Ухвала суду № 58189783, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/5770/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Львівського обласного військового комісаріату про стягнення одноразової грошової допомоги,

встановила:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Львівського обласного військового комісаріату про стягнення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності та суми індексації одноразової грошової допомоги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, представник позивача просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення апеляційного суду щодо правильності застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на день звернення з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Скасувавши постанову окружного суду та залишивши позов ОСОБА_2 без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та його поновлення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що про порушення свого права ОСОБА_2 стало відомо 18 липня 2011 року з письмової відмови Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги на його письмове звернення від 01 липня 2011 року, а з позовом до суду останній звернувся 18 листопада 2013 року, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Також апеляційний суд вказав на те, що клопотання про поновлення строків звернення до суду позивач не подавав.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з таким рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на те, що вказаний висновок судом зроблено без повного з'ясування обставин справи враховуючи наступне.

З матеріалів касаційної скарги представника позивача вбачається, що ОСОБА_2 у листопаді 2011 року звертався із аналогічним позовом до Шевченківського районного суду м. Львова.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, справу №2А-1645/11 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України та Львівського обласного військового комісаріату передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі №813/5740/13-а позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства оборони України та Львівського обласного військового комісаріату про стягнення коштів залишено без розгляду.

18 листопада 2013 року позивач повторно звернувся із аналогічною позовною заявою до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року справу №813/8682/13-а (оскаржувана справа) за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Львівського обласного військового комісаріату про стягнення грошової допомоги було призначено до розгляду в судому засіданні 26 грудня 2013 року о 11:30 год.

26 грудня 2013 року о 10:25 год. представником позивача було подано через канцелярію суду клопотання про поновлення строку звернення до суду (клопотання з відміткою суду додається), яке не було предметом дослідження у суді.

Таким чином, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду за відсутності поважних причин для його поновлення.

Крім того, необхідно зазначити, що, суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2, в порушення норм статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України прийняв постанову суду замість ухвали.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції, яке винесено з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Львівського обласного військового комісаріату про стягнення одноразової грошової допомоги - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя М.М. Заїка

судді: С.С. Пасічник

О.П. Стародуб