товар, що підтверджує момент передачі товару не виписувалося, що відповідачем по справі не спростовано.

Крім того, перевіряючими не враховано тієї обставини, що згідно п. 5.3. Договору постачання нафтопродуктів № 12/1/б від 01.10.2012 р. право власності на товар переходить з дати повної оплати товару. В свою чергу, в ході проведення перевірки встановлено відсутність факту оплати товару, що свідчить про відсутність факту переходу права власності та про відсутність доходу від реалізації товару, а відповідно і податкових зобовязань.

За твердженням відповідача по справі, підтвердженням факту саме продажу нафтопродуктів ТОВ «Союз-2000» є виключно перелічені вище видаткові накладні. Разом з тим, перевіряючими не враховано відсутність жодних первинних документів (крім видаткових накладних), що підтверджують факт продажу і поставки товару, зокрема: відсутні товарні чи товарно-транспортні накладні, чи взагалі будь-які перевізні документи, що підтверджують факт поставки; відсутні довіреності на отримання матеріальних цінностей; відсутні ОСОБА_1 приймання-передачі форми 5-НП; відсутні записи обліку надходження нафтопродуктів (журнал 6-НП); відсутні паспорти якості та сертифікати відповідності на товар; відсутні рахунки та платіжні доручення (факти оплати); відсутнє відображення даних операцій «Покупцем» (ТОВ «Різалт- Нафтопродукти») в податковому обліку; відсутнє відображення даних операцій «Продавцем» (ТОВ «Союз 2000») в бухгалтерському та податковому обліку; відсутні податкові накладні та скарги ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» щодо не реєстрації (невидачі) податкових накладних ТОВ «Союз 2000».

В свою чергу, наявність видаткових накладних зумовлена наміром ТОВ «Союз 2000» та ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» здійснити поставку дизельного пального, проте господарські операції фактично здійснені не були, оплата не проведена та за взаємною згодою сторін поставка відмінена, а видаткові накладні визнані сторонами правочину недійсними.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судовим розглядом також встановлено, що між ТОВ «Союз-2000» (Замовник) та ПП «Компанія «ОСОБА_4» (Виконавець) укладений договір № 78/1/б про надання транспортних послуг від 01.07.2013 р. відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених у ньому, Виконавець зобовязується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з вантажних перевезень вантажним транспортом, що належить на праві власності виконавцю, по території України, а Замовник зобовязаний приймати надані послуги та оплачувати вартість наданих виконавцем послуг. На виконання умов вказаного договору виконавець надав послуги для позивача по перевезенню на відповідальне зберігання товару ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» з Полтавської області (с. Селещина) в Сумську область (смт. Низи), що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями ТТН із загальним обсягом перевезеного товару 940,61 т. (а.с. 217-2245, т. 7).

Також судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Союз-2000» та ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» були укладені: 1) додатковий договір № 1 від 25.11.2013 р. до Договору № 12/1/б постачання нафтопродуктів від 01.10.2012 р., у відповідності до положень якого сторонами погоджено припинення зобовязань по Договору № 12/1/б постачання нафтопродуктів від 01.10.2012 р., а також погоджено, що товар (дизельне пальне Євро в кількості 940,61 т) прийнятий на відповідальне зберігання на виконання умов Договору відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р. та весь товар прийнятий згідно видаткових накладних: № 9854 від 21.10.2013 р., № 9855 від 22.10.2013 р., № 9856 від 23.10.2013 р., № 9857 від 24.10.2013 р., № 9858 від 25.10.2013 р., № 9859 від 26.10.2013 р., № 9861 від 27.10.2013 р., № 9860 від 28.10.2013 р., № 9862 від 29.10.2013 р., № 9863 від 30.10.2013 р., № 9864 від 01.11.2013 р., № 9865 від 02.11.2013 р., № 9866 від 04.11.2013 р., № 9867 від 05.11.2013 р., № 9868 від 06.11.2013 р., № 9869 від 07.11.2013 р., № 9870 від 08.11.2013 р., № 9871 від 08.11.2013 р., № 9872 від 11.11.2013 р., № 9873 від 12.11.2013 р., № 9874 від 14.11.2013 р., № 9875 від 15.11.2013 р., № 9876 від 16.11.2013 р., № 9877 від 18.11.2013 р., № 9878 від 19.11.2013 р., № 9879 від 20.11.2013 р., № 9880 від 22.11.2013 р. - вважати переданим на зберігання; 2) додатковий договір № 1 від 30.10.2013 р. до договору відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р. у відповідності до положень якого сторонами погоджено змінити п. 1.1. розділу 1. «Предмет Договору» Договору відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р. і викласти його в наступній редакції: «У відповідності до даного Договору Зберігач зобовязується прийняти від Поклажодавця Дизельне пальне євро в кількості 940,61 тони строком з моменту передачі Товару до 31.12.2013 р.»; а також змінити п. 2.1. розділу 2. «Порядок приймання, зберігання та відпуску Товару» Договору відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р. і викласти його в наступній редакції: «Приймання-передача Товару на зберігання оформлюється ОСОБА_1 приймання-передачі Товару по кількості на відповідальне зберігання (Додаток № 1 до даного Договору), що складається Поклажодавцем та підписується уповноваженими представниками Сторін. Відмова від підписання ОСОБА_1 не допускається» (а.с. 3-4, т. 8).

В подальшому Товар, який був предметом договору відповідального зберігання № 10/10-13 від 10.10.2013 р. був реалізований підприємством позивача в межах своєї господарської діяльності іншим контрагентам, які знаходяться в Сумській області, на підтвердження чого позивачем надані копії договорів постачання нафтопродуктів та копії інших первинних документів стосовно реалізації підприємством ПММ обємом 940,61 т. та бухгалтерську довідку про обсяги реалізації по нафтобазі «Низи» за січень 2014 року (а.с. 14, т. 7, 14-45, т. 8).

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у періоді, що перевірявся між ТОВ «Союз 2000» та ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» провадилися відносини відповідального зберігання, а не відносини з постачання ПММ, як на цьому наполягав відповідач по справі.

Щодо стосується посилання відповідача на відсутність можливості у ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» надавати послуги по зберіганню, колегія суддів відмічає, що зазначена обставина повязується виключно з відсутністю у відповідача відомостей про оренду даним субєктом господарювання у ПП «Компанія «ОСОБА_4» нафтобази за адресою вул. Залізнична станція, 8, смт. Низи, Сумський район, Сумська область. Разом з тим, відсутність відомостей у відповідача про оренду ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» нафтобази саме у ПП «Компанія «ОСОБА_4» не може бути доказом відсутності можливості надавати послуги по зберіганню, оскільки ТОВ «Різалт-Нафтопродукти» не перевірявся відповідачем на предмет підтвердження чи не підтвердження зазначеної обставини. Крім того, в ході судового розгляду справи відповідачем не заперечувалося факту можливості оренди та/або суборенди нафтобази та/або резервуарів та/або залізничної гілки у будь-якого іншого субєкта господарювання.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що твердження відповідача про порушення ТОВ «Союз-2000» вимог податкового законодавства в цій частині є необґрунтованими.

Судовим розглядом також встановлено, що між ТОВ «Союз-2000» (Покупець) та ТОВ «Торговий дім «Ветек» (Постачальник), укладений Договір поставки нафтопродуктів № 14-26/09/13 від 26.09.2013 р., за умовами якого Постачальник зобовязується передати в погоджені строки, а Покупець оплатити та прийняти нафтопродукти, що узгоджені Сторонами до постачання відповідно до Специфікацій до даного Договору. Для здійснення поставки Товару за даним Договором Сторони перед кожною поставкою узгоджують в порядку, передбаченим п. 3.2-3.6 даного Договору, наступні істотні умови: найменування, кількість, якість товару, вид транспорту, яким повинно бути здійснене відвантаження, ціну Товару. Сторони мають право домовитись про інші істотні умови поставки Товару. Поставка Товару виконується партіями. Сторони дійшли згоди, що одноразово поставлена Покупцю кількість Товару в рамках відповідної Специфікації являється такою партією. Покупець проводить оплату вартості Товару, а також послуг по відвантаженню і транспортуванню Товару (якщо такі послуги не входять в ціну Товару) на умовах 100% передоплати загальної вартості кожної партії Товару і відповідних додаткових послуг протягом 2-х банківських днів від дати рахунку-фактури Постачальника. Постачання Товару залізничним транспортом здійснюється на умовах FCA франко-перевізник ст. Одеса-Застава І Одеської з/д (згідно Інкотермс 2010), якщо інші умови поставки не були погоджені Сторонами в Специфікації на постачання певної партії товару або Додатковій угоді до даного Договору. При відвантаженні залізничним транспортом вантажовідправник за даним договором є ПАТ «Одеський НПЗ» та/або Постачальник. Зобовязання Постачальника з поставки Товару у рамках цього Договору виникає після підписання Сторонами відповідної Специфікації та здійснення Покупцем оплати згідно з умовами цього Договору (а.с. 192-196, т. 2).

На підтвердження реальності вчинення вказаного вище правочину позивачем надані наступні документи:

1) податкові накладні, видані ТОВ «ТД «Ветек»: від 15.10.2013 р. № 223; від 18.10.2013 р. № 299; від 30.10.2013 р. № 688; від 31.10.2013 р. № 732; від 01.11.2013 р. № 46; від 02.11.2013 р. № 56; від 14.11.2013 р. № 506; від 19.11.2013 р. № 742 та № 744; від 20.11.2013 р. № 805, № 806, № 807, № 808 та № 809; від 21.11.2013 № 810, № 811, № 812 та № 813; від 22.11.2013 р. № 814 та № 815; від 26.11.2013 р. № 1155; від 21.12.2013 р. № 545; від 22.01.2014 р. № 360 (а.с. 172-197, т.3);

2) видаткові накладні: від 18.10.2013 р. № 502, № 503, № 504; від 22.10.2013 р. № 645; від 25.10.2013 № 769; від 22.10.2013 № 646; від 30.10.2013 р. № 1004; від 01.11.2013 р. № 1247, № 1248; від 02.11.2013 р. № 1253, № 1254; від 18.11.2013 р. № 2164, № 2165; від 19.11.2013 р. № 2251, № 2252; від 20.11.2013 р. № 2343, № 2539; від 21.11.2013 р. № 2341, № 2420, № 2421, № 2422, № 2423, № 2424; від 22.11.2013 р. № 2524, № 2525; від 05.12.2013 р. № 3285; від 05.12.2013 р. № 3286, № 3287; від 07.12.2013 р. № 3324, № 3325, № 3326; від 21.12.2013 р. № 3924; від 22.01.2014 р. № 376;

3) акти прийому/приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП: від 22.10.2013 р. № 100/И; від 23.10.2013 р. № 201; від 28.10.2013 р. № 207, № 257; від 29.10.2013 р., від 02.11.2013 р. № 212; від 06.11.2013 р. № 3, № 214, № 266; від 20.11.2013 р.; від 21.11.2013 р. № 231 р.; від 22.11.2013 р.; від 23.11.2013 р. № 232, № 233,№ 236; від 24.11.2013 р.; від 26.11.2013 р. № 294, № 295; від 25.11.2013 р. № 237/1; від 09.12.2013 р. № 247; від 10.12.2013 р. № 248, № 322, № 323; б/н від 25.12.2013 р. та від 26.01.2014;

4) акти прийому передачі вагоно-цистерн з нафтопродуктами для охорони та супроводу: від 17.10.2013 р. № ОД 45-10, № ОД 46-10; від 28.10.2013 р.; від 01.11.2013 р. № ОД 07/11; від 02.11.2013 р. № ОД 12/11, № 17/11; від 20.11.2013 р. № ОД 209/11, № ОД 211-11, № 212/11; від 21.11.2013 р. № ОД 219/11, № ОД 220/11. Вказані акти скріплені представниками охоронних підприємств ПКЦ ТОВ «КРоК» та ТОВ «Райзинг»;

5) паспорти якості та сертифікати відповідності (а.с. 223, 225-228, 231-235,239-242, 246-249, т. 2; 3-6, 10-12, 15-17, 20-22, 25-29, 31-35, 38-42, 45-49, 53-55, 58-61, 63-66, 68-74, 77-82, 84-89, 94-97, 101-105, 108-112, 114-116, 118-120, 123-125, 127-130, 134-136, 138-140, 142-145, 148-151, 153-155, 157-160, 162-166, 169-171, т. 3);

6) платіжні доручення: від 15.10.2013 р. № 1166; від 18.10.2013 р. № 1198, № 2601; від 30.10.2013 р. № 1252; від 31.10.2013 р. № 1257; від 01.11.2013 р. № 1261; від 07.11.2013 р. № 1288; від 14.11.2013 р. № 1328 р.; від 19.11.2013 р. № 1343, № 2635; від 20.11.2013 р. № 1354, № 2636, № 1355, № 1356, № 1361; від 21.11.2013 р. № 1368, № 1369, № 2641; від 25.11.2013 р. № 1372, № 1374; від 26.11.2013 р. № 1377, № 1527; від 24.12.2013 р. № 1515; від 23.01.2014 р. № 17, № 59; від 27.01.2014 р. № 82 (а.с. 197-222, т.2);

7) залізничні накладні: від 18.10.2013 р. № 40983942; від 22.10.2013 р. № 40986747, № 40986762; від 23.10.2013 р. № 41086893, № 41086919; від 25.10.2013 р. № 41152208; від 30.10.2013 р. № 41247909; від 01.11.2013 р. № 41312950, № 41312943; від 02.11.2013 р. № 41319310, № 41327867; від 18.11.2013 р. № 43985969, № 43985944; від 19.11.2013 р. № 44001006, № 44001030; від 20.11.2013 р. № 41752510, № 41762741, № 41762733; від 21.11.2013 р. № 44037331, № 44037349; від 22.11.2013 р. № 41792292, № 41792268, № 44048254, № 44050276; від 24.11.2013 р. № 41792235; від 06.12.2013 р. № 44197697, № 44197663, № 44197655; від 07.12.2013 р. № 44207330, № 44207348, № 44207314, № 44207332; від 21.12.2013 р. № 42453365; від 22.01.2014 р. № 40109522 (а.с. 224, 229-230, 236-238, 243-245, 250, т.2, 1-2, 7-8, 13-14, 18-19, 23-24, 30, 36-37, 43-44, 50-52, 56-57, 62, 67, 75-76, 83, 90-91, 98-100, 106-107, 113, 117, 121-122, 126, 131-133, 137, 141, 146-147, 152, 156, 161, 167-168, т.3).

Придбані за вказаним вище договором ПММ в подальшому використані підприємством позивача у власній господарській діяльності шляхом реалізації контрагентам згідно бухгалтерської довідки про обсяги реалізації за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року, на підтвердження чого позивачем надано бухгалтерську довідку (а.с. 95-102, т.8) стосовно всього обсягу отриманого товару та копії первинної бухгалтерської документації щодо господарських операцій по подальшій реалізації отриманого товару частині контрагентів, зазначених в такій бухгалтерській довідці, зокрема:

1) договорів постачання нафтопродуктів: від 01.09.2012 р. № 13/С; від 01.10.2013 р. № 1/б; від 30.10.2012 р. № 33/Із; від 08.02.2013 р. № 9/Із; від 20.02.2013 р. № 41/1/б (а.с.103-106, 109-112, 116-119, 123-126, 130-131, т.8);

2) видаткових накладних: від 29.10.2013 р. № 887; від 04.11.2013 р. № 924; від 18.11.2013 р. № 8268; від 02.12.2013 р. № 8926, № 8940; від 03.12.2013 р. № 8960, № 8985, від 11.12.2013 р. № 9262, № 9265; від 13.12.2013 р. № 9335 (а.с. 107, 113, 120, 127, 132, 134, 136, 138, 140, 142, т.8);

3) ТТН на відпуск нафтопродуктів: від 29.10.2013 р. № Р887; від 04.11.2013 р. № Р 924; від 18.11.2013 р. № Р 8268; від 02.12.2013 р. № Р8926, № Р8940; від 03.12.2013 р. № Р8960, № Р8985; від 11.12.2013 р. № Р9262, № Р9265; від 13.12.2013 р. № Р9335 (а.с.108, 114, 121, 128, 133, 135, 137, 139, 141, 143, т.8);

4) довіреностей: від 28.10.2013 р. № 250; від 04.11.2013 р. № 69; від 18.11.2013 р. № 30750 (а.с. 115, 122, 129, т.8).

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що податкові та видаткові накладні на загальну суму 41784946,86 грн., в т.ч. ПДВ 6964157,83 грн., які виписувалися під час вчинення вказаного вище правочину завірені печаткою ТОВ «ТД «Ветек» та печаткою ТОВ «Союз 2000». Від Постачальника вказані реквізити товариства, поставлено підпис в рядку «від Постачальника», вказано посаду та прізвище і ініціали особи, що підписала: директор ОСОБА_5 Дані податкові накладні ТОВ «Союз 2000» включено до складу податкового кредиту в реєстрах отриманих податкових накладних та відображено в Податкових деклараціях з ПДВ та в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ.

Порушення вимог податкового законодавства з боку підприємства позивача в цій частині відповідач по справі повязує з тим, що відповідно до акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва № 1394/26-55-22-13/38809821 від 16.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Ветек» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2013 р. по 28.02.2014 р.» встановлено, що відповідно до ст. 191 ПК України, проведено дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «Ветек» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ за період з 01.08.2013 р. по 28.02.2014 р. За результатами проведеного дослідження складено інформаційно-аналітичну довідку, з якої вбачаються бюджетні втрати в частині не надходження ПДВ у загальній сумі 425969910,00 грн.

Також СУФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва складений висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, який містить наступну інформацію: а) за податковою адресою м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2. корпус А, підприємство ТОВ «ТД «Ветек» не знаходиться. Під час виїзду було встановлено, що за вищевказаною адресою знаходиться нежитлове приміщення. При детальному обстеженні адреси, вивісок та поштових скриньок з надписом ТОВ «ТД Ветек» не встановлено; б) встановлено, що керівник та бухгалтер підприємства ТОВ «ТД Ветек» гр. ОСОБА_5, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Направлено запит до ОУ ГУ Міндоходів у Сумській області, з метою опитування останнього на рахунок причетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства; в) додатково проведено почеркознавче дослідження зразків підпису директора ТОВ «ТД «Ветек» гр. ОСОБА_5 на реєстраційних документах підприємства. Згідно висновку експерта № 145 від 28.03.2014 р. підписи були виконані різними особами. Згідно аналітичної довідки на підприємстві працює 1 особа, заробітна плата не відома, основні засоби відсутні, у звязку з чим встановлено, що встановити реальність здійснення господарських операцій не виявилось можливим.

Судовим розглядом також встановлено, що між ТОВ «Союз 2000» (Покупець) та ТОВ «Бізнес-Бенефіт» (Постачальник) укладений Договір постачання нафтопродуктів № 2604/13-ГСМ-1 від 26.04.2013 р., за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця нафтопродукти (Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору. Асортимент, ціна, кількість та умови і строки постачання Товару обговорюються в специфікаціях, що є невідємною частиною даного Договору. Якість повинна відповідати діючим ГОСТам, технічним умовам, та (паспортам) заводу-виробника. На підтвердження відповідності якості Товару, що передається по даному Договору, Постачальник зобовязаний надати Покупцю копії паспорту якості та сертифікати відповідності. Поставка Товару може виконуватись на наступних базових умовах (правила Інкотермс 2010): при відвантаженні залізничним транспортом «СРТ станція призначення»; при відвантаженні автотранспортом «FCA склад постачальника». Покупець зобовязаний сплатити вартість Товару на умовах 100% передоплати протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури Постачальника. (а.с. 199-200, т.3).

На підтвердження реальності вчинення даного правочину позивачем надано: 1) податкову накладну № 22 від 26.04.2013 р., виписану ТОВ «Бізнес-Бенефіт» (а.с. 204, т. 3); 2) видаткову накладну № 28 від 26.04.2013 р.; 3) акт прийому нафтопродуктів № 73 від 29.04.2013 р. (а.с. 203, 207-208, т. 3); 4) платіжне доручення № 336 від 30.04.2013 р. (а.с. 202, т. 3); 5) залізничну накладну № 43574268 від 26.04.2013 р.; 6) лист заводу-виробника ТОВ «Торговий дім «Укртатнафта» № 1000-352 від 04.07.2013 р., відповідно до якого повідомлено, що 26.04.2013 р. при відвантаженні зі станції Кагамлицька Південної залізниці на станцію Миргород Південної залізниці на адресу ТОВ «Союз-2000» вагоно-цистерни № 75079905 по залізничній накладній від № 43574268 від 26.04.2013 р., вантаж Бензин А-95-Євро, вагою 53300 кг у перевізних документах в графі 7 залізничної накладної внесено відмітку «відвантажено ТОВ «Газукраїна-2020» у власність ТОВ «Союз-2000» відповідно договору № 1705 від 17.05.2013 р. Замість вказаної правильної просимо вважати відмітку «відвантажено ТОВ «Бізнес-Бенефіт» у власність ТОВ «Союз-2000» (а.с. 205-206, т. 3).

В подальшому придбані підприємством позивача ПММ використані ним у власній господарській діяльності, шляхом реалізації СТОВ «Дружба-Нова», ПАТ ЛОЗ «Миргородкурорт», ТОВ «НадеждаРитейл», СТОВ «Красенівське», ПП «Грант», ПОСП «Батьківщина», ТОВ «Білагро», ДП «Декабристів» та ПА «Подоляка», що підтверджується наданою позивачем бухгалтерською довідкою (а.с. 48, т.8) відносно всього обсягу отриманого товару, копіями первинних бухгалтерських документів щодо господарських операцій по подальшій реалізації отриманого товару частині контрагентів зазначених в такій бухгалтерській довідці та копіями 1) договорів постачання нафтопродуктів: від 16.01.2013 р. № 4/ми; від 20.02.2013 р. № 41/1/б; від 22.03.2013 р. № 35/ми (а.с.73-76, 83-86, 91-92, т. 8); 2) видаткових накладних: від 07.05.2013 р. № 1745; від 08.05.2013 р. № 1774, № 1787, № 1792, №1800; від 10.05.2013 р. № 1842, від 14.05.2013 р. № 1920, № 1924; від 15.05.2013 р. № 1961; від 17.05.2013 р. № 2029 (а.с. 49, 53, 57, 61, 65, 69, 77, 80, 87, 89, т.8); 3) товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів: від 07.05.2013 р. № Р 1745; від 08.05.2013 р. № Р1774, № Р1787, № Р1792, № Р1800; від 10.05.2013 р. № Р1842; від 14.05.2013 р. № Р 1920, № Р1924; від 15.05.2013 р. № Р1961; від 17.05.2013 р. № Р2029 (а.с. 50, 54, 58, 62, 66, 70, 78, 81, 88, 90, т.8); 4) довіреностей: від 07.05.2013 р. № 73; від 08.05.2013 р. № 25, № 110, № 185, № 414; від 10.05.2013 р. № 1699; від 14.05.2013 р. № 27; від 17.05.2013 р. № 1783 (а.с. 51-52, 55-56, 59-60, 63-64, 67-68, 71-72, 79, 82, т. 8).

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Союз 2000» по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес-Бенефіт» занижено ПДВ в сумі 111441,00 грн. та податок на прибуток в розмірі 105869 грн. Зокрема, перевіряючими зазначено, що ТОВ «Союз 2000» відображає проведення господарських взаємовідносин із ТОВ «Бізнес-Бенефіт» на підставі договору поставки нафтопродуктів № 2604/13-ГСМ-1 від 26.04.2013 р. з ТОВ «Бізнес-Бенефіт» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_6

На виконання умов Договору ТОВ «Бізнес-Бенефіт» в квітні 2013 р. в адресу ТОВ «Союз-2000» були виписана податкова накладна № 22 та видаткова накладна № 28 від 26.04.2013 р. на загальну суму 668648,50 грн., в т.ч. ПДВ 111441,42 грн. Видаткова накладна завірена печаткою ТОВ «Бізнес-Бенефіт» та печаткою ТОВ «Союз 2000». Від Постачальника вказані реквізити товариства, поставлено підпис в рядку «від постачальника» та вказано посаду, прізвище та ініціали особи, що підписала:

ОСОБА_6 Від «Одержувача» поставлено підпис в рядку отримав, але прізвище та

особи, що отримала не вказано. Рядок «за довіреністю» також не заповнено.

За висновком перевіряючих, позивачем для перевірки не надано документи, що передбачені «Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України» № 281/171/578/155, які б могли достовірно підтвердити факт придбання нафтопродуктів саме у ТОВ «Бізнес-Бенефіт» та подальший їх облік, а саме: доказів обліку нафтопродуктів із записом у журналі вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП; приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП; товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день та їх залишки на кінець дня. Відсутність у ТОВ «Союз 2000» вказаних документів свідчить про відсутність поставки товару (ПММ) саме від ТОВ «Бізнес-Бенефіт».

Крім цього, під час перевірки відповідачем використано податкову інформацію, а саме акт ДПІ у Соломянському районі м. Києва № 747/26-58-22-08-17/38022078 від 30.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бiзнec-Бeнeфiт» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2014 р.» Відповідно до цього акту встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у звязку з тим, що станом на 30.07.2014 р. ТОВ «Бізнес-Бенефіт» має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Також в ході проведення перевірки встановлено що, за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Крім цього, згідно наявної інформації в ланцюгах постачання ТОВ «Бізнес-Бенефіт» встановлені СГД з ознаками фіктивності, які не могли здійснювати поставки ПММ (ТОВ «Гатіора», ТОВ «Юрай» ,ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс», тощо).

Крім того, відповідач по справі зазначив, що згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10.09.2014 р. по справі № 761/23976/14-к, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразилися в здійсненні фіктивного підприємництва, тобто придбання субєкта підприємницької діяльності (ТОВ «Бізнес-Бенефіт») з метою прикриття незаконної діяльності та з метою ухилення від сплати податків, в т.ч. і по ТОВ «Союз 2000», вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 205 КК України.

Колегія суддів зазначає, що згідно висновків акту перевірки підприємства позивача правочини, вчинені позивачем з ТОВ «ТД «Ветек» та ТОВ «Бізнес-Бенефіт», відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків (у звязку з наявністю інформації від інших контролюючих органів щодо неможливості провести зустрічні звірки), а отже визнає їх нікчемними.

Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ норми чинного законодавства України невірно застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано, що додатково свідчить про неправомірність дій відповідача під час проведення перевірки.

Крім того, належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно ст. 207, ст. 208, ст. 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів наявності обвинувального вироку суду відносно посадових (службових) осіб платника податків, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Посилання відповідача на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10.09.2014 р. по справі № 761/23976/14-к, в даному випадку є безпідставним, оскільки вказаною ухвалою директора ТОВ «Бізнес-Бенефіт» звільнено як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена ч. 4 ст. 72 КАС України, поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок, а тому обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (в даному випадку ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.09.2014 р. по справі № 761/23976/14-к), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України.

Також колегія суддів зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства повязується з допущеними порушеннями з боку його контрагента. Разом з тим, положення ПК України не ставлять право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.11 р. у справах № 21-42а10 та № 21-47а10, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01.09 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Щодо посилання відповідача на експертний висновок від 28.03.2014 р., де зазначено, що підписи на реєстраційних документах ТОВ «ТД «Ветек», директором якого є ОСОБА_5, виконані різними особами, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положеннями ч. 1 ст. 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно експертного висновку від 28.03.2014 р. підписи на реєстраційних документах ТОВ «ТД «Ветек», директором якого є ОСОБА_5, виконані різними особами. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що зазначений висновок експерта стосується дослідження реєстраційних документів ТОВ «ТД «Ветек», а не документів первинного бухгалтерського та податкового обліків, а тому зазначений доказ не стосується предмету доказування в межах даної справи та судом апеляційної інстанції до розгляду не береться.

Враховуючи те, що позивачем реальність вчинення господарських операцій з ТОВ «ТД «Ветек» та ТОВ Бізнес-Бенефіт» підтверджена документами, що містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції не мають дефектів форми, змісту або походження та в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 є належними та допустимими доказами на підтвердження зміни в структурі активів платника податків та реальності вчинення господарських операцій, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства в цій частині.

Судовим розглядом також встановлено, що між ТОВ Союз-2000» (Покупець) та ТОВ «ГазУкраїна-2020» (Постачальник) укладений Договір постачання нафтопродуктів № 1705и від 17.05.2012 р., за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця нафтопродукти (Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору. Асортимент, ціна, кількість та умови і строки постачання Товару обговорюються в специфікаціях, що є невідємною частиною даного Договору. Якість повинна відповідати діючим ГОСТам, технічним умовам, та (паспортам) заводу-виробника. На підтвердження відповідності якості Товару, що передається по даному Договору, Постачальник зобовязаний надати Покупцю копії паспорту якості та сертифікати відповідності. Поставка Товару може виконуватись на наступних базових умовах (правила Інкотермс 2010): при відвантаженні залізничним транспортом «СРТ станція призначення»; при відвантаженні автотранспортом «FCA склад постачальника». Покупець зобовязаний сплатити вартість Товару на умовах 100% передоплати протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури Постачальника (а.с. 227-228, т. 3).

На підтвердження реальності вчинення вказаного вище правочину позивачем надані:

1) податкові накладні, видані ТОВ «ГазУкраїна-2020»: від 10.10.2012 р. № 418; від 11.10.2012 р. № 477; від 12.11.2012 р. № 291; № 292, № 293; від 23.11.2012 р. № 851, № 852; від 04.12.2012 р. № 71, № 72; від 17.12.2012 р. № 607; від 30.12.2012 р. № 1363; від 06.01.2013 р. № 139, № 140; від 18.01.2013 р. № 662; від 27.01.2013 р. № 1158; від 30.01.2013 р. №1371, № 1372, № 1373; від 14.02.2013 р. № 603, № 604, № 605; від 18.04.2013 р. № 985; від 19.04.2013 р. № 907; від 26.04.2013 р. № 1626; від 29.04.2013 р. № 1937; від 21.06.2013 р. № 1145; від 17.07.2013 р. № 600; від 07.08.2013 р. № 88; від 08.08.2013 р. № 176; від 13.08.2013 р. № 284; від 19.08.2013 р. № 339; від 20.08.2013 р. № 349; від 10.09.2013 р. № 217; від 12.09.2013 р. № 205; від 07.10.2013 р. № 153, № 154; від 09.10.2013 р. № 177

2) розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, виданих ТОВ «ГазУкраїна-2020»: від 31.12.2012 р. № 1415, № 1416, № 1417; від 31.01.2013 № 1088, № 1089, № 1090 (а.с.22-70, т. 4).

3) видаткові накладні: від 10.10.2012 р. № РН-0006217; від 11.10.2012 р. № РН-0006224; від 12.11.2012 р. № РН-0007286; від 12.11.2012 р. № РН-0007287, № РН-0007288; від 23.11.2012 р. № РН-0007794, № РН-0007795; від 04.12.2012 р. № РН-0008635, № РН-0008636; від 17.12.2012 р. № РН-0008802; від 30.12.2012 р. № РН-0009450; від 06.01.2013 р. № РН-0000267, № РН-0000268; від 18.01.2013 р. № РН-0000863; від 27.01.2013 р. № РН-0001273; від 30.01.2013 р. № РН-0001274, № РН-0001275, № РН-0001276; від 14.02.2013 р. № РН-0002106, № РН-0002107, № РН-0002108; від 18.03.2013 р. № 5560; від 26.04.2013 р. № 6489; від 29.04.2013 р. № 6350; від 04.07.2013 р. № 9854, № 9855, № 9856, № 9857, № 9858; від 08.07.2013 р. № 9859, № 9860, № 9861, № 9862; від 16.07.2013 р. № 10097, № 10098; від 17.07.2013 р. № 10173, № 10174; від 12.08.2013 р. № 10650; від 13.08.2013 р. № 10671; від 16.08.2013 р. № 10690; від 19.08.2013 р. № 10700; від 21.08.2013 р. № 10798, № 10799; від 22.08.2013 р. № 10832, № 10833; від 23.08.2013 р. № 10838; від 27.08.2013 р. № 10894; від 29.08.2013 р. № 10924; від 30.08.2013 р. № 10936; від 02.09.2013 р. № 10966; від 03.09.2013 р. № 10999; від 04.09.2013 р. № 11006, № 11007; від 11.09.2013 р. № 11117; від 07.10.2013 р. № 11565; від 08.10.2013 р. № 11568; від 09.10.2013 р. № 11577.

4) акти прийому нафтопродуктів: від 10.10.2012 р. № 10/10/Из; від 11.10.2012 р. № 16; від 14.11.2012 р. № 26/11/2012, № 305; від 16.11.2012 р. № 25; від 24.11.2012 р. № 3; від 26.11.2012 р. № 26/11/2012; від 27.11.2012 р. № 313; від 07.12.2012 р. № 319; від 09.12.2012 р. № 33; від 02.01.2013 р. № 1/И; від 08.01.2013 р. № 2; від 20.01.2013 р. № 7; від 01.02.2013 р. № 1, № 19; від 02.02.2013 р. № 15; від 16.02.2013 р.; від 18.02.2013 р. № 18, № 33; від 19.04.2013 р. № 19/04/2013/1; від 27.04.2013 р. № 72; від 290.4.2013 р. № 29/04/2013/1; від 04.07.2013 р. № 04/07/Из, № 04/07/2013/1, № 04/07/2013/2, № 105; від 05.07.2013 р. № 115; від 08.07.2013 р. № 08/07/2013/1, № 08/007/2013/2; від 09.07.2013 р. № 106, № 117; від 16.07.2013 р. № 16/07/2013/1, № 121; від 17.07.2013 р. № 122; від 18.07.2013 р. № 129; від 13.08.2013 р. № 138, № 13/08/2013/1; від 16.08.2013 р. № 16/08/2013/1; від 19.08.2013 р. № 19/08/2013/1; від 21.08.2013 р. № 21/08/2013/1, № 147; від 22.08.2013 р. № 148; від 23.08.2013 р. № 159, № 160; від 27.08.2013 р. № 164; від 29.08.2013 р. № 29/08/2013/1; від 30.08.2013 р. № 30/08/2013/1; від 02.09.2013 р. № 153; від 03.09.2013 р. № 03/09/2013/1; від 04.09.2013 р. № 04/09/2013/1; від 05.09.2013 р. № 183; від 10.09.2013 р. № 10/09/2013/1; від 07.10.2013 р. № 07/10/2013/1; від 08.10.2013 р. № 08/10/2013/1; від 16.10.2013 р. № 121.

5) сертифікати відповідності та паспорти якості, а також акти прийому передачі вагоно-цистерн з нафтопродуктами для охорони та супроводу (а.с. 71, 73-74, 76-80, 84-87, 91-94, 96-99, 103-108, 112-116, 120-123, 125-128, 130-133, 135-136, 138-142,143-148, 150-153, 155-157, 159-161, 163-165, 167-169, 171-174, 176-179, 181-186, 188-189, 191-195, 197-201, 203-204,206-207, 209-211, 213-216, 218-219, 221-222, 224-228, 230-232, 234-237, 239-240, 242-246, 248-250, т.4; 2-6, 8-10,12-13, 15-16, 18-19, 21-22, 24-26, 28-30, 32-35, 37-40, 42-45, 47-48, 50-51, 53-57, 59-60, 62-68,70-73, 75-77, 79-80, 82-85, 87-88, т.5).

6) платіжні доручення з відмітками банківської установи (а.с. 229-250, т.3; 1-21, т.4).

7) залізничні накладні: від 12.11.2012 р. № 43847391, № 43849835; від 13.11.2012 р. № 43858422; від 24.11.2012 р. № 44002962, № 44002995; від 04.12.2012 р. № 44125854; від 06.12.2012 р. № 44125706; від 18.12.2012 р. № 44285161; від 30.12.2012 р. № 44417921; від 06.01.2013 р. № 44476372, № 44476356; від 18.01.2013 р. № 44576163; від 27.01.2013 р. № 44653152; від 31.01.2013 р. № 44682896, № 44682854, № 44682847; від 14.02.2013 р. № 44816452, № 44816411; від 15.02.2013 р. № 44818334. Листом ТОВ «ГазУкраїна-2020» повідомила підприємство позивача про виявлення помилок при оформленні залізничних накладних (а.с. 124, т.7).

8) товарно-транспортні накладні: від 10.10.2012 р. № А 10102012-3; від 11.10.2012 р. № А 00054; від 19.04.2013 р. № А 19/04/2013-1; від 26.04.2013 р. № А 26/04/2013-2; від 29.04.2013 р. № А 29/04/2013-5; від 04.07.2013 р. № А 04/07/2013-3, № А 04/07/2013-4, № А 04/07/2013-5, № А 04/07/2013-6, № А 04/07/2013-7; від 08.07.2013 р. № А 08\07\2013-3; № А 08/07/2013-4, № А 08/07/2013-7, № А 08/07/2013-8; від 16.07.2013 р. № А 16/07/2013-1, № А 16/07/2013-2; від 17.07.2013 р. № А 17/07/2013-1; від 17.07.2013 р. № А 17/07/2013-2; від 12.08.2013 р. № А 12/08/2013-3; від 13.08.2013 р. № А 13/08/2013-1; від 16.08.2013 р. № А 16/08/2013-1; від 19.08.2013 р. № А 19/08/2013-1; від 21.08.2013 р. № А 21/08/2013-1, № А 21/08/2013-2; від 20.08.2013 р. № А 22/08/2013-5, № А 22/08/2013-6; від 23.08.2013 р. № А 23/08/2013-1; від 27.08.2013 р. № А 27/08/2013-1; від 29.08.2013 р. № А 29/08/2013-1; від 30.08.2013 р. № А 30/08/2013-1; від 02.09.2013 р. № А 02/09/2013-3; від 03.09.2013 р. № А 03/09/2013-2; від 04.09.2013 р. № А 04/09/2013-2, № А 04/09/2013-3; від 10.09.2013 р. № А 10/09/2013-1; від 07.10.2013 р. № А 07/10/2013-1; від 08.10.2013 р. № А 08/10/2013-1; від 09.10.2013 р. № А 09/10/2013 (а.с. 72, 75, 81-83, 88-90, 95, 100-102, 109-111, 117-119, 124, 129, 134, 137, 143, 149,154, 158, 162, 166, 170, 175, 180, 187, 190,196, 202, 205,208, 212, 217, 220, 223, 229, 233, 238, 241, 247, т.4; 1, 7, 11, 14, 17, 20, 23, 27, 31, 36, 41, 46, 49, 52, 58, 61, 69,74, 78, 81, 86, т.5).

В подальшому, придбані ПММ використані у власній господарській діяльності підприємства позивача, шляхом реалізації своїм контрагентам, що підтверджується бухгалтерською довідкою відносно всього обсягу отриманого товару та копіями первинної бухгалтерської документації щодо господарських операцій по подальшій реалізації отриманого товару частині контрагентів зазначених в такій бухгалтерській довідці (а.с. 144-182, т. 8).

В ході проведення перевірки відповідачем по справі було встановлено, що ТОВ «Союз-2000» по взаємовідносинах з ТОВ «ГазУкраїна-2020» занижено ПДВ в сумі 4666638,00 грн. та податок на прибуток в розмірі 4612124,00 грн.

Зокрема, перевіряючими встановлено, що ТОВ «Союз 2000» відображає проведення господарських взаємовідносин із ТОВ «ГазУкраїна-2020» на підставі договору № 1705 поставки нафтопродуктів від 17.05.2012 р. На виконання зазначеного договору ТОВ «ГазУкраїна-2020» в 2012-2013 роках виписані видаткові та податкові накладні (номенклатура товару - бензин) на загальну суму 27999828,00 грн., в т.ч. ПДВ 4666635,00 грн. При цьому відповідач зазначив, що в частині податкових та видаткових накладних вказані реквізити товару постачальника, поставлено підпис в рядку «від постачальника» та вказано посаду, прізвище та ініціали особи, що підписала: директор ОСОБА_7 На всіх видаткових накладних по рядку «Отримав» поставлено підпис, вказано посаду, прізвище та ініціали особи, що отримала: директор ОСОБА_8 Рядок «за довіреністю» номер та дата не заповнено. Відомостей про оформлення довіреностей, щодо отримання ТМЦ ТОВ «ГазУкраїна-2020», а саме журнал реєстрації виданих довіреностей ТОВ «Союз 2000» до перевірки не надано. Директором ТОВ «Союз 2000» до документальної планової виїзної перевірки № 88/22/30131474 від 30.04.2015 р. завірені належним чином копії вищевказаних документів також не надавалися.

В акті перевірки також зазначено, що на письмовий запит від 08.04.2015 р., щодо надання підтверджуючих документів по взаємовідносинам з ТОВ «ГазУкраїна 2020» підприємство позивача надало лише частково завірені копії актів прийому-передачі по договору № 1705 від 17.05.2012 р. та частину завірених копій залізничних накладних.

Перевіркою також встановлено неможливість підтвердження факту транспортування товару від ТОВ «ГазУкраїна-2020», так як до перевірки надано лише частина залізничних накладних, які не відповідають Наказу Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., яким затверджені «Правила оформлення перевізних документів», а саме: не вказано номер маршруту, код типу маршруту, поїзда (прямий відправника, з розпиленням, ступінчатий, контейнерний поїзд тощо), «Вид негабаритності» (зазначається пятизначний індекс згідно з п. 2.10 Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1026 від 23.11.2004 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 р. за № 1640/10239). Не має відмітки (підпис, дата) в графі підтвердження одержання вантажу та відсутній підпис працівника залізниці на станції призначення.

Перевіряючими також встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Союз-2000» не надані до перевірки журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП, у яких повинен обліковуватися отриманий товар, доказів обліку нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП (додаток 3), в якому зазначається надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня, які повинні бути на підприємстві відповідно вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України № 281/171/578/155 (Інструкція №281). ТОВ «Союз 2000» до документальної перевірки, не надано документів, передбачених Інструкцією № 281, які б могли достовірно підтвердити факт придбання нафтопродуктів саме у ТОВ «ГазУкраїна-2020» та подальший їх облік, а саме: доказів обліку нафтопродуктів із записом у журналі вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП, товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день та їх залишки на кінець дня.

Також відповідач зазначив, що ані в ході перевірки, ані до заперечення до акту перевірки не надано специфікації до договору постачання № 1705и від 17.05.2012 р., які є невідємною частиною даного договору та в яких обумовлюється ціна, кількість, умови та терміни постачання товару та документи, що підтверджують якість та виробника товару.

Відсутність вищезазначених документів, на думку контролюючого органу свідчить про дефектність проведених господарських операцій з поставки товару від ТОВ «ГазУкраїна-2020» до ТОВ «Союз-2000».

Колегія суддів зазначає, що реальність спірних господарських операцій ТОВ «Союз 2000» з ТОВ «ГазУкраїна-2020» підтверджується належним чином оформленими документами податкового та бухгалтерського обліків, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, документами транспортування та приймання нафтопродуктів, актами приймання-передачі, сертифікатами відповідності товару та паспортами якості, платіжними дорученнями. На підтвердження вказаної вище обставини позивачем перелічені вище документи, а також копії витягів із журналів обліку надходження нафтопродуктів за формою 6-НП по нафтобазах: «Селещина», «Низи», «Олександрівка», «Миргород», «Ізюм» (а.с. 49-153, т. 2). Також на підтвердження використання у власній господарській діяльності нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «ГазУкраїна-2020», позивачем надано документи з державного статистичного спостереження, а саме звіти про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі за 2012 -2014 роки (а.с. 173-184, т. 7), що спростовує доводи відповідача про ненадання позивачем всіх необхідних документів.

Також з приводу відсутності деяких документів, визначених договорами, як свідчення про дефектність господарських операцій, колегія суддів зазначає, що в основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його звязку із господарською діяльністю платника податків, оскільки, норми податкового законодавства повязують формування витрат та/або податкового кредиту із фактом придбання товарів чи послуг з метою використання у господарській діяльності. Тобто, вирішальне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобовязання, а його фактичне виконання.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі також зазначив, що відповідно до вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 p., по справі № 646/3810/15-к, за яким директора ТОВ «ГазУкраїна-2020» ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, встановлено що ОСОБА_7, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди надав згоду на придбання (перереєстрацію) ТОВ «ГазУкраїна 2020». У подальшому ОСОБА_7 не приймав участі у фінансово-господарській діяльності вищеназваного підприємства. Придбання (перереєстрація) на імя ОСОБА_7 ТОВ «ГазУкраїна 2020» в органах державної влади, надання ксерокопій паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номеру, зразків його особистого підпису використані невстановленими особами при здійсненні господарських операцій між ТОВ «Газукраїна 2020» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Крім цього, ОСОБА_9 визнав свою винуватість у повному обсязі та дав пояснення стосовно скоєного ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Наведена обставина, на думку відповідача також свідчить про неможливість вчинення господарських операцій підприємством позивача з ТОВ «Газукраїна 2020».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а ч. 4 цієї статті визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. Разом з тим, при застосуванні цих процесуальних норм необхідно врахувати ту обставину, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені ч. 1 ст. 72 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені ч. 4 цієї статті.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що особливістю преюдиційних обставин, передбачених ч. 4 ст. 72 КАС України, є їх обов'язковість для суду, що розглядає справу. При цьому, диспозиція наведеної правової норми вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

В той же час, приписи зазначеної вище норми встановлюють межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу, оскільки така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову, що свідчить про те, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі, а правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Зі змісту вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 p. по справі № 646/3810/15-к вбачається, що ним встановлені обставини щодо ОСОБА_7, та встановлений факт, що вказана особа, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, надала згоду на придбання (перереєстрацію) ТОВ «ГазУкраїна 2020», але у подальшому ОСОБА_7 не приймав участі у фінансово-господарській діяльності вищеназваного підприємства.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду даної справи законність податкових повідомлень-рішень Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, а дії чи бездіяльність ОСОБА_7 (який був директором контрагента «ТОВ Союз-2000») не є предметом розгляду. При цьому необхідно зазначити, що вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 р. по справі № 646/3810/15-к не містить жодного посилання на господарські відносини з ТОВ «Союз 2000» або на рішення суду, яким договори, укладені між ТОВ «Союз 2000» та ТОВ «ГазУкраїна 2020» визнано недійсними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в розумінні приписів ч. 4 ст. 72 КАС України обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб, що свідчить про те не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння особи, встановлені під час розгляду справи про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Також колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій чи первинних документів за такими операціями. Обставини фіктивності та інших недоліків правового статусу контрагентів платника податків, так само і невиконання ними своїх податкових зобовязань, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність в ній ділової мети, яка зі змісту положень ст. 14 ПК України передбачає обовязкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податку з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

В свою чергу, як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції факту узгодженості дій ТОВ «Союз-2000» з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента не встановлено.

Наведені вище обставини спростовують твердження відповідача про те, що по взаємовідносинах з ТОВ «ГазУкраїна-2020» підприємством позивача занижено ПДВ в сумі 4666638,00 грн. та податок на прибуток в розмірі 4612124,00 грн.

Судовим розглядом також встановлено та відповідачем по справі не спростовано, що придбані у ТОВ «ТД «Ветек», ТОВ «Бізнес-Бенефіт» та ТОВ «Газукраїна-2020» ПММ поставлялися та в подальшому зберігалися на нафтобазах, що були передані позивачеві (Орендар) на праві оренди від ПП «Компанія «ОСОБА_4» (по тексту договорів Орендодавець) на підставі договорів від 01.01.2013 р., відповідно до умов яких:

1) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС (далі Обєкт, Нафтобаза), що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Залізнична, 6. Перелік (склад) майна, у тому числі, споруди та обладнання, які забезпечують функціональне використання Обєкту за його цільовим призначенням, яке передається в оренду за цим Договором, описаний в акті прийомки-передачі, який є невідємною частиною цього Договору. Орендодавець підтверджує, що майно, яке передається в оренду, належить йому на праві власності, не перебуває під арештом, не є предметом судового розгляду та податкової застави. Обєкт знаходиться на земельній ділянці площею 20038 м.кв. з цільовим призначенням: для комерційного використання, якою Орендодавець користується на підставі Договору оренди земельної ділянки № 920 від 04.04.2007 р. і Додаткової угоди до цього Договору від 12.02.2013 р. Обєкт передається в оренду для його використання Орендарем за цільовим призначенням зберігання, торгівля паливно-мастильними матеріалами (а.с. 175-178, т.5; 9, т.7);

2) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення та будівлі складу паливно-мастильних матеріалів (далі Обєкт, Нафтобаза), що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, смт. Низи, залізнична станція «Низи», будинок 8. Перелік (склад) майна, у тому числі, споруди та обладнання, які забезпечують функціональне використання Обєкту за його цільовим призначенням, яке передається в оренду за цим Договором, описаний в акті прийомки-передачі, який є невідємною частиною цього Договору. Орендодавець підтверджує, що майно, яке передається в оренду, належить йому на праві власності, не перебуває під арештом, не є предметом судового розгляду та податкової застави. Обєкт знаходиться на земельній ділянці площею 3,0381 га з цільовим призначенням: для обслуговування нежитлових приміщень та будівель складу паливно-мастильних матеріалів, якою Орендодавець користується на підставі Договору оренди землі від 03.11.2009 р. Обєкт передається в оренду для його використання Орендарем за цільовим призначенням зберігання, торгівля паливно-мастильними матеріалами (а.с. 179-182, т.5; 13, т.7);

3) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) «Цілісний майновий комплекс будівлі та споруди нафтобази» (далі Обєкт), що знаходиться за адресою: Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, станція ОСОБА_10, 1-А. Перелік (склад) майна, у тому числі, споруди та обладнання, які забезпечують функціональне використання Обєкту за його цільовим призначенням, яке передається в оренду за цим Договором, описаний в акті прийомки-передачі, який є невідємною частиною цього Договору. Орендодавець підтверджує, що майно, яке передається в оренду, належить йому на праві власності, не перебуває під арештом, не є предметом судового розгляду та податкової застави. Обєкт знаходиться на земельній ділянці площею 2,4787га з цільовим призначенням: для обслуговування «цілісного майнового комплексу будівлі та споруди нафтобази», якою Орендодавець користується на підставі Договору оренди землі № 739 від 23.06.2010. Обєкт передається в оренду для його використання Орендарем за цільовим призначенням зберігання, торгівля паливно-мастильними матеріалами (а.с. 183-186, т. 5; 10, т.7);

4) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення (далі Обєкт, Нафтобаза), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Машівський район, с. Селещина, вул. Кірова, 90-а. Перелік (склад) майна, у тому числі, споруди та обладнання, які забезпечують функціональне використання Обєкту за його цільовим призначенням, яке передається в оренду за цим Договором, описаний в акті прийомки-передачі, який є невідємною частиною цього Договору. Орендодавець підтверджує, що майно, яке передається в оренду, належить йому на праві власності, не перебуває під арештом, не є предметом судового розгляду та податкової застави. Обєкт знаходиться на земельній ділянці площею 4,1563 га з цільовим призначенням: для комерційного використання оптової торгівлі та складського господарства, якою Орендодавець користується на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 036219, виданого 14.11.2002 р. Селещинською сільською радою Машівського району Полтавської області. Обєкт передається в оренду для його використання Орендарем за цільовим призначення зберігання, торгівля паливно-мастильними матеріалами (а.с. 187-190, т. 5, 12, т. 7), а також договору суборенди № 5/ор від 01.01.2013 р., відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування майновий комплекс Ізюмська нафтобаза, разом з майном описаним в акті прийому-передачі до дійсного Договору (далі Майно), що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Залізнична, 6. Цільове призначення використання вказаного майна для здійснення підприємницької діяльності. Майно передається в суборенду по акту приймання-передачі, який складається не пізніше одного календарного дня після підписання даного Договору і який є невідємною частиною даного Договору (а.с. 191-193, т. 5; 11, т.7).

Також судовим розглядом встановлено та відповідачем по справі не спростовано, що перевезення ПММ здійснювалось під охороною приватних фірм, що підтверджується листами, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи, та відмітками у залізничних накладних (а.с. 125-137, т. 7). Перелічені нафтобази також зазначені у товарно-транспортних документах, на підставі яких здійснювалось перевезення ПММ, а факт оренди та суборенди таких нафтобаз у ПП «Компанія «ОСОБА_4», ані під час проведення перевірки, ані в ході судового розгляду справи відповідачем під сумнів не ставився.

Крім того, на підтвердження фактичного використання таких нафтобаз позивачем надані копії бухгалтерських довідок руху ПММ по складах останніх, актів звірки взаєморозрахунків з ПП «Компанія «ОСОБА_4» за спірний період, а також актів наданих послуг з питань орендної плати за орендовані комплекси (а.с. 14-104, т.7).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для включення сум коштів до складу валових витрат та щодо набуття права на податковий кредит та надав належне та допустиме документальне підтвердження їх розміру. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 816/3512/15 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Карлівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 816/3512/15 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 816/3512/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-2000» до Карлівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_11 ОСОБА_12

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.06.2016 року.