Ухвала суду № 58183188, 07.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.06.2016

№ 910/6796/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Рітейл-Схід”, м. Київ, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору,

до Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі – АМК України),

про визнання недійсним рішення від 12.04.2016,

зі справи №910/6796/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергобезпека-Комплекс”, м. Київ (далі – ТОВ “Енергобезпека-Комплекс”),

до АМК України

про визнання недійсним рішення від 12.04.2016,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/6796/16 за позовом ТОВ “Енергобезпека-Комплекс” до АМК України про визнання недійсним рішення АМК України від 12.04.2016 №198-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у справі №20-26.13/182015/70-15 (далі – Рішення).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рітейл-Схід” (далі – ТОВ “Рітейл-Схід”) як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним Рішення.

Відповідно до частини першої статті 26 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Абзацами першим та другим пункту 1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК України. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (зі змінами, внесеними Законом від 22.05.2015 №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору») за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 25.12.2015 №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01.01.2016 встановлено мінімальну заробітну плату у сумі 1 378 грн.

Отже, у поданні позовної заяви мало бути сплачено судовий збір у сумі 1 378 грн. (як за одну вимогу немайнового характеру), проте доказів сплати матеріали відповідної заяви не містять; так, ТОВ “Рітейл-Схід” у своїй позовній заяві просив суд відстрочити сплату ним судового збору.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні зазначеного прохання, виходячи з такого.

За приписами статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У пункті 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у розгляді питань, пов’язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказане прохання мотивовано тим, що до березня 2015 року ТОВ “Рітейл-Схід” знаходилося в зоні проведення антитерористичної операції на непідконтрольній Україні території, відтак, господарську діяльність не здійснювало; проте ТОВ “Рітейл-Схід” не надано суду будь-яких доказів на підтвердження свого скрутного становища.

Крім того, за приписами статті 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Так, у розділі позовної заяви «Додатки» зазначено «докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів сторонам справи», разом з тим, матеріали позовної заяви не містять таких доказів, про що відділом діловодства суду складено акт від 03.06.2016 №б/н (згідно з вимогами підпункту 2.1.5 пункту 2.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28).

Відповідно до пунктів 4 і 6 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з частиною третьою статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись пунктами 4 і 6 частини першої статті 63 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Рітейл-Схід” без розгляду.

Суддя О. Марченко