Ухвала суду № 58189797, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м. Київ К/800/47669/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Вінницької міської ради про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у Вінницькому міському суді Вінницької області пред'явили позов до Вінницької міської ради про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що їхня присадибна земельна ділянка повинна відповідати розміру у 746 кв. м., яку вони успадкували ще у 1994 році.

Натомість рішенням Вінницької міської ради від 20 вересня 2013 року № 1417 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" їм надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 500 кв. м.

Просили:

- визнати неправомірним рішення Вінницької міської ради від 20 вересня 2013 року № 1417 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)";

- зобов'язати Вінницьку міську раду надати їм дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для подальшої її приватизації.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивачі подали касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просять їх рішення скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21 грудня 1994 року позивачі у справі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 успадкували кожен по 1/3 частці житлового будинку з господарськими будівлями, по АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 05 грудня 1996 року № 968 "Про вилучення і надання земельних ділянок в індивідуальній забудові та часткові зміни в рішенні виконкому від 26 липня 1996 року № 588" на підставі свідоцтва про право на спадщину позивачам по для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 надана у постійне спільне користування земельна ділянка площею 444 кв. м., а 329 кв.м. залишено у тимчасовому короткостроковому спільному користуванні строком на три роки.

Вінницька міська рада рішенням від 30 квітня 2003 року № 313 "Про передачу громадянам земельних ділянок в оренду" передала позивачам в короткострокову оренду строком на три роки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 810 кв.м., в тому числі площею 309 кв.м., що знаходиться в межах "червоних ліній" (без права подальшої забудови) відповідно до договору оренди.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 вересня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПМП "Пума", Вінницького управління земельних ресурсів про усунення перешкод в укладенні договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ПМП "Пума" до ОСОБА_4, Вінницької міської ради, Вінницького управління земельних ресурсів про визнання частково недійсним пункту 39 рішення міської ради від 30 квітня 2003 року, рішення Вінницької міської ради від 30 квітня 2003 року № 313 щодо передачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 земельної ділянки по АДРЕСА_1 в тому числі площею 309 кв.м. в межах "червоних ліній", (пункт 39) визнано недійсним.

Зобов'язано Вінницьку міську раду передати в оренду ПМП "Пума" земельну ділянку з укладенням відповідного договору у розмірах, необхідних для обслуговування будівлі, розташованої на АДРЕСА_2 з дотриманням вимог ДБН України, в тому числі з врахуванням норм щодо обов'язкового виділення земельної ділянки не менше 1-го метра від будівлі для здійснення поточного ремонту.

Зобов'язано Вінницьку міську раду передати ОСОБА_4 та в її особі ОСОБА_5, ОСОБА_8 земельну ділянку по АДРЕСА_1 у довгострокове користування (при наявності їх вимоги у власність) з укладенням відповідного договору в межах і розмірах земельної ділянки фактично не зайнятої під будівлею та земельною ділянкою ПМП "Пума".

У серпні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 звернулися до Вінницької міської ради із заявою про передачу їм у власність земельної ділянки загальною площею, яка буде встановлена після її обміру в межах та розмірах, які будуть встановлені відповідним актом відведення в натурі на місцевості.

Рішенням Вінницької міської ради від 20 вересня 2013 року № 1417 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)", яким вирішено надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості): ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 500 кв. м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Земельну ділянку (не зайняту існуючими будівлями), що знаходиться в межах "червоних ліній", використовувати для виконання благоустрою території.

Незгода позивачів із визначенням розміру земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у 500 кв. м. слугувала зверненню з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із необґрунтованості позовних вимог позивачів.

З цим погодився й суд апеляційної інстанції

Згідно з приписами статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Частиною третьою статті 121 Земельного кодексу України визначено, що розмір земельної ділянки, яка передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Відповідно до положень статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За приписами частин першої та другої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до частин першої та другої статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою не є тотожним виділенню земельної ділянки і передачі у власність чи користування, оскільки в процесі виготовлення технічної документації із землеустрою буде встановлено розмір земельної ділянки, чи не порушуються виділенням земельної ділянки право власності на цю ж земельну ділянку інших осіб і чи дотримано всіх вимог чинного земельного законодавства.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного про те, що, рішення Вінницької міської ради від 20 вересня 2013 року № 1417 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Вінницької міської ради про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.