Постанова № 58185442, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/637/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування відмови у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язання здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про:

- визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, оформлену листом № 24/1-25 від 22.02.2016, у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ України.

- зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівський області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ у відставку за п. 64 "г" (через скорочення штатів) відповідно до Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівський області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ у відставку та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення).

Відповідно до п. 8 Положення дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема: у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

Відповідно до пунктів 12 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Згідно п "г" п. 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

02.07.2015 року прийнято Закон України "Про національну поліцію", який опубліковано 06.08.2015 та набрав чинності 07.11.2015.

Відповідно до п. 8-11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 27.06.2005 року по 06.11.2015 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8-9).

Наказом від 06.11.2015 № 416 о/с, згідно з п. 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача було звільнено з 06.11.2015 в запас Збройних сил за п. 64 "г" через скорочення штатів. Вислуга років на день звільнення в календарному обчислені, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 13 років 04 місяці 26 днів (а.с. 7).

Листом № 24/І-25 від 22.06.2016 Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, у нарахуванні та виплаті такої допомоги позивачу було відмовлено.

Враховуючи, що Національна поліція України не є правонаступником міліції і позивач не проходив служби в Національній поліції України, колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, оформлену листом № 24/1-25 від 22.02.2016, у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ України.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не оскаржує ненарахування та невиплату йому УМВС України в Чернігівській області одноразової грошової допомоги, з огляду на заявлену позовну вимогу про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівський області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Так, відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже підставою для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги є настання двох обставин: звільнення із служби у зв'язку із скороченням штатів та наявності вислуги 10 років і більше.

Перебування таких осіб у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може нівелювати їх право на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності 10 років вислуги.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.

Із наведених норм випливає, що обов'язок з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби законодавець покладає як, в даному випадку на МВС України так і на інші утворені відповідно до законів України правоохоронні органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади залежно від того, були відряджені зазначені військовослужбовці для подальшого проходження служби в органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади чи ні.

У разі коли військовослужбовці звільняються безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах, куди вони були відряджені для подальшого проходження служби із залишенням на військовій службі, обов'язок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби покладається законодавцем на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади відповідно, до яких були відряджені зазначені військовослужбовці та у яких вони працювали.

Враховуючи, що на час звільнення вислуга років позивача складає 13 років 04 місяці 26 днів, а на час вирішення справи, одноразова грошова допомога при звільненні не була виплачена, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оскільки Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області не доведено у повному обсязі правомірність та обґрунтованість підстав для не нарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення, про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівський області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівський області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В решті позовних вимог Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.