Ухвала суду № 58193060, 06.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/2025/16-к Головуючий у І інстанції Шевчук М. П.Провадження № 11-кп/780/771/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 37 06.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

«06» червня 2016 року суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області ЗАГОРУЙКО В.В., перевіривши в місті Києві на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2016 року прокурором подано апеляційну скаргу на вказаний вище вирок.

Вивчивши матеріали провадження та апеляційну скаргу прокурора, суд знайшов її такою, що не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, та ухвалою від 23 травня 2016 року залишив її без руху, надавши прокурору 5-денний строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалу суду від 23 травня 2016 року, згідно поштового повідомлення, прокурор отримав 27 травня 2016 року, тобто до 1 червня 2016 року включно прокурор повинен був направити до суду змінену апеляційну скаргу.

03 червня 2016 року до Апеляційного суду електронною поштою надійшла апеляційна скарга прокурора Гладиш Т.С., датована 02 червня 2016 року.

При вивченні зміненої апеляційної скарги судом було встановлено, що вона подана з пропуском встановленого судом строку, практично дублює зміст первинної скарги, виявлені недоліки не усунуті, та, більш того, у даному документі прокурор висуває вимоги, яки явно суперечать Закону.

Так, у скаргах від 16 травня 2016 року та 02 червня 2016 року прокурор вказує, що «суд 1-ї інстанції неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність та призначив обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, яка не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і явно є несправедливим через мякість».

В даному випадку прокурор не розрізняє засади призначення покарання винному та звільнення від відбування покарання, а тому постановка питання щодо м'якості призначеного покарання внаслідок застосування до ОСОБА_3 вимог ст. 75 КК України свідчить про незнання прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України.

До того ж, ч.4 ст. 403 КПК України передбачає, що внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається. Всупереч вимогам Закону, прокурор, який у первинній скарзі просив призначити ОСОБА_3 4 роки позбавлення волі, разом з тим у змінах до апеляційної скарги, поданих після завершення строку на апеляційне оскарження, просить призначити винному вже 5 років позбавлення волі.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги ухвали Апеляційного суду від 23 травня 2016 року прокурором не виконані, і його скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України, суддя апеляційного суду Київської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_3 повернути особі, яка її подала, з причин, наведених в ухвалі.

СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1