Постанова № 58212415, 08.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року справа № 805/4947/15-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар Томах О.О.

за участю: представника позивача - Тимошиної О.А., довіреність № 6 від 14.01.2016 року,

представника відповідача - Сенникова А.А., довіреність № 22 від 17.05.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року у справі № 805/4947/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Селидівського відділення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконними дій з одностороннього припинення договору та визнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками такими, що подані в день їх фактичного отримання 24 листопада 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (далі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Селидівського відділення Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання незаконними дій з одностороннього припинення договору та протиправною бездіяльність щодо не реєстрації податкових документів (том 1 а.с. 4-8).

28 січня 2015 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача з одностороннього припинення договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141 та протиправними дії щодо неприйняття та не реєстрації податкових документів і визнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками такими, що подані в день їх фактичного отримання, 24 листопада 2015 року (том 1 а.с.191-192).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнані протиправними дії Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Селидівського відділення Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з одностороннього припинення договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141 та протиправними дії щодо неприйняття та не реєстрації податкових документів. Визнані податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками такими, що подані в день їх фактичного отримання 24 листопада 2015 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок (том 1 а.с.132-135).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що за даними інформаційних систем ДФС України підприємство надіслало 12 листопада 2015 року, 13 листопада 2015 року, 20 листопада 2015 року до відповідача договори на пролонгацію прийому податкової звітності з новими чинними сертифікатами ключів електронного цифрового підпису, термін дії яких з 22 липня 2015 року по 21 липня 2017 року. Однак ці договори не укладено, оскільки в них відсутня електронна адреса підприємства, що є порушенням підпункту 5.3 пункту 5 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (далі - Інструкція № 233), про що платника податків повідомлено Центральним порталом прийому звітності ДФС України у других квитанціях за №№ 9231296670, 9232321725, 9237753307, 9237767520 (том 1 а.с.209-210).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, на задоволенні якої наполягав, проти чого заперечував представник позивача, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та наданих заперечень, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і підтверджується матеріалами справи, та не оспорюється апелянтом наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» зареєстроване в якості юридичної особи 09 березня 2010 року за № 1 266 102 0000 035565, включено до ЄДРПОУ за номером 36982901 та перебуває на обліку як платник податків у Селидівському відділенні Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (том 1 а.с.30-35). Позивач діє на підставі статуту з відповідними протоколами загальних зборів засновників (том 1 а.с.36-45).

Відповідач - Селидівське відділення Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за номером 38664077 та у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Між позивачем та податковим органом укладено Договір про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Зазначений договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до податкового органу податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Платник податків має право: повторно передавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від податкового органу або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді; не надавати податкову звітність до податкового органу у паперовому вигляді, якщо її було надіслано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийнято до бази даних податкового органу, про що відповідну квитанцію було отримано платником податку; не надсилати податкову звітність до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку у разі її подання в паперовому вигляді.

За змістом пункту 3.1 зазначеного Договору, податковий орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді позивача у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку (том 1 а.с.25-27).

Відповідно до квитанції № 1 вищезазначений Договір було доставлено до Державної фіскальної служби України, призначено реєстраційний номер 9074718204 та збережено на центральному рівні (том 1 а.с.23).

За даними квитанції № 2 вищезазначений Договір реєстраційний номер 9074718204 було прийнято (том 1 а.с.24)

Пунктом 3 розділу 6 цього Договору передбачено, що він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Пунктом 4 Договору визначено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

За даними акту наданих послуг АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» від 14 липня 2014 року підприємство замовило видачу сертифікату відкритого ключа електронного цифрового підпису (том 1 а.с.131).

Згідно з роздруківки з Системи "M.E.DOK" видавцем АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» товариству видано два сертифікати ключів ЕЦП на підписання - ec2ffae2a36a84dfd503002c93456b12 та на шифрування -9b947b3b0e9b918ba23cef02848166d з датою видачі 22 липня 2014 року, термін закінчення дії - 22 липня 2015 року (том 1 а.с.132-133).

Відповідно до акту наданих послуг АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» від 22 липня 2015 року підприємство замовило видачу сертифікату відкритого ключа електронного цифрового підпису (том 1 а.с.134).

Згідно з роздруківки з Системи "M.E.DOK" видавцем АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» позивачу видані два сертифікати ключів ЕЦП на підписання - cdbdced09b06a0258072edc4120a6d3 та на шифрування - 1baa72472a17b4f240c853beb877e96 з датою видачі 22 липня 2015 року до дати закінчення дії 21 липня 2017 року (том а.с.135-136).

Платником податків 24 листопада 2015 року в електронному вигляді направлялася до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року із додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка була сформована 19 листопада 2015 року (том 1 а.с.13-22).

За даними квитанції від 24 листопада 2015 року № 1 податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року - Документ не прийнято та виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, а саме не укладено Договір про визнання електронної звітності (том 1 а.с.12).

За даними квитанції від 19 листопада 2015 року № 1 коригована податкова накладна від 21 жовтня 2015 року - Документ не прийнято та виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, а саме не укладено Договір про визнання електронної звітності (том 1 а.с.11).

Позивач звернувся до податкового органу з листом № 12-1/11 від 12 листопада 2015 року про повідомлення про умови припинення дії Договору про визнання електронних документів у зв'язку з не прийняттям податкової накладної від 31 жовтня 2015 року (том 1 а.с.9), на що листом від 8 грудня 2015 року за № 11870/10/05-99-11-01-13-3 отримав відповідь, за якою за даними інформаційних систем ДФС України надіслав позивачу 12 листопада 2015 року, 13 листопада 2015 року, 20 листопада 2015 року до податкового органу Договори з новими чинними сертифікатами ключів електронного цифрового підпису термін дії яких з 22 липня 2015 року по 21 липня 2017 року.

На думку податкового органу зазначені Договори не укладено у зв'язку з тим, що в них відсутня електронна адреса підприємства, про що платника податків було повідомлено у квитанціях № 9231296670, 9232321725, 9237753307, 9237767520 (том 1 а.с.77-78)

Спірною обставиною у цій справі є правомірність дій податкового органу щодо одностороннього розірвання Договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 24122014 та як наслідок не прийняття та не реєстрація податкових документів позивача.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (далі Інструкція № 233), Регламентом Акредитованого центра сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби (далі АЦСК ІДД ДПС), затвердженого Головою Державної податкової служби України від 7 травня 2012 року, наказом Державної податкової адміністрації України від 6 квітня 2009 року № 168 «Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах Державної податкової служби України».

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 06 квітня 2009 року № 168 «Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах Державної податкової служби України» квитанція про одержання звіту в електронній формі є електронним документом, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі.

Згідно з пунктом 7.4 розділу 111 Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу Державної податкової Служби засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами Державної податкової служби на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність, другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі Державної податкової служби. Якщо на адресу платника податків не надійшла квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

У пункті 7.5 статті 7 розділу 111 Інструкції № 233 зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На дану квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку, а другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 7.6 статті 7 розділу 111 Інструкції № 233 визначено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За змістом пункту 6.3 Договору спірний договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів, якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП. При цьому, положеннями Договору не конкретизовано в який спосіб до органу ДПС мають бути подані нові посилені сертифікати ЕЦП.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що нові посилені сертифікати відкритих ключів отримані підприємством 22 липня 2015 року зі строком дії до 21 липня 2017 року, тоді як старі сертифікати були чинними саме до 22 липня 2015 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що нові посилені сертифікати відкритих ключів отримані позивачем вчасно в термін дії Договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141.

Відповідно до пункту 6.3 Регламенту Акредитованого центра сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби (далі АЦСК ІДД ДПС), затвердженого Головою Державної податкової служби України 7 травня 2012 року (далі - Регламент), після ідентифікації та реєстрації заявника відповідно до пункту 5 Регламенту та генерації ключів підписувача, адміністратор реєстрації виконує процедуру перевірки унікальності відкритих ключів підписувача в реєстрі посилених сертифікатів АЦСК ІДД ДФС, включає дані про обмеження сфери використання ЕЦП, інші дані на вимогу заявника та надсилає електронні запити у захищеному вигляді до АЦСК ІДД ДФС для формування посилених сертифікатів. Адміністратор сертифікації здійснює контроль за формуванням посилених сертифікатів. Строк обробки запиту на сертифікацію становить не більше двох (2) годин. Сформовані посилені сертифікати вносяться до реєстру посилених сертифікатів АЦСК ІДД ДФС на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС.

Адміністратор реєстрації, за бажанням клієнта, записує сформовані посилені сертифікати на окремий електронний носій інформації клієнта. Виготовлення посилених сертифікатів на паперових носіях здійснюється на вимогу клієнта у двох примірниках та засвідчується власноручним підписом клієнта, адміністратора реєстрації з прикладенням печатки АЦСК ІДД ДФС (ВПР).

По завершенню процедури формування посилених сертифікатів клієнту надаються: посилені сертифікати в електронному вигляді, за бажанням клієнта, записані на окремий електронний носій інформації, за умови надання такого носія; надійні засоби ЕЦП (розміщені на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС); посилені сертифікати в роздрукованому вигляді (на вимогу клієнта). Посилені сертифікати підписувача, сформовані АЦСК ІДД ДФС чинні не більше ніж два роки.

З огляду на системний аналіз наведених норм вбачається, що сформовані посилені сертифікати вносяться до реєстру посилених сертифікатів АЦСК ІДД ДФС на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС, тобто фактично передаються в автоматичному режимі до податкового органу.

Враховуючи, що нові сертифікати електронного цифрового підпису сформовані 22 липня 2015 року в той час як попередньо отримані сертифікати втрачали чинність 22 липня 2015 року колегія суддів дійшла висновку, що Договір про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141 відповідно до пункту 3 розділу 6 цього Договору вважається пролонгованим.

Наявними матеріалами справи підтверджується та не спростовується доводами апелянта, що контролюючий орган приймав податкові документи позивача вже після 22 липня 2015 року, тобто після пролонгації спірного договору. Так, податкова накладна від 14 липня 2015 року № 23 про продаж позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегапром» вугілля на загальну суму 1659347,05 грн. реєстраційний номер 9163255555 доставлена та прийнята Центральним рівнем Державної податкової служби 4 серпня 2015 року, про що свідчить квитанція № 1 (том 1 а.с.79-80). Податкова накладна від 20 липня 2015 року № 29 про продаж підприємством Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегапром» вугілля на загальну суму 132778,80 грн. реєстраційний номер 9163248996 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби 4 серпня 2015 року та ним прийнята, про що свідчить квитанція № 1 (том 1 а.с.81-82). Податкова накладна від 27 жовтня 2015 року № 67 про продаж позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегапром» вугілля на загальну суму 1379727,90 грн. реєстраційний номер 9229723804 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби 10 листопада 2015 року та була ним прийнята, що підтверджується квитанцією № 1 (том 1 а.с.83-84). Податкова накладна від 31 жовтня 2015 року № 80 про продаж позивачем Пакціонерному товариству «Шахтоуправління «Донбас» вугілля на загальну суму 2019992,70 грн. реєстраційний номер 9229410298 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби 10 листопада 2015 року та прийнята ним, що підтверджується квитанцією № 1 (том 1 а.с.85-86).

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковий орган безпідставно припинив дію Договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141 та необґрунтовано відмовив товариству в прийнятті податкових документів.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на прийняття судом незаконного рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу витрат по сплаті судового збору в розмірі 12180 грн., які були сплачені позивачем при поданні позову, оскільки позовні вимоги вважає немайновими та такими, що складаються з двох немайнових вимог. Зазначає, що помилки в розрахунку розміру судового збору здійснені позивачем та судом першої інстанції.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлена ставка судового збору, яка становить один розмір мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року 1218 грн. 00 коп.

Враховуючи, що позивачем у позові (з урахуванням уточнень) заявлено дві вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, який повинен сплатити позивач під час подання адміністративного позову складає 2436 грн.00 коп.

Разом з тим, позивачем під час подання адміністративного позову до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 12 180 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 20 листопада 2015 року № 69, наявним у матеріалах справи (том 1 а.с.3).

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року у цій справі стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок.

Враховуючи, що позивачем передплачено, а судом першої інстанції стягнуто з відповідача з урахуванням приписів частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у значно більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача судовий збір саме у розмірі 12180 грн.

Отже, за подання адміністративного позову до суду першої інстанції у даному випадку підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 2436 грн.

Таким чином, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 12180 грн., оскільки вважає його безпідставним

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про зміну постанови суду першої інстанції в цій частині шляхом зміни абазу четвертого оскаржуваної постанови.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно частини 2 цієї статті у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи, що товариством під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, проте ним не заявлено клопотання щодо його повернення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його повернення на час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, проте постанову прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 11, 24, 94, 184, 195, 195-1, 196, 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року у справі № 805/4947/15-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року у справі № 805/4947/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Селидівського відділення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконними дій з одностороннього припинення договору та визнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками такими, що подані в день їх фактичного отримання 24 листопада 2015 року - змінити.

В абзаці четвертому резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року по справі № 805/4947/15-а слова «12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок» змінити на слова «2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 00 копійок».

В іншій частини постанову залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 червня 2016 року. Постанова у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 9 червня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г. М. Міронова