Рішення № 5819652, 10.07.2008, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа №2-240/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2008 рокуКролевецький районний суд Сумської області

в особі судді-Макаровець А.М.

при секретарі-Ткаченку А.В.

з участю прокурора- Мусіяки В.В.

представника позивача- ОСОБА_1.

відповідача- ОСОБА_2.

представника відповідача- ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Кролевецького району в інтересах держави в особі Кролевецького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування 3257 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кролевецького району звернувся до суду в інтересах держави в особі Кролевецького районного центру зайнятості з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що для реалізації державної політики зайнятості населення створюється державна служба зайнятості, зокрема, Кролевецький районний центр зайнятості, діяльність якого фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ст. ст.12, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Згідно п. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі Фонд).

Кролевецький районний центр зайнятості населення є робочим органом виконавчої дирекції Фонду (п. 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними вважаються громадяни, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

ОСОБА_2 22.06.2006 року звернувся до Кролевецького районного центру зайнятості населення, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка за № 180720806062200001.

Так, крім інших даних, відповідач повідомив, що в даний час не отримує ніяких доходів, що підтверджується заявою від 29.06.2006 року. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" гр. ОСОБА_2 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 29.06.2006 р. по 23.06.2007 р. З 12.09.2007 року гр. ОСОБА_2 знявся з обліку в районному центрі зайнятості. Під час перебування на обліку в період часу з 29.06.2006 р. по 23.06.2007 року гр. ОСОБА_2

отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2477 гривень 0 копійок. Крім того, безробітний ОСОБА_2 згідно договору №98-07ф брав участь в оплачуваних громадських роботах, які фінансувалися за рахунок коштів Фонду, у Зазірківській сільській раді, де йому була виплачена заробітна плата у сумі 780 грн. 0 коп.

Згідно вимог Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою КМУ №357 від 20 березня 2006 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», центром зайнятості було проведено перевірку достовірності даних, які були підставою для надання гр. ОСОБА_2 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення. В ході перевірки було встановлено, що під час перебування гр. ОСОБА_2. на обліку в районному центрі зайнятості в період часу з 22.06. 2006 р. по 12.09.2007 року гр. ОСОБА_2 отримував дохід у Сумському державному селекційному центрі, де працював на умовах договору підряду техніком з штучного осіменіння корів, про що складений відповідний акт № 11 від 11.04. 2008 року.

Таким чином, гр. ОСОБА_2 надав відомості, які не відповідають дійсності і на підставі яких був незаконно зареєстрований як безробітний, незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 2477 гривень 0 копійок та заробітну плату за участь у громадських роботах у сумі 780 гривень 0 коп., які піддягають відшкодуванню до Фонду.

Згідно ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Невідшкодування цих витрат порушує інтереси держави, яка є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, тому згідно з п.2 ст.121 Конституції України вбачаються правові підстави для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

У відповідності зі ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Стаття 45 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що у випадках, встановлених законом, прокурор може звернутися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Таким чином, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з даною позовною заявою до суду у межах своєї компетенції.

Тому з урахуванням зазначеного керуючись статтями 8, 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.45,118 ЦПК України, ст.ст. 22, 509, 611 ЦК України, ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" прокурор просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Кролевецького районного центру зайнятості 3257 грн. 00 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю та перерахувати їх на рахунок 37172001000279 ГУДКУ в Сумській області м. Суми МФО 837013 код 21113228.

Представник позивача ОСОБА_1. під час розгляду справи повністю підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідач ОСОБА_2 повинен повернути 3257 грн. 00 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю, оскільки він не повідомив Кролевецький районний центр зайнятості про те, що він отримує інші доходи передбачені законом відповідно до укладених ним цивільно-правових договорів з Сумським державним селекційним центром. При цьому вона зазначила, що з усіма особами які звернулись до Кролевецького районного центру зайнятості в тому числі і з ОСОБА_2. проводився інформаційний семінар під час проведення якого роз'яснювались положення Законів

України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та працівники служби відповідали на питання, тому він повинен був повідомити про наявністю у нього інших доходів.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3. під час розгляду справи пояснили, що ОСОБА_2 не визнає позовні вимоги, оскільки при наданні йому статусу безробітного він надав всі необхідні дані, а посилання позивача на те, що він умисно не надав даних про отримання ним коштів по цивільно-правовій угоді, що є підставою для повернення всіх отриманих ним коштів із фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на їх думку, є безпідставним, оскільки на бланку заяви поданої ним 29.06.2006 року до Кролевецького РЦЗ не було зазначено про те, що він не отримує інших передбачених законодавством доходів, у зв"язку з чим він про наявність цивільно-правового договору нічого не зазначив, оскільки вважав що він не зареєстрований підприємцем, укладених трудових договорів не мав і при цьому він потребував постійну роботу та був готовий і здатний приступити до підходящої роботи. Наміру приховувати свої доходи він не мав і крім того доходи які він отримав за договорами цивільно-правового характеру є зовсім незначними. Кошти в сумі 780 грн. отримані ним за виконані громадські роботи на їх думку не можуть бути стягнуті з нього оскільки це буде порушувати його права на оплату праці передбачені Конституцією та Законом України "Про оплату праці".

Заслухавши пояснення прокурора, сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

По справі встановлено, що згідно п. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі Фонд).

Кролевецький районний центр зайнятості населення є робочим органом виконавчої дирекції Фонду (п. 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття).

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» діяльність Кролевецького районного центру зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що 22.06.2006 року ОСОБА_2 звернувся до Кролевецького районного центру зайнятості населення, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка за № 180720806062200001 (а.с. 12), а з 29.06.2008 року ОСОБА_2 розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с. 5). При цьому встановлено, що за період з

29.06.2006 року по 23.06.2007 року ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в

розмірі 2477 грн., що вбачається з даних про виконані платежі (а.с. 5-9) та не заперечувалось

самим відповідачем під час розгляду справи.

З додатку до персональної картки №3 (а.с. 10), договору центру зайнятості з Зазірківською сільською радою про організацію оплачуваних громадських робіт від

27.06.2007 року та корінця направлення на громадські роботи вбачається, що ОСОБА_2 в Зазірківській сільській раді Кролевецького району виконував громадські роботи по

благоустрою з 02.07.2007 року по 31.07.2007 року та з 08.08.2007 року по 31.08.2007 року, за

що йому було виплачено 440 грн. та 340 грн. відповідно, всього 780 грн. Зазначені обставини

також не заперечуються сторонами по справі.

Як вбачається з позовної заяви в своїй заяві до Кролевецького РЦЗ (а.с. 14), крім інших даних відповідач повідомив, що не отримує ніяких доходів. При цьому з пояснень відповідача під час розгляду справи вбачається, що він не повідомляв працівника РЦЗ про те, що ним укладені договори цивільно-правового характеру.

З заяви ОСОБА_2. від 29.06.2006 року вбачається, що він просить до вирішення питання його працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". В даний час не зареєстрований як суб"єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 14).

3 п. б ч.3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" вбачається, що в Україні до зайнятого населення належать також громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

В ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

З договорів підряду №8 від 01 січня 2006 року та б/н від 02.01.2007 року (а.с,3,4) укладених між ОСОБА_2 та Сумським державним селекційним центром вбачається, що ОСОБА_2 самостійно забезпечував себе роботою, маючи можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю, у зв"язку з чим фактично був зайнятий. При цьому як вбачається з довідки виданої Сумським державним селекційним центром (а.с. 2) у 2006, 2007 роках ОСОБА_2 за виконані роботи отримував дохід.

Відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 ( далі Порядок) Кролевецьким центром зайнятості була проведена перевірка за результатами якої було складено акт № 11 від 11.04.2008 року (а.с. 11), оскільки було встановлено, що ОСОБА_2 уклав угоди з Сумським державним селекційним центром на штучне осіменіння корів у приватному секторі з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 02 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року. При цьому з 29.06.2006 року отримав статус безробітного і отримував допомогу по безробіттю.

З урахуванням зазначеного директором Кролевецького РЦЗ відповідно до п.7 Порядку було винесено наказ від 27.03.2008 року "Про повернення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 3257 грн. (а.с. 13).

Таким чином з вищезазначеного вбачається, що ОСОБА_2 при наявності укладеного цивільно-правового договору не мав права отримувати статусу безробітного відповідно до положень Закону України "Про зайнятість населення".

При цьому суд визнає необгрунтованим посилання відповідача на те, що він не вказав у своїй заяві про наявність доходів по цивільно-правових договорах, оскільки у бланку заяви (а.с. 14) не було зазначено про відсутність у заявника доходів саме по таким угодам. При цьому суд враховує, що у бланку цієї заяви є посилання на те, щоб йому було надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача ОСОБА_1. з відповідачем ОСОБА_2 05.07.2006 року проводився інформаційний семінар під час проведення якого роз"яснювались положення Законів України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", при цьому працівники служби відповідали на питання, що підтверджується додатком по персональної картки №1 та планом проведення інформаційного семінару з безробітними (а.с. ) та не заперечується самим відповідачем.

При прийнятті рішення по цих підставах суд також керується нормою ч.2 ст. 68 Конституції України в якій зазначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Ця норма, не перетворюючи права громадянина знати свої права та обов'язки на обов'язок - все ж зобов"язує людину зазнати юридичної відповідальності і "перетерпіти" певні позбавлення, обмеження в разі порушення нею законів - незалежно від

того, чи був відомий громадянину їхній зміст, чи ні.

Тому з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача виплаченої за період з 29.06.2006 року по 23.06.2007 року 2477 грн. 00 коп. допомоги по безробіттю підлягає задоволенню.

Поряд з цим суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення відповідно вищезазначеного Порядку та ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з відповідача на користь позивача 780 грн. отриманих ОСОБА_2 за виконання ним громадських робіт не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з п. 2.2.2. договору № 98-07ф (а.с. ) з особами направленими Фондом для участі в оплачуваних громадських роботах укладається терміновий трудовий договір відповідно до трудового законодавства. При цьому, як вбачається з додатку до персональної картки №3 про участь у громадських роботах (а.с. 10) та не заперечується сторонами у справі, ОСОБА_2 особисто виконував зазначені громадські роботи.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Зі ст. 43 Конституції України вбачається, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Тому відповідно до ст. ст. 43, 68 Конституції України, Законів України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про оплату праці", Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, керуючись ст. ст. 10,11,81,ч.3 ст. 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кролевецького районного центру зайнятості 2477 грн. 00 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю та в дохід держави 38 грн. 79 коп. судового збору, 22 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.