Рішення № 58183232, 30.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016Справа № 910/14872/15Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" доПриватного підприємства фірми "Вір'єм" простягнення 291 403 грн 00 коп.Представники: від позивача: Бритачук М.В. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.06.2015 до Господарського суд міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" з вимогами до Приватного підприємства фірми "Вір'єм" про стягнення збитків у розмірі 291 403 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 30/11-14 від 26.11.2014, без отримання письмово дозволу та письмово погодженої орендодавцем проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої у встановленому порядку, розпочав проведення ремонтних робіт об'єкту оренди чим привів приміщення у привабливий та аварійний стан, у зв'язку з чим позивачем були понесені збитки у розмірі 291 403 грн 00 коп., у вигляді витрат необхідних для відновлювального ремонту приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14872/15, розгляд справи призначено на 10.08.2015.

03.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10.08.2015 у судовому засіданні представник позивача подав додаткові документи до матеріалів справи та клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 продовжено строк розгляу справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 25.08.2015.

19.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 зупинено провадження у справі № 910/14872/15 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у справі № 910/14872/15, та повернення матеріалів справи до суду.

Супровідним листом від 08.09.2015 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

23.10.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про погодження строку проведення експертизи, про забезпечення виконання попередньої оплати експертизи та клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 поновлено провадження у справі № 910/14872/15 для розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою; зобов'язано сторін надати детальний опис (по кожному приміщенню окремо) демонтованих конструктивних елементів та обладнання групи приміщень ТОВ "Теплоенергосервіс" за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 11/19, площею 98,1 кв.м (перегородок, опоряджувальних покриттів та проміжних шарів, покриттів підлоги, інженерних систем, приладів та обладнання, заповнення отворів) із зазначенням назви типу (виду), марки матеріалу вказаних елементів, технічного стану (відсотка фізичного зносу) вказаних елементів станом на час їх демонтажу, обсягів (кв.м., п.м., шт) вказаних елементів (по кожному елементу та приміщенню окремо); погоджено строк проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/14872/15, що може перевищувати більше трьох місяців; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" оплатити вартість експертного дослідження протягом 15 днів з моменту отримання рахунку, відповідно до направленого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз рахунку № 5014 від 30.09.2015, а також зупинено провадження у справі № 910/14872/15 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у справі № 910/14872/15, та повернення матеріалів справи до суду.

05.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про забезпечення позову та клопотання про заміну експерта.

Листом від 13.11.2015 судом надано відповідь на клопотання позивача про заміну експерта.

22.02.2016 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 поновлено провадження у справі № 910/14872/15 для розгляду клопотання судового експерта про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" та Приватне підприємство Фірма "Вір'єм" забезпечити організацію прибуття, безперешкодного доступу та належних умов роботи судового експерта до об'єкту дослідження, а також зупинено провадження у справі № 910/14872/15 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 у справі № 910/14872/15, та повернення матеріалів справи до суду.

24.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов запит щодо результатів судової експертизи.

14.04.2016 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 17383/15-43 від 07.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 поновлено провадження у справі № 910/14872/15, розгляд справи призначено на 12.05.2016.

22.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

12.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

12.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 12.05.2016 оголошено перерву до 16.05.2016.

16.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.

16.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву та клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 16.05.2016 оголошено перерву до 30.05.2016.

26.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про долучення документів та відзив на заперечення.

30.05.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 30.05.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 30.05.2016 не з'явився. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача, клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки неможливість забезпечення явки представника у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, суд зазначає, що позивач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, суд зазначає, що строк вирішення спору є обмеженим у відповідності до норм статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заявлене позивачем 05.11.2015 клопотання про забезпечення позову, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначене клопотання суд визнав клопотання позивача про забезпечення позову таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення первісного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду

Суд, розглянувши подане відповідачем 16.05.2016 клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи на факт встановлення часу демонтажу, відмовляє в його задоволенні, у зв'язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні 30.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" (орендодавець за договором) та Приватним підприємством фірмою "Вір'єм" (орендар за договором) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 30/11-14, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення з характеристиками, наведеними у розділі 2 цього договору, та своєчасно сплачувати орендодавцю встановлену цим договором орендну плату.

Згідно з пунктом 2.1 договору об'єктом оренди за цим договором є нежитлові (офісні) приміщення, відновною вартістю 183 382 грн 41 коп. з урахуванням інфляції, загальною площею 98,1 кв.м., що розташовані за адресою: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 11/19, згідно викопіювання плану.

Опис стану об'єкта оренди зазначається в акті приймання-передавання об'єкта оренди (пункт 2.2. договору).

01.12.2014 між сторонами підписано акт приймання-передавання, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування нежитлові (офісні) приміщення, загальною площею 98,1 кв.м., що розташовані за адресою: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 11/19, згідно викопіювання плану. Технічний та санітарний стан приміщень - задовільний. Орендар немає претензій відносно стану приміщення. Стан приміщення зафіксовано за допомогою цифрової фотокамери та записано на двох дисках СД-Р, які зберігаються по одному примірнику у орендаря та орендодавця.

Положеннями пункту 6.1.12 договору визначено обов'язок орендаря протягом усього строку оренди підтримувати об'єкт оренди в належному, високоякісному і привабливому стані, забезпечувати підтримку зовнішнього і внутрішнього вигляду приміщення відповідно до його призначення, встановленого даним договором.

У відповідності до пункту 10.1 договору якщо об'єкт оренди або його частина в результаті дії орендаря прийдуть в аварійний стан, то орендар відновлює його своїми силами за власний рахунок та відшкодовує орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до пункту 10.2. договору орендар не має права без письмової згоди орендодавця проводити переобладнання, перепланування, капітальний ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконя таких робіт маж бути оформлений у письмовому вигляді. Орендар повинен погодити з орендодавцем кошторис витрат та термін виконання робіт.

Будівельні роботи на об'єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої у встановленому порядку та погодженої орендодавцем письмово, за наявності дозволу на ведення будівельних робіт отриманого у встановленому порядку (пункт 10.3 договору).

03.12.2014 орендар звернувся до орендодавця з листом № 193/р-с про надання дозволу на проведення опоряджувальних робіт та здійснення покращень орендованого приміщення згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 30/11-14 від 26.11.2014.

Листом № 2/12 від 05.12.2014 позивач повідомив відповідача про необхідність надання проектно-кошторисної документації на проведення таких робіт з метою розгляду питання про надання дозволу на проведення будівельних робіт та об'єкті оренди.

Відповідно до пункту 9.1.2 договору орендодавець має право, зокрема, відмовитись зід договору, якщо буде встановлено, що орендар не виконує зобов'язання за договором, в тому числі здійснює без погодження з орендодавцем переобладнання, перепланування, капітальний ремонт об'єкта оренди, будівельні роботи території.

Згідно з пунктом 6.1.29 договору орендар зобов'язується у разі розірвання договору або відмови від нього однією із сторін повернути об'єкт оренди орендодавцю у технічному і санітарному стані, не гіршому за той стан в якому він був переданий орендарю.

Листом № 2/4 від 03.04.2015 позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 30/11-14 від 26.11.2014, у зв'язку з порушенням відповідачем пунктів 5.5 та 10.2. договору.

Як вбачається з акту обстеження технічного стану нежитлового приміщення від 07.04.2015, складеного комісією у складі Бабака С.Б. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс", секретаря комісії Калінігої В.Г. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс", та члена комісії Данилко О.І. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс", при огляді на місці було проведено візуальне обстеження окремих конструктивних елементів та інженерних мереж нежитлового приміщення, розташованого на 2-му поверсі, літери А по вул. Круглоуніверситетська, буд. 11/19, кв. 20 в м. Києві, загальна площа 98,1 кв.м., та встановлено, що в порушення пункту 10.2. договору та не отримавши письмового дозволу орендодавця на проведення покращень, орендар розпочав будівельні роботи та об'єкті оренди, зокрема: демонтовані кондиціонери, зняті двері та дверні коробки, демонтована підлога, демонтована підвісна стеля із світильника, зняті стінові гіпсокартонні плити та обої, зняті віконні штори, демонтовані цегляні внутрішні стіни, демонтовані туалет, душова кабіна та рукомийник, демонтовані електричні мережі та мережі охоронної сигналізації.

Пунктом 11.3. договору визначено що орендодавець має право на відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання орендарем зобов'язань за цим договором.

Згідно з пунктом 11.4. договору збитками вважаються фактичні втрати, яких орендодавець зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодження орендованого приміщення.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з Приватного підприємства фірми "Вір'єм" 291 403 грн 00 коп. збитків, у вигляді витрат необхідних для відновлювального ремонту приміщення, що є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 30/11-14 від 26.11.2014.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 3 статті 773 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Відповідно до частини 4 статті 285 Господарського кодексу України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Згідно з частиною 2 статті 779 Цивільного кодексу України, у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

У відповідності з вимогами частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Так, протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов'язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.

Відповідно до частини 3 статті 623 Цивільного кодексу України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Тобто, вказаною нормою передбачено право суду на задоволення вимоги про відшкодування збитків за ринковими цінами на день ухвалення рішення за відсутності у договорі іншого порядку формування цін.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової будівельно- технічної експертизи № 17383/15-43 від 07.04.2016, проведеної судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лісиченко С.В. на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2015, вартість ремонтно-відновлювальних робіт групи приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 11/19, площею 98,1 кв.м., згідно наданих документальних даних, відповідно до середньоринкових цін на будівельні матеріали та вироби станом на час проведення дослідження, становить 215 545 грн 20 коп.

В даному випадку відповідачем порушені зобов'язання, визначені пунктами 6.1.12, 10.2 договору та нормами частини 3 статті 773 Цивільного кодексу України, що також свідчить про наявність в його діях вини в неналежному виконанні умов договору щодо підтримання об'єкт оренди в належному, високоякісному і привабливому стані та щодо отримання письмово дозволу на проведення переобладнання, перепланування, капітальний ремонт об'єкта оренди.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками полягає у тому, що відповідач без отримання письмово дозволу та письмово погодженої орендодавцем проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої у встановленому порядку, розпочав проведення ремонтних робіт об'єкту оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 30/11-14 від 26.11.2014, зокрема відповідачем здійснено демонтаж кондиціонерів, зняття дверей та дверних коробок, демонтаж підлоги, демонтаж підвісної стелі із світильника, зняття стінових гіпсокартонних плит та шпалер, зняття віконних штор, демонтаж цегляних внутрішніх стін, демонтаж туалету, душової кабіни та рукомийника, демонтаж електричних мереж та мереж охоронної сигналізації.

Крім того, відповідачем надано акт № 186/60 від 30.12.2014 обстеження технічного стану несучих і огороджувальних конструкцій нежитлового приміщення площею 98,1 кв.м житлового будинку 11/19 на вул. Круглоуніверситетська, проведеного будівельною лабораторією Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", з якого вбачається факт проведення демонтажних робіт у приміщенні.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що об'єкт оренди знаходився в непридатному до нормальної експлуатації стані, не приймаються судом до уваги, оскільки акт приймання-передавання від 01.12.2014 відповідач підписав без будь-яких зауважень та прийняв об'єкт оренди у задовільному технічному та санітарному стані. А згідно з частиною 3 статті 767 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене та враховуючи встановлення самого факту порушення відповідачем зобов'язання, наявність причинного зв'язку, збитки, що у зв'язку з цим були завдані позивачу, а також розмір цих збитків, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків підлягають частковому задоволенню у розмірі 215 545 грн 20 коп., що встановлений висновком судової будівельно-технічної експертизи № 17383/15-43 від 07.04.2016 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми "Вір'єм" (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, буд. 8, кв. 32, ідентифікаційний код 24587317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 5, ідентифікаційний код 24260444) збитки у розмірі 215 545 (двісті п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн 20 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 233 (три тисячі двісті тридцять три) грн 18 коп. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 11 361 (одинадцять тисяч триста шістдесят одна) грн 50 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 06.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька