Ухвала суду № 58188401, 07.06.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3014/15-ц Провадження № 22-ц/795/1029/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Литвиненко І. В. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2016 року від 11 квітня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задоволено частково, на користь позивача з відповідача ОСОБА_5 стягнуто 699 961 грн. 71 коп. заборгованості за кредитним договором від 23 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ОСОБА_5

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове про відмову у позові. Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушеннями норм матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку відповідача, суд у порушення норм статей 57-60 ЦПК України, визнав надані позивачем докази належними і достатніми для задоволення позову. Відповідач вказує на те, що у матеріалах справи відсутні належно оформлені Договір про відступлення права вимоги, реєстр позичальників та акт приймання-передачі документів. Крім того, на думку відповідача, судом проігноровано ту обставину, що позивач не виконав вимоги кредитного договору в частині відкриття окремого рахунку для сплати відсотків, а тому вона не могла виконати свій обовязок по сплаті відсотків і відсутня її вина у виникненні заборгованості, оскільки новий кредитор не вчинив дій, що встановлені договором. Також відповідач вважає, що рішення суду за своїм змістом не від повідає вимогам Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

У судове засідання сторони не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлені всі особи, які беруть участь у справі, що підтверджено розписками про вручення судових повісток позивачеві 23 травня, відповідачу та її представнику 24 і 21 травня 2016 року відповідно.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи на користь позивача 699 961 грн. 62 коп. заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала належним чином обовязки, визначені кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і вимогам закону.

По справі встановлено, що 17.12.2012 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ПАТ «Альфа-банк» права вимоги за кредитними договорами укладеними між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами. За цим договором позивач набув право вимоги за договором про іпотечний кредит №1457-07 від 23.07.2007, який було укладено між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконала. Кредит, проценти за користування кредитом, передбачені кредитним договором у повному обсязі не сплачувала і станом на 15.03.2016 року має заборгованість 27403,00 доларів США, що в еквіваленті станом 11.04.2015 становить 702342 грн. 89 коп. (сімсот дві тисячі триста сорок дві гривні 89 коп.). яка складається із 650791,88 грн. (25392,00 доларів США) - заборгованості за кредитом, 25834,83 грн. (1918,46 доларів США) - заборгованості за відсотками та 2381,26 грн. (92,91 доларів США) пені.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів про відступлення права вимоги за кредитним договором новому кредитору не дають підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості. Копія договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року є в матеріалах справи. У березні 2015 року відповідачеві предявлялась позивачем вимога про дострокове повернення кредиту (а.с. 25). Крім того, з розрахунку заборгованості (а.с. 139) вбачається, що відповідач частково виконувала свої зобовязання перед новим кредитором з лютого 2013 року до січня 2016 року, тобто була повідомлена про заміну кредитора у зобовязанні і визнавала свої зобовязання перед новим кредитором.

Посилання відповідача на те, що новим кредитором не були виконані обовязки передбачені кредитним договором, а саме не відкрито окремий рахунок для зарахування відсотків також не дають підстав для скасування рішення суду. З розрахунку заборгованості (а.с. 139), який відповідачем фактично не оспорюється, вбачається, що сплачені відповідачем кошти в період з лютого 2013 року по січень 2016 року зараховувались як на погашення боргу за власне кредитом так і на погашення відсотків за користування кредитом. Отже, доводи апеляційної скарги щодо відсутності окремого рахунку і неможливість виконання обовязку по сплаті відсотків з вини кредитора є неспроможними.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦК України і є правильним по суті спору. Суд вказав встановлені ним обставини, послався на докази, якими доведені вимоги позивача в задоволеній частині, правильно застосував норми матеріального права. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: