Ухвала суду № 58193102, 01.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7851/15-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/2119/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 01.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

01 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого суддіЛівінського С.В.

суддів: Мережко М.В.,

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання Бобка О.В

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання будинку та земельної ділянки обєктами права спільної сумісної власності подружжя та зобовязання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4

Просила визнати житловий будинок по вулиці Каховська, 2-а в м. Бориспіль Київської області, який знаходиться на земельній ділянці розміром 0,06 га, обєктом спільного майна подружжя, визнати за нею право власності на ? частку вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та ? частку спірної земельної ділянки, як частину спільного майна подружжя, зобовязати ОСОБА_4 звернутися до управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради для отримання будівельного паспорту та звернутися до інспекції Державного архітектурного контролю Київської області для ведення в експлуатацію завершеного будівництва.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та просила скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, що брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Борисполя в особі Бориспільської міської ради, а також для покладення обовязку на відповідача вчинити дії щодо звернення до компетентних органів з метою отримання будівельного паспорту та ведення в експлуатацію завершеного будівництва відсутні, а вимоги позивача про визнання будинку обєктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання за нею права власності на ? частку спірного нерухомого майна не відповідають положенням ст. 392 ЦК України.

Районним судом встановлено, підтверджується матеріалами справи і сторонами не заперечується таке.

20 вересня 1980 року між сторонами по справі було укладено шлюб.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2003 року шлюб між позивачем та відповідачем розірваний.

04 жовтня 1982 року виконавчим комітетом Бориспільської міської ради народних депутатів було прийнято рішення за № 287, яким виділено земельну ділянку, розміром 0,06 га під будівництво двоповерхового одноквартирного житлового будинку ОСОБА_4 по вул. Каховській 2-а, в м. Бориспіль Київської області.

13 жовтня 1982 року був складений акт про відведення в натурі земельної ділянки за тією ж адресою площею 600 кв. м в користування ОСОБА_4, а наступного дня укладено договір про надання у безстрокове користування цієї земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.

Під час перебування сторін у шлюбі, ними на спірній земельній ділянці здійснено будівництво житлового будинку загальною площею 118,9 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2013 року за позивачем визнано право власності за 1/2 частину будівельних матеріалів і конструкцій, що були використані для будівництва спірних житлового будинку та споруд.

Разом з тим, стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року №6-388цс15, від 27 травня 2015 року №6-159цс15.

За наведеного, колегія суддів, розглядаючи даний спір, приходить до висновку, що суд першої інстанції, не зважаючи на доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, в тому числі й ті, на які посилалася позивач, та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Всупереч твердженням апелянта, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, нею не доведено перед судом обставин, на які вона посилалися як на підставу своїх позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Тому, керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В.Лівінський

судді: М.В. Мережко,

ОСОБА_2