Постанова № 58191469, 04.04.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2081/16-а

2-а/296/98/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Колупаєва В.В.,

при секретарі Долецькій Ж.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області (правонаступником якого є Житомирське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй пенсії за віком з 01.06.2015 р. та зобовязати відповідача здійснити перерахунок та відновити з 01.06.2015 р. виплату їй пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та проводити її нарахування і виплату.

В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що вона з 17.09.2012 року перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію, яка була їй призначена згідно нормам Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Після призначення їй пенсії за віком продовжує працювати. З 01.04.2015 року виплату пенсії позивачу було припинено.

Звернувшись до відповідача з заявою, в звязку з припиненням виплати пенсії, позивач отримала лист від 11.02.2016 року, в якому відповідач відмовив їй у відновленні виплати пенсії через відсутність правових на те підстав.

Вважає такі дії відповідача протиправними, а відмову у відновленні виплати пенсії безпідставною, а тому звернулася до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з викладених у позові підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 17.09.2012 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області ( правонаступником якого є Житомирське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області), та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», при цьому працює провідним спеціалістом Загального відділу Житомирського апеляційного адміністративного суду.

З 01 квітня 2015 року позивачу призупинено виплату пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року, якими було тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, припинено виплату пенсій у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу"

Зазначені обставини підтверджуються листом відповідача № 56/П-8 від 11.02.2016 року, запереченням відповідача на адміністративний позов №298/11 від 01.04.2016 року та копією пенсійного посвідчення.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що призупинення виплати пенсії позивачу було здійснено в звязку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року до абзацу другого частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були внесені зміни,відповідно до яких тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року,у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу», «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (надалі - Закон № 213) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу»; «Про прокуратуру»; «Про судоустрій і статус суддів»; «Про статус народного депутата України»; «Про Кабінет Міністрів України»; «Про судову експертизу»; «Про Національний банк України»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»; «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки до 1 червня 2015 року не був прийнятий закон, вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213, з вказаної дати втратили чинність норми законів України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, особам, які підпадають під дію цих Законів, пенсія/щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

З огляду на викладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року втратили свою чинність правові підстави тимчасового припинення виплати позивачці пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а тому, вимога позивачки щодо відновлення виплати їй раніше призначеної пенсії є законною.

При цьому судом враховано наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідност.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст.46 Конституції України, обмеження якого неможливе.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії за віком, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», підлягає відновленню у звязку з відсутністю підстав для її невиплати.

При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати пенсії неможливо, а тому заявлені вимоги є законними та обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись cт.ст.19, 22, 41, 43, 46, 53 Конституції України, ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 10, 11, 71, 99,100, 128, 158-163, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом порушеного права.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області (правонаступником якого є Житомирське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) щодо в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 з 01.06.2015 року пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати Житомирське обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області відновити з 01.06.2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 в розмірі 551,20 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, шляхом їх списання із рахунку Житомирського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 10 днів з дня її винесення подачею апеляційної скарги.

Cуддя В. В. Колупаєв