Рішення № 5820001, 29.09.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" вересня 2009 р.Справа № 12/883

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Плешньова Г.В. - дов. від 14.05.01.09;

від відповідача не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" (м.Київ)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Бердичів)

про стягнення 9934,86 грн.

В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, справу розглянуто у більш тривалий строк ніж встановлено ч.1 ст. 69 ГПК України.

Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 7763,84грн. боргу за поставлений товар, 944,42грн. пені, 215,04грн. - 3% річних та 1011,56грн. інфляційних нарахувань, а всього 9934,86грн.

Представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надала, на розгляд справи не з'явилась, свого представника в засідання суду не направила, хоча сторони належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.05р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" (позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено договір поставки №509 (а.с. 11-12), відповідно до якого та згідно видаткової накладної №СК-0035078 від 05.05.08 (а.с. 13) позивач поставив та передав у власність відповідача товар на загальну суму 11861,52грн.

Відповідно до п. 6.4. договору, відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 14-ти календарних днів з моменту передачі товару.

Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач здійснив розрахунки за отриманий товар частково, у зв'язку з чим заборгував позивачу станом на 16.10.2008р. 7763,84грн., що підтверджується складеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 14-16).

20.10.08 сторони підписали графік погашення дебіторської заборгованості (а.с. 17) згідно якого відповідач зобов'язався повністю погасити суму боргу до 31.10.08р., однак, цього не здійснив.

Незважаючи на визнання суми боргу, надіслана позивачем претензія за №1057 від 18.12.08 (а.с. 18-19) про сплату 7763,84грн. боргу була залишена відповідачем без відповіді.

На дату розгляду справи сума основного боргу не змінилась та становить 7763,84грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.8.2. договору, за несвоєчасну оплату вартості товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобов'язання, однак в межах строку визначеного ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, що в сумі склало 944,42грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи з розрахунку позивача, з яким погоджується господарський суд, сума 3% річних становить 215грн. 04коп., а сума інфляційних нарахувань - 1011грн. 56коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути 7763,84грн. боргу, 944,42грн. пені, 215,04грн. три проценти річних та 1011,56грн. інфляційних нарахувань, а всього 9934,86грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 526, 549, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня" (м. Київ, вул. М. Драгомирова, 4, оф.122; ідентифікаційний код 32310083):

- 7763грн. 84коп. боргу;

- 944грн. 42коп. - пені;

- 215грн. 04коп. - 3% річних;

- 1011грн. 56 коп. інфляційних втрат;

- 102грн. витрат по сплаті державного мита;

- 312грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

СуддяСікорська Н.А.

Дата підписання: 07 жовтня 2009р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу