Ухвала суду № 58189964, 07.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р. Справа № 814/265/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці ДФС України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2016 року № 504000006/2016/000004/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2016 року № 504000006/2016/000004/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів і транспортних засобів через митний кордон України № 504000006/2016/000004/2 від 16.01.2016 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 10 березня 2016 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України від 16.01.2016 року № 504000006/2016/000004/2.

Скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2016/00002 від 16.01.2016 року.

Присудив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" судовий збір у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС України.

Миколаївська митниця ДФС України не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Миколаївська митниця ДФС України посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2015 року між позивачем та ВАТ "Єдіная торговая компанія" РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/01-16/15-517 в межах якого з урахуванням Додатку №1 (Специфікації №1) від 24.12.2015 року, ВАТ "Єдіная торговая компанія" зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в обсязі 4000 т. за ціною 205 доларів США за тонну на загальну суму 820 000 доларів США.

З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 15.01.2016 року була подано електронна митна декларація № 504010000/2016/000125 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту.

Для підтвердження митної вартості товару були надані : контракт від 24.12.2015 року, специфікація № 1 від 24.12.2015, інвойс № V-1 від 08.01.2016 року, накладну СМГС 20921443 від 09.01.2016, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, декларація про походження товару.

В повідомленні від 16.01.2016 року митний орган зазначив, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (відсутня інформація щодо страхування товару), неподання повних відомостей щодо ціни товару, зазначеної у п.2 ч. 3 контракту від 03.12.2015 року, відповідно до ч.3 ст.53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових частин необхідно позивачу надати додаткові документи: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов"язаних з виконанням умов договору, 4) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (страхування, страховий поліс, банківські платіжні документи щодо формування ціни товару, 5) каталоги, спеціфікації, прейскуранти виробника товару, 6) копію митної декларації країни відправлення, 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: 1) біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижня , що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації №1 від 27.11.,2015,04.12.2015,11.12.2015,18.12.2015. Також повідомила, що позивач є кінцевим споживачем товару, тому договори з третіми особами, пов'язані з контрактом відсутні, оплата товару відповідно до умов контракту буде здійснена протягом 18 днів з дати відвантаження товару, товар, що є предметом контракту-сода каустична не страхувався, в зв'язку з чим надати зазначені документ не є можливим.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.01.2016 року № 504000006/2016/000004/2 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості(витрат на доставку товару до пункту призначення, страхування), відсутнє документальне підтвердження формування ціни з урахуванням її числових значень, не надано витребувані митним органом документи для підтвердження митної вартості. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі на рівні 0,323 дол. США/кг ( МД № 125130007/2015/608956 від 15.12.2015).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 16.01.2016 року № 504000006/2016/000004/2 позивачу повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.

Згідно зі ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів. Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та додаткові документи, які у нього були в наявності.

Але відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що позивачем не надано запитуваних документів, не підтверджено заявлену митну вартість товару, а тому митниця не мала підстав здійснити митне оформлення товару за першим методом. Позивач не обґрунтував формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 60 дол. США відповідно до п.2.2 контракту від 03.12.2015 року, що складає 205 дол. США за тонну.

Сторони контракту ТОВ "МГЗ" та ВАТ "ЄТК" у п.2.2 контракту домовились, що ціна товару за 1 тонну буде визначатись за формулою: FOB MED Low минус 60 дол. США, де FOB MED Low середня котировка FOB MED Low, що публікується агентством ICIS за попередні періоди відвантаження два місці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця.

Відповідно до ст.ст. 189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно зі ст.11 Закону України " Про ціни та ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Таким чином суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язки сторін зовнішньоекономічного контракту зазначати у договорі відомості про знижку та обґрунтовувати їх розмір. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах.

Митниця прийняла рішення, в якому скоригувала ціну товару за другорядним методом - резервного методу визначення ціни товару на підставі декларації МД № 125130007/2015/608956 від 15.12.2015, яким скоригувала ціну товару на рівні 0,323 дол./кг.

Позивач надав митниці всі документи, що містять митну вартість товару: контракт, специфікація № 1, інвойс (рахунок-фактура). Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознаки підробки, містять всі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2016 року № 504000006/2016/000004/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС України, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2016 року № 504000006/2016/000004/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк