Ухвала суду № 58212467, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7183/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергетична компанія" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило:

- Визнати дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення опису майна ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія», в результаті якого складено акт опису майна № 10 від 07 серпня 2014 року незаконними.

- Визнати незаконними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо визнання в акті опису № 10 від 07 серпня 2014 року майна ТОВ «Централізована енергетична компанія», перелічені в акті, описаним.

- Зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві відкликати акт опису майна № 10 від 07 серпня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 року касаційну скаргу ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія" задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року по справі № 826/7183/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року позов ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» задоволено частково.

Визнано дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення опису майна ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія», в результаті якого складено акт опису майна № 10 від 07 серпня 2014 року протиправними.

Визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо визнання в акті опису № 10 від 07 серпня 2014 року майна ТОВ «Централізована енергетична компанія», перелічені в акті, описаним.

Визнано протиправним та скасовано акт опису майна № 10 від 07 серпня 2014 року, складений ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

Судові витрати в сумі 57,81 грн. присуджено на користь ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» за рахунок асигнувань ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

07 червня 2016 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням повноважного представника у відпустці. Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки доказів на підтвердження обставин, наведених у клопотанні, позивачем не надано. Крім того, явка сторін в судове засіданні не є обов'язковою.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено опис майна позивача, за наслідками якого складено акт від 07 серпня 2014 року №10.

Позивач посилаючись на протиправність дій контролюючого органу по проведенню опису майна товариства, що призвело до неправомірного включення майна позивача до оскаржуваного акту від 07 серпня 2014 року №10, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 87.3 статті 87 Податкового кодексу України не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1. Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 статті 89 Податкового кодексу України - з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до статей 88-90, 92, 93 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №572, проведення опису майна має відбуватися чітко за процедурою визначеною у зазначеному Порядку.

Так, пунктом 1.9 Порядку № 572 визначено, що у разі, якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Таким чином, обов'язковою передумовою для опису майна платника у податкову заставу є визначення його балансової вартості.

Окрім цього, пунктом 1.12 Порядку № 572 визначено, що повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу.

Пунктом 2.1 Порядку № 572 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 2.2 цього ж Порядку визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна.

З урахуванням наведених законодавчих норм та з огляду на зміст позовних вимог до предмета доказування у даній справі належать обставини, що свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість застосування процедури податкової застави та дотримання контролюючим органом умов та порядку у процесі застосування цієї процедури, на що було звернуто увагу судів Вищим адміністративним судом.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття такого акту стала наявність податкового боргу у позивача, що на день проведення опису майна становила понад 12 млн. грн. самостійно визначеного зобов'язання зі сплати податку з орендної плати за землю.

Відповідно до довідки про заборгованість ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» станом на 18 травня 2015 року, заборгованість останнього становить 15 408 052,67 грн.

11 лютого 2013 року заступником начальника ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, яке направлено позивачу рекомендованим повідомленням 15 лютого 2013 року та отримано представником позивача за довіреністю 19 лютого 2013 року.

Між тим, матеріали справи не містять доказів про направлення, в силу п. 1.12 Порядку № 572 повідомлення про виникнення права податкової застави, у зв'язку із чим, позивач був позбавлений права бути ознайомленим із її виникненням.

Як вбачається з матеріалів справи, акт опису майна зі сторони позивача підписано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були залучені контролюючим органом в якості понятих.

Однак, в силу положень Порядку № 572, лише після складання податковим керуючим акту відмови платника від опису майна у податкову заставу, останній може залучити понятих до підпису в акті опису майна.

При цьому, в порушення п.п. 2.3, 2.4 Порядку № 572 контролюючим органом не було складено акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Отже, вимоги Порядку № 572 відповідачем було порушено, що призвело до складання акту опису майна з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством.

Крім того, відповідачем в порушення вимог п. 1.9 Порядку № 572 не надано доказів направлення запиту позивачу про надання переліку майна, яке перебуває на його балансі з метою проведення вартісної оцінки.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки під час складання опису майна у податкову заставу відповідачем було порушено вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 572.

Жодних пояснень стосовно способу та порядку проведення оцінки майна позивача відповідачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.