Справа № 344/1143/16-а
Провадження № 2-а/344/124/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Польської М.В.,
секретаря Дзюбак Х.Б.,
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату полковника ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування постанови від 14.01.2016 року №186 у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату полковника ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування постанови від 14.01.2016 року №186 у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.
В позові зазначено, що 14.01.2016 року було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у порушенні ч.1 ст.10 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» та притягнено позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210 КУпАП і накладено максимальне покарання передбачене даною статтею штраф у розмірі 7 неоподаткованих мінімумів, тобто 119 грн. Оскаржувана постанова суперечить вимогам КУпАП, оскільки про складання протоколу про адміністративне правопорушення позивач не був повідомлений, протокол був складений у його відсутності, позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Представник позивача позов підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити, надав суду письмові заперечення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що згідно постанови № 186 від 14.01.2016 року (а.с.6) ОСОБА_3 будучи військовозобовязаним, належним чином повідомленим про необхідність прибути до військового комісаріату для уточнення даних персонально-якісного обліку, ведення якого покладено на військові комісаріати у період з 24 по 30 грудня 2015 року за викликом військового комісаріату не прибув, чим порушив п.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу», ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим самим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.210 КУпАП. У звязку з цим на позивача накладено штраф у розмірі 119 грн. за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до вимог абзаців 6 та 13 ч.1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підприємства, установи і організації зобов'язані: сприяти військовим комісаріатам у їх роботі в мирний час та під час мобілізації; вести облік військовозобов'язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Згідно п. 3.4 розділу 3 Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобовязаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях та навчальних закладах, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №660 від 15.12.2010 року, в тому числі, керівники підприємств, установ, організацій, зобовязані здійснювати оповіщення військовозобовязаних про виклик до військового комісаріату у звязку з мобілізацією.
На виконання вищезазначених вимог законодавства 24.12.2015 року Івано-Франківським міським військовим комісаріатом було направлено розпорядження директору ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про оповіщення вказаних у розпорядженні військовозобовязаних, які перебувають на військовому обліку в Івано-Франківському міському військовому комісаріаті, про їх виклик до Івано-Франківського міського військового комісаріату та забезпечити їх прибуття в період з 24.12.2015 року по 30.12.2015 року (а.с.43-44).
Листом №21/2310 від 29.12.2015 року директор ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» ОСОБА_5 повідомив військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату - полковника ОСОБА_4, про виконання розпорядження, а саме, що ОСОБА_3 оповіщений, від отримання повідомлення відмовився (а.с.8,45).
Рапортом тво начальника ВОЗіК службовця ЗСУ ОСОБА_6 повідомлено військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату, що з 24.12.2015 року по 30.12.2015 року до Івано-Франківського міського військового комісаріату для уточнення військово-облікових даних не зявився за викликом старший лейтенант ОСОБА_3М.(а.с.49).
Отже, позивач, будучи належним чином повідомленим про необхідність зявитись за викликом до військкомату у визначений час, без поважних причин не прибув, про причини неприбуття військового комісара не повідомив, чим порушив вимоги: п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», відповідно до якого, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої, з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.
Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 42 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», громадяни України за невиконання вказаних вище обовязків несуть відповідальність згідно із законом.
Тому, 31.12.2015 року провідним спеціалістом командування ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 210 КУпАП (а.с.7,46).
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП, порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах тягне за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказаний протокол 31.12.2015 року був надісланий директору ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» рекомендованим листом для вручення ОСОБА_3 (а.с.47).
Однак, як вбачається із копії листа директора ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», позивач відмовився отримувати копію протоколу, однак був оповіщений про час та місце розгляду справи, а тому позивач був повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи.
Представник позивача стверджує, що відповідачем при складанні протоколу порушено вимоги ст. 254 КУпАП, оскільки його не було повідомлено про складання такого протоколу та протокол складався у його відсутності.
Суд вважає такі твердження представника позивача безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол було складено у відсутності особи, оскільки особа не зявились до військкомату в період з 24.12.2015 року по 30.12.2015 року та не повідомила про причини неявки, тому 31.12.2015 року уповноважена особа склала протоколу. У протоколі зазначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дата розгляду справи про адміністративне правопорушення, суть адміністративного правопорушення.
Безпідставними є твердження представника позивача про те, що протокол є по суті єдиним та основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки при притягненні особи до адміністративної відповідальності враховується не тільки протокол, але й інші докази.
Зясувавши всі обставини адміністративної справи, 14 січня 2016 року військовий комісар Івано-Франківського міського військового комісаріату склав постанову № 186, якою притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210 КУпАП, оскільки він, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибути до військового комісаріату для уточнення даних персонально-якісного обліку у період з 24.12. по 30.12.2015 року не прибув до військового комісаріату.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним та основним доказом вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Представник позивача у судовому засіданні не могла пояснити причину неявки ОСОБА_3 до військового комісаріату за викликом військового комісара. Факту неявки не спростувала.
14.01.2016 року рекомендованим листом №188 військовим комісаром направлено директору ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» для вручення порушнику копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.9,51).
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Представник позивача стверджує, що копію постанови позивач отримав 19 січня 2016 року, а тому просить поновити пропущений строк на оскарження постанови.
Представник відповідача тверджень представника позивача про дату отримання постанови не спростував, а тому суд вважає за доцільне поновити позивачу строк на оскарження постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 210, 254, 280, 285, 288, 289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 до військового комісара Івано-Франківського міського військового комісаріату полковника ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування постанови від 14.01.2016 року №186 у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Полсьька М.В.
Судове рішення № 58199092, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 08.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/1143/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: