Рішення № 5820291, 24.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.09 Справа № 18/210/09

Суддя

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: приватного підприємства "Максіторгпродукт" (72300, Запорізька область,

м. Мелітополь, вул. Луначарського, 7; юридична адреса: 72319, Запорізька область,

м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 123)

про стягнення 59 400,00 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність бланк ВМІ № 991942 від 21.09.2009 р. за р.№ 1711

(паспорт НОМЕР_1 від 12.02.1999 р);

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 11.08.2009 року звернувся позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача приватного підприємства "Максіторгпродукт" про стягнення 59 400,00 грн., а саме: 54 000 грн. основного боргу та 5 400 грн. штрафу, на підставі договору поставки № 6 від 17.06.2009 р., ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України та на підставі ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 12.08.2009 року порушено провадження у справі № 18/210/09, судове засідання призначено на 24.09.2009 р.

У судовому засіданні 24.09.2009 року, представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 24.09.2009 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду про порушення провадження у справі, були направлені на адреси відповідача, зазначені у позові і у договорі поставки № 6 від 17.06.2009 р., крім того, у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.09.2009 р: серії АГ № 703351 (юридична адреса відповідача: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 123, є такою, як зазначено у договорі поставки № 6 від 17.06.2009 р.).

Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

У судовому засіданні 24.09.2009 р., розгляд справи закінчений, за згодою представника позивача судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2009 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач, постачальник) та приватне підприємство "Максітрогпродукт" (надалі -відповідач, покупець) уклали договір поставки № 6 (надалі - договір).

Сторони не вірно вказали в преамбулі договору визначення сторін (ФОП ОСОБА_1 покупець, а ПП "Максітрогпродукт" постачальник), однак надалі по тексту договору: ФОП ОСОБА_1 - є постачальником, а ПП "Максітрогпродукт" - є покупцем, що також відповідає розділу 13 договору "Юридична адреса, банківські реквізити та підписи сторін."

Згідно (п. 1.1), постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця у обумовлені строки крупу гречану - товар, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, кількість товару, що підлягає поставці, його асортимент, фіксуються в рахунках та видаткових документах постачальника, які є невід'ємною частиною договору.

Сторони у договорі визначили (п, 3.1), що ціна товару за одиницю і по позиціях погоджується сторонами та вказується в рахунку та видатковій накладній. Про погодження ціни свідчить здійснення попередньої оплати відповідно виставленого постачальником рахунку, або фактичне отримання покупцем товару, підтверджене підписанням сторонами видаткової накладної.

Відповідно п. 6.1. договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної. За домовленістю сторін розрахунки можуть здійснюватися шляхом внесення готівки.

Відповідач 17.06.2009 р. направив позивачу замовлення, де просив розглянути можливість продажу підприємству відповідача 18-20 червня 2009 р. крупи гречаної, умовами поставки є самовивоз за рахунок відповідача, умовами оплати - відстрочення платежу на 15 календарних днів, оплату відповідач гарантує.

Позивачем було поставлено відповідачу товар (крупа гречана) на загальну суму 54000,00 грн., що підтверджується двостронньо підписаною видатковою накладною № мс-0000262 від 18.06.2009 р. на суму 54000,00 грн.

Факт отримання відповідачем товару (крупа гречана) на загальну суму 54000,00 грн., підтверджується: довіреністю серії ЯМР № 297173 від 18.06.2008 р., яка видана на ім'я гр. ОСОБА_3, який є уповноваженою особою відповідача на отримання цінностей від позивача.

Позивач виконав умови договору поставки у повному обсязі, поставив відповідачу товар (крупа гречана), обумовлений сторонами, а відповідач, взяті на себе зобов'язання, не виконав належним чином, товар прийняв, але не оплатив його вартість.

Оскільки відповідача не сплатив 54000,00 грн. (навіть при умові відстрочення платежу на 15 календарних днів), то позивач звернувся із позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 54 000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений представником позивача у судовому засіданні.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 5400 грн. штрафу.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом,) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Сторони у договорі визначили (п. 7.1. договору), що в разі прострочення виконання зобовязання понад 20 днів винна сторона крім пені, сплачує штраф у розмірі 10 % вартості неоплаченого (не поставленого) товару.

Наданий позивачем розрахунок суми штрафу є вірним, а вимога позивача про стягнення з відповідача 10 % штрафу, у розмірі 5400 грн., є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства “Максіторгпродукт” (фактична адреса: 72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 7; юридична адреса: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 123, р/р 26007210073851 банк ЗАТ “Про Кредит Банк”, МФО 320984, код ЄДРПОУ 36311714) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 банк ВАТ “Райффайзен Банк аваль” м. Чернігів, МФО 353348, ІПН НОМЕР_3) 54 000 (пятдесят чотири тисячі) грн. основного боргу, 5 400 (пять тисяч чотириста) грн. штрафу, 594 (пятсот девяносто чотири) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 05.10.2009 р.