Постанова № 58184365, 06.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа№ 911/62/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Чеботарьова І.Г., довіреність № 14-124 від 13.05.2014;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/62/16 (суддя Антонова В.М.) за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" про стягнення 38 365, 66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" пені в сумі 24 376,70 грн., 3% річних в сумі 5 440,32 грн. та інфляційних в сумі 8 548,58 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/62/16 позов задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 11 532, 43 грн., 3 % річних в сумі 5 157,74 грн. та інфляційні в сумі 8 548,58 грн.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманого природного газу.

При цьому, судом першої інстанції було зменшено розмір пені на 50 %.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині зменшення пені, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/62/16 скасувати та задовольнити вказану вимогу в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю винятковості обставин, які могли б бути підставою для зменшення пені.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 06.06.2016 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Відповідач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, разом з тим надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

При цьому, відповідач просив розглядати справу за відсутності його представника.

Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" (покупець) 28.12.2012 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2862-БО-17, за умовами якого (п.1.1) продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Загальна вартість договору на дату укладання становить 6 265 023,55 грн., крім того ПДВ - 1 253 004,71 грн., разом з ПДВ - 7 518 028,26 грн. (п. 5.5 договора).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 договору).

Позивачем на виконання умов договору за період з січня-квітня та вересня-грудня 2013 передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 5 258 698,05 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу.

Відповідачем зобов'язання за договором виконувались неналежним чином, тобто було допущено прострочення оплати грошових коштів за договором.

Враховуючи те, що відповідачем було оплачено природний газ з порушенням встановлених договором строків, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано пеню в сумі 24 376,70 грн., 3% річних в сумі 5 440,32 грн. та інфляційні в сумі 8 548,58 грн.

З вимогою про стягнення зазначених сум позивач звернувся з даним позовом до суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем зобов'язання з оплати природного газу виконувались неналежним чином, тобто з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем за договором, судом першої інстанції вказані вимоги визнані частково обґрунтованими.

Так, вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних задоволено частково.

При цьому, пеня була зменшена судом на 50% (тобто з 23 064, 86 грн. до 11 532, 43 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 5 157,74 грн. та інфляційних в сумі 8 548,58 грн.

Крім цього, колегія суддів погоджується із зменшенням місцевим господарським судом розміру пені на 50 %, з огляду на наступне.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення у справі про зменшення розміру належної до сплати пені, використовуючи надане йому п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України право, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав даний випадок винятковим.

Так, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду про необхідність зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50%, виходячи з того, що комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" знаходиться у тяжкому фінансовому стані; природний газ за договором № 13/2862-БО-17від 28.12.2012 використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями, та іншими споживачами, які розраховуються за тепло несвоєчасно і не в повному обсязі.

Судом також враховується те, що заборгованість з оплати вартості природного газу була сплачена відповідачем ще до подачі позову до суду, а отже наведене свідчить про вжиття боржником заходів до належного виконання зобов'язань.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що таке зменшення, з огляду на нарахування, окрім пені, також й інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також зважаючи на те, що в матеріалах справи, відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача збитків саме у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання за договором, є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін, а не лише відповідача, як помилково вважає позивач.

За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про зменшення розміру пені на 50 %.

Позиції про необхідність зменшення розміру пені за аналогічних обставин також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 01.06.2016 у справі №911/4966/15.

Таким чином, підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, а отже доводи апелянта в наведеній частині підлягають відхиленню.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/62/16 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи №911/62/16 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко