Рішення № 5821028, 15.10.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2009 р.Справа № 16/1444 За позовом Волочиського районного споживчого товариства м. Волочиськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Волочиськ

про стягнення 3 769,36 грн. заборгованості та виселення із займаного приміщення

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

Від позивача: Барладін Ю.В. - за довіреністю від 15.10.2008 р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 2 499,00 грн. основної заборгованості по оренді приміщення, 136,44 грн. - пені та 1133,92 грн. 182% річних за договором оренди № 47 від 24.03.08 р.

В судовому засідання 23.09.2009 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме часткову зміну предмету позову. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 2 499,00 грн. основної заборгованості по оренді приміщення, 136,44 грн. - пені та 1133,92 грн. 182% річних за договором оренди № 47 від 24.03.08 р., а також виселити відповідача із займаного приміщення. Судом подана позивачем заява про часткову зміну предмету позову прийнята.

Повноважний представник позивача у засідання суду зявився, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.09.2009 р. підтримав, наполягав на їх задоволені.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив, поважні причини неявки не повідомив, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, витребуваних документів не подав. Тому суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

24.03.2008 р. між Волочиським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди обєкта нерухомості № 47.

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець (Волочиське РайСТ) передає, а орендар ФОП ОСОБА_1 приймає у тимчасове платне користування магазин в с.Користова Волочиського району по вул. 24 партійного зїзду, 40 площею 42 м кв.

Пунктом 4.1 Договору встановлено строк дії договору з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р.

Орендна плата за користування 1 кв. м. обєкта оренди становить 8,50 грн. в місяць. Загальний розмір орендної плати за користування обєктом оренди становить 357,00 грн. в місяць .Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати (п.5.1 Договору).

Згідно п.8.2. Договору у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення та 182% річних від простроченої суми відповідно до ст.625 ЦК України.

24.03.2008 р. відповідно до Акту позивач передав, а відповідач прийняв обєкт оренди.

13.04.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих.№58 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та повідомлено про припинення договору оренди з 15.05.2009 р. В листі позивачем запропоновано відповідачу звільнити орендоване приміщення з 15.05.2009 р.

15.05.2009 р. позивачем повторно направлено на адресу відповідача лист за вих.№84 з вимогою сплатити існуючу заборгованість з орендної плати та звільнити приміщення магазину починаючи з 20.05.2009р., який згідно повідомлення відділення поштового звязку повернуто за спливом терміну зберігання.

Оскільки відповідачем не виконано вимоги позивача щодо сплати орендної плати та не звільнено обєкт оренди, останній звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості по орендній платі за період грудня 2008 р. червня 2009 р. в розмірі 2499,00 грн., стягнення 182% річних в розмірі 1133,92 грн., пені в сумі 136,44 грн. та виселення відповідача із займаного приміщення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські встановлено, що зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГК України).

Із поданих в матеріали справи доказів вбачається, що у відповідача наявна заборгованість по орендній платі в розмірі 2499,00 грн. за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р., яку позивач просить стягнути з відповідача, звертаючись із даним позовом. Доказів про погашення вказаної заборгованості суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, заявлена позивачем вимога про сплату 182% річних в сумі 1 133,92 грн. відповідає вимогам ч.2 ст. 625 ЦК України, передбачена договором від 24.03.2008р. №47 (п. 8.2 договору) та підтверджена відповідним розрахунком.

Згідно ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 136,44 грн. пені за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р. відповідає фактичним обставинам справи, поданому розрахунку та вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Із поданих матеріалів справи вбачається, що договір оренди від 24.03.2008р. №47 було укладено з 01.04.20008 р. по 31.03.2009 р., тобто договір вважався би таким, що припинив свою дію у разі дотримання сторонами п. 4.2 договору, а саме: у випадку письмового попередження про розірвання договору іншу сторону за один місяць до закінчення терміну його дії.

Проте доказів, які б підтверджували дотримання позивачем вимог щодо належного повідомлення відповідача про розірвання договору, суду не подано, а надані в матеріали справи листи за вих.№58 від 13.04.2009р., №84 від 15.05.2009р., адресовані ПП ОСОБА_1 із вимогою звільнити орендоване приміщення та припинення дії договору такими доказами не можуть вважатись, враховуючи відсутність доказів про одержання відповідачем такої вимоги. При цьому, вказані листи повернуті позивачу по закінченню терміну зберігання із відміткою про неможливість вручення

За таких обставин, договір оренди від 24.03.2008р. №47 є діючим і не може вважається розірваним в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, тому вимогу про виселення відповідача із займаного приміщення суд вважає безпідставною і такою, що суперечить фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Судом також враховується, що відповідач використовує передане йому в оренду приміщення на час прийняття рішення, при цьому у суду відсутні докази одержання останнім повідомлення наймодавця про відмову від договору, як то вимагає ст.782 ЦК України. Тому, вимога позивача про виселення відповідача із займаного орендованого приміщення не підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 499,00 грн. основної заборгованості по орендній платі, 136,44 грн. пені, 1 133,92 грн. 182% річних, всього в сумі 3769,36 грн. В решті позовних вимог щодо виселення відповідача із займаного приміщення необхідно відмовити із викладених вище підстав.

У відповідності до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Волочиського районного споживчого товариства, м. Волочиськ до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Волочиськ про стягнення 3 769,36 грн. заборгованості та виселення із займаного приміщення, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Волочиського районного споживчого товариства (м. Волочиськ, вул. Котовського,4, розрах.рах. № 260050393501 у Волочиському відділенні Хмельницької регіональної філії АБ „Укоопспілка”, м. Хмельницький, МФО 315568, код ЗКПО 01772957) 2499,00 грн. (дві тисячі чотириста девяносто дев`ять гривень 00 коп.) основної заборгованості по орендній платі, 136,44 грн. (сто тридцять шість гривень 44 коп.) пені, 1133,92 грн. (одна тисяча сто тридцять три гривні 92 коп.) 182% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові в частині виселення відповідача із займаного приміщення відмовити.

СуддяВ.В. Магера

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 позивачу,

3 - відповідачу.