Ухвала суду № 58193083, 08.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10767/15-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/2629/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 08.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 нарішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про розподіл земельної ділянки, обґрунтовуючи вимоги наступним.

З 14 липня 2001 року сторони перебувають у шлюбі.

За час шлюбу ними було придбано та впорядковано земельну ділянку загальною площею 0.1219 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, с/т « Струмок» з цільовим призначенням для ведення садівництва. Вказану земельну ділянку було зареєстровано на імя відповідача, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ № 217567 від 15 червня 2006 року.

В даний час у сторін виник спір щодо розподілу зазначеної земельної ділянки.

Посилаючись на викладені обставини та положення ст. ст. 60, 69, 70 СК України, позивач просив суд поділити на 2 рівні частки земельну ділянку загальною площею 0.1219 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, с/т « Струмок» з цільовим призначенням для ведення садівництва, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частину зазначеної земельної ділянки.

Рішенням рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким поділити на 2 рівних частки спірну земельну ділянку, визнавши за ОСОБА_2 право власності на ? частину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позову про врегулювання майнових відносин між подружжям, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо розподілу земельної ділянки площею 0,1219 га, оскільки обєктом спільної сумісної власності є лише частина спірної земельної ділянки, а інша частина належить відповідачу на праві приватної власності.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, так як вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2001 року (а.с. 7)

24 вересня 2004 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку (площею 0,0606 га розташованої в Києво-Святошинському районі Гореницької сільської ради с/т «Струмок») серії ЯБ № 137077 на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації № 322 від 27.08.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2534. (а.с. 71,72)

16 грудня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування зазначеної вище земельної ділянки площею 0,0606 га розташованої в Києво-Святошинському районі Гореницької сільської ради с/т «Струмок», посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 за реєстровим № 2728. (а.с. 71)

Встановлено також, що 15 червня 2006 року ОСОБА_3 видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0, 1219 га серії НГ № 217567 на підставі договору дарування земельної ділянки від 16.12.2004 року р. № 2728 та договору купівлі-продажу від 16.12.2004 року № 2724. (а.с. 8)

За приписамист. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.

З огляду на ст. ст.69,70 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 57 СК Українивизначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

З огляду на встановлені по справі обставини, до спільної сумісної власності подружжя можна віднести частину земельної ділянки площею 0,0613 га, набуту ОСОБА_3 під час проживання у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2004 року № 2724. Інша частина спірної земельної ділянки є приватною власністю відповідача на підставі ст. 57 СК України та не підлягає поділу.

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача про поділ земельної ділянки площею 0,1219 га як спільного майна подружжя.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги про те, що ? частина земельної ділянки була подарована позивачем ОСОБА_3 в інтересах сімї, так як у позивача на той час були нестабільні відносини з колишньою дружиною, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Слід також зазначити, що заявляючи вимоги про поділ спільного сумісного майна в натурі з підстав ст. 71 СУ України, позивач не визначився з порядком такого поділу, не зазначив розмір та конфігурацію земельних ділянок, можливих за наслідками такого поділу, обмежившись лише проханням про поділ земельної ділянки на рівні частини.

Підсумовуючи викладене, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

ОСОБА_6