Ухвала суду № 58189776, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року м. Київ К/800/31440/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013

у справі №826/944/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 09.01.2013 № 0000152260 та № 0000162260.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку взаємовідносин з ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.12.2012 № 6001/22-621-19016506. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2013 № 0000152260 грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 103868 грн. за основним платежем;

- п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2013 № 0000162260 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 112900 грн., в т.ч.: 90320 грн. за основним платежем та 22580 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За висновками податкового органу порушення наведених положень Податкового кодексу України полягало в тому, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, податок на додану вартість та витрати відповідно за операціями з придбання у ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» підрядних робіт з монтажу систем вентиляції та кондиціювання повітря, протидимного захисту будівлі на об'єкті за договором від 30.08.2011 № 10/11.

Податковий орган вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за операціями з ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг», оскільки операції реально не вчинялися.

В обґрунтування своїх висновків податковий орган посилається на непідтвердженість фактичного здійснення господарських операцій у другому та третьому ланцюгах постачання з огляду на неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» та ТОВ «Інталтекс Групп», що, своєю чергою, зумовлено відсутністю підприємств за адресою місцезнаходження. У підтвердження наведених обставин податковий орган посилається на акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» та ТОВ «Інталтекс Групп» від 17.05.2012 № 1335/22-3/30676525 та від 11.01.2012 № 54/23-7. Крім того, податковий орган посилається на анулювання свідоцтв платників податку ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» та ТОВ «Інталтекс Групп» 12.12.2011.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки формуванню платником податку на додану вартість податкового кредиту слід застосовувати положення ст. 198 Податкового кодексу України, а для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, - ст. 138 Податкового кодексу України.

За умови реального здійснення господарської операції з поставки товарів (послуг), яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку (покупець) має право на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податковий кредит.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обґрунтовуватись лише відсутністю постачальника таких товарів за місцезнаходженням.

В результаті належного дослідження питання щодо фактичного придбання позивачем товару судами попередніх інстанцій встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які оцінені судами як такі, що відповідають дійсності. Зокрема, суди дослідили такі первинні документи: договір підряду від 30.08.2011 № 10/11, акти приймання виконаних робіт №1 та №2 за вересень 2011 року, податкову накладну від 28.09.2011 №77, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2011 року, довідку про вартість будівельних робіт за вересень 2011 року, платіжні доручення, акти огляду прихованих робіт, акти індивідуального випробування обладнання, акт готовності об'єкта до експлуатації від 01.10.2012, сертифікат серії КВ №16412181303 від 04.10.2012, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, щодо відповідності закінченого будівництвом об'єкта - блоку обслуговування № 9 проектній документації.

Судами також встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» підрядні роботі замовлялися з метою виконання будівельних робіт в блоці обслуговування на діл. 8, блоці обслуговування на діл. 9, підземних гаражів та торгово-офісного центру по вул. Милославській у Деснянському районі м. Києва, за інвестиційно-підрядним договором від 18.10.2006 № 1/261, укладеним з комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», та додатковою угодою № 4.

Згідно з довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ від 27.06.2012 № 338582 до основних видів діяльності ПАТ «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» належать: «будівництво житлових і нежитлових будівель» (41.20), «виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій» (25.11), «неспеціалізована оптова торгівля» (46.90), «діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах» (71.12).

Право на здійснення будівельних робіт ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» підтверджується ліцензією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ №356843 з терміном дії з 25.07.2007 по 25.07.2012. Серед переліку видів робіт провадження будівельної діяльності до вказаної ліцензії вказано «монтаж систем вентиляції і кондиціювання повітря» (пункт 3.03.04).

Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента, відомості щодо реєстрації якого містилися в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та який перебував на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість, після вчинення господарських операцій не є підставою для висновку про позбавлення податкової накладної сили розрахункового документа, що підтверджує вчинення господарської операції та породжує у платників податку (покупця та продавця) обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Допущені постачальником певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього постачальника та не впливають на право покупця на віднесення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) витрат та податку на додану вартість відповідно, адже законами іншого не передбачено.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про протиправність визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та надали правову оцінку встановленим обставинам. Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун