Ухвала суду № 58198918, 09.06.2016, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/379/16-ц

провадження № 2/0198/154/16

УХВАЛА

09 червня 2016 року суддя Юрївського районного суду Дніпропетровської області ГайдарІ.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Юрївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Юрївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.119 ЦПК України, з наступних підстав.

За вимогами пунктів 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- зміст позовних вимог;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

В статті 55 Конституції України закріплено право кожної особи будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 15 та пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а визнання права є способом захисту законних прав та інтересів.

З огляду на наведені норми права, позивач при зверненні до суду в позовній заяві повинен викласти юридичні факти матеріально-правового характеру, які свідчать про те, що внаслідок певних дій або бездіяльності відповідача виник спір про право та існує необхідність судового захисту прав або інтересів позивача.

Всупереч вказаним вимогам позивачем не зазначено обставини та докази щодо наявності з боку відповідача, Юрївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, порушення або невизнання його законних прав та інтересів станом на день подання позовної заяви до суду.

Позивач посилається на те, що під час паювання земель, переданих у власність КСП «Перемога», йому як члену колективного сільськогосподарського підприємства не виділено земельну частку (пай), чим порушено законні права та інтереси.

Однак, на обґрунтування позовних вимог взагалі не викладено обставини, за яких проводилась передача землі КСП «Перемога» (коли, на підставі якого документа), чи включено позивача до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю), її розмір в умовних кадастрових гектарах. Також не зазначено якими доказами позивач буде підтверджувати обставини, які стали підставою звернення до суду.

За вимогами п. 4 ч. 2ст. 119 ЦПК Українипозовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, при цьому відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на нерухоме майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Натомість позивачем взагалі не визначено ціни позову, ав позовній заяві та доданих до неї матеріалах відсутній документ про оцінку земельної ділянки, яка має становити дійсну вартість спірного нерухомого майна станом на день звернення до суду, наприклад, висновок відповідного експертного дослідження нерухомого майна (земельної ділянки), або довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та не надано доказів на підтвердження наявності складнощів в отриманні таких документів.

Позивачем також не в повному обсязі дотримано вимогу ч. 5 ст.119 ЦПК України, згідно з якою до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Питання щодо розміру та порядку сплати судового збору врегульовані в ЦПК України та Законі України «Про судовий збір».

Згідно з підп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру (до яких відносяться позови про визнання права власності на нерухоме майно) ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 грн., та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виходячи з наданих позивачем квитанцій від 19.05.2015 року та від 20.04.2016 року, судовий збір сплачено в мінімальному розмірі 551,20 грн. Водночас, такий розмір судового збору сплачується за подання позовів майнового характеру лише за умови, якщо сума, розрахована як 1 відсоток ціни позову, складатиме менше ніж 551,20 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не зазначено ціну позову та не надано документів про дійсну вартість майна (земельної ділянки), суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку сплаченого судового збору у відповідності до вимог закону.

Таким чином, позивачу рекомендується визначити ціну позову та розмір належного до сплати судового збору, виходячи з дійсної вартості спірної земельної частки (паю), а також, у разі необхідності, подати на адресу Юрївського районного суду Дніпропетровської області оригінал документу про сплату судового збору за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ в Юрївському районі; код отримувача 36877575; банк отрмувача ГУДКУ в Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; код банку отримувача 805012; рахунок отримувача 31213206700379.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Виходячи з наведеного, вважаю необхідним з викладених вище підстав залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви з викладенням обставин на обґрунтування вимог, зазначенням відповідних доказів, ціни позову з підтверджуючими документами та оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Юрївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну частку (пай) залишити без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, надати позивачу строк 5 (пять) днів з дня отримання ним ухвали.

Розяснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат в порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України.

Суддя: І.О.Гайдар