Постанова № 58182068, 03.06.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2016 року Чернігів Справа № 825/605/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

31.03.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 19.01.2016№Ф-0000011701, визнати протиправним та скасувати рішення від 01.03.2016 № 0000491701, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 30.03.2016№Ф-473 та визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 07.04.2016№Ф-473 (згідно уточнених позовних вимог а.с.91-92).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перевіряючими не були враховані з невідомих причин приходні документи, квитанції до прибуткового ордеру від ФОП ОСОБА_4, які були надані при проведенні перевірки, в зв'язку з чим всі висновки Акту перевірки про встановлені правопорушення у вигляді не підтвердження валових витрат документально за 2012 рік на суму 162 702,33 грн, на думку позивача, не відповідають дійсності, а тому вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску підлягають скасуванню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та надав додаткові пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши письмові заперечення, та зазначив, що згідно наданих на перевірку документів, що підтверджують витрати платника податку, перевіряючими було встановлено завищення витрат за 2012 рік на суму 162 702,33 грн і відповідно встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу. Аналізуючи акти передачі документів, неможливо стверджувати, що конкретні документи по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_5 надавались на перевірку. Представник відповідача також просив звернути увагу на ту обставину, що в Акті перевірки зазначено про відсутність документів на різницю в обсязі витрат взагалі, яка була визначена на підставі дослідження всіх без винятку наданих документів, а не про відсутність конкретно визначених копій, в зв'язку з чим, вважає висновок позивача про неврахування таких документів необґрунтованим. Крім того, позивачем, як до ДПІ у м. Чернігові так і до суду, не були надані видаткові накладні, документи, що підтверджують отримання ним доходів від реалізації цих товарів та використання ТМЦ у господарській діяльності, пов'язаної з отриманням доходу. Тому, враховуючи всю сукупність обставин, представник відповідача зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову, вважає свої дії правомірними, а оскаржувані рішення такими, що винесені із дотриманням норм законодавства.

26.04.2016 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до 31.05.2016.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ФОП ОСОБА_1 суд зазначає, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, визначені пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 та ст.78 Кодексу, ДПІ у м. Чернігові дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено. Підставою для проведення такої перевірки стала вимога пп.77.4 ст.77, ст.82 Кодексу.

Тобто, судом встановлено, що на підставі повідомлення від 11.12.2015, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №21-5 із змінами від 17.03.2013, відповідно до наказу від 10.12.2015 № 2541 та плану-графіка проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного ті іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, про що складено Акт від 19.01.2016 № 35/17/НОМЕР_2 (а.с.10-39).

Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_1 в приміщенні ДПІ у м. Чернігові. Журнал реєстрації перевірок для вчинення запису позивачем не надавався.

На підставі встановлених відповідачем порушень, ДПІ у м. Чернігові, позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 24 913,94 грн, донараховано єдиного соціального внеску за актом перевірки у розмірі 56 457,71 грн, про що також зазначено в розділі "Висновок" Акту перевірки, та прийнято оскаржувані податкові вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с.43, 44, 93, 93 на звороті), які є предметом даного спору.

В Акті перевірки вказано, що перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених в деклараціях про доходи, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, встановлено розбіжності. ФОП ОСОБА_1 завищено витрати за 2012 рік на 162 702,33 грн (без ПДВ). ФОП ОСОБА_1 на перевірку не надано книгу обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2012-2014рр.

Також вказано, що обсяг витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, отриманого ФОП ОСОБА_1 протягом періоду, що перевірявся, було визначено на підставі наданих на перевірку первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, відомостей на виплату заробітної плати, звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, банківських виписок по рахунках).

При цьому, в Акті зазначено, що згідно додатку №5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік від 05.03.2013 вх.№9086558951, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, становлять 1 623 190,00 грн, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату становлять 42 655,00 грн, загальна вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, становить 1 665 845,00 грн (а.с.24,25).

Згідно наданих на перевірку банківських виписок по рахунку НОМЕР_3 АТ "Ерсте Банк" та рахунку НОМЕР_4 Чернігів РУ ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, ФОП ОСОБА_1 було сплачено постачальникам за поставлені товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ) та надані послуги на загальну суму 978 899,19 грн без ПДВ, витрат згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складають 481 588,48 грн. Згідно наданих на перевірку відомостей на виплату заробітної плати, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату за 2012 рік становлять 42 655,00 грн.

Податковий орган в Акті перевірки зазначив, що згідно наданих на перевірку документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, відомостей на виплату заробітної плати, звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, банківських виписок по рахунках) вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік становлять 1 503 142,67 грн, в зв'язку з чим вказав на порушення ФОП ОСОБА_1 пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.4 ст.138, п.177.4 ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, та дійшов висновку, що позивачем завищено вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік на 162 702,33 грн.

Внаслідок чого податковий орган вказав, що ФОП ОСОБА_1 в результаті порушень викладених в п.2.2.2 та п.2.2.3 Акту перевірки та в порушення п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік на 162 702,33 грн. Відповідно на сторінці 18 Акту перевірки (а.с.27) наведено розрахунок податку на доходи фізичних осіб, отриманих у 2012 році, за результатами якого, позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки за 2012 рік - 24 913,94 грн.

Враховуючи наведене, перевіряючий орган дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 в порушення ч.2 п.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за 2012 рік в розмірі 162 702,33 грн., внаслідок чого платником було занижено суму єдиного соціального внеску за 2012 рік в розмірі 56 457,71 грн.

Таким чином, враховуючи встановлене перевіркою, ДПІ у м. Чернігові в розділі "Висновок" Акту перевірки вказала на порушення:

- ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу та п.1 Порядку №1025, ФОП ОСОБА_1, не надано на перевірку книгу обліку доходів та витрат;

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме: завищено вартість документально підтверджених витрат пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік на 162 702,33 грн;

- п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме: занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік на 162 702,33 грн;

- пп.2 п. 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок в розмірі на 162 702,33 грн.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Також суд враховує п.138.2 ст.138 Кодексу (чинного на момент періоду що перевірявся), яким встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Перелік витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку наведений в ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

При цьому, враховуючи п.177.4 ст.177 Кодексу якими визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу, суд також враховує пп.2 п.1 ст.7, п.11 ст.8, п.5, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що для платників, зазначених у п.4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; Єдиний внесок для платників, зазначених у п.4 та п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п.2 та п.3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску; Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4 і п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Вказані норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» повністю кореспондуються із нормами Податкового кодексу України.

Так, враховуючи п.177.2 та п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, суд зазначає, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. А отже, підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, наявність у платника податку актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг, які складені на виконання договорів та доказів оплати вартості отриманих робіт/послуг, є достатніми підставами для формування таких витрат.

В ході судового розгляду встановлено факт надання ФОП ОСОБА_1 на перевірку первинних документів, відповідно до актів передачі документів на перевірку ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області від 22.12.2015 та від 24.12.2015 (а.с.40, 41). При цьому, судом також встановлено, що відповідачем додатково, листом від 04.01.2016 № 3/Т/25-26-17-01-16 запитувалась книга обліку доходів і витрат за 2011-2014рр., а у разі їх відсутності - детальна інформація помісячно щодо отриманих доходів та включення до складу витрат сум сплачених коштів за товари (послуги) та їх документальне підтвердження, та інформація щодо використання в підприємницькій діяльності власних/орендованих приміщень та транспортних засобів.

Листом від 12.01.2016 (а.с.42) позивачем було повідомлено, що книга обліку доходів і витрат не заповнювалась, всі доходи та витрати, які відображені у деклараціях за 2012-2014 рр. відображені відповідно до всіх первинних документів, які пов'язані з господарською діяльністю (банківській виписки, приходні документи, авансові звіти тощо).

Також додатково були передані наступні документи: авансові звіти 2012-2014 рр.; накази на відрядження 2012-2014 рр.; копії технічних паспортів; копії договорів оренди автотранспортних засобів; копії трудових договорів.

Листом від 13.01.2016 №190/Т/25-26-17-01-16 (а.с.106) відповідач просив надати належним чином завірені копії виписок по рахунках НОМЕР_3 філії ПАТ "ФІДОБАНК" за 2012-2013 рр., НОМЕР_5 ПАТ "ФІДОБАНК" за 2013-2014 рр., НОМЕР_4 Чернігів РУ ПАТ КБ "Приватбанк" за 2012-2014 рр., НОМЕР_6 філії Чернігівське обласне АТ "Ощадбанк" за 2014 рік та звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. Вказаний лист отримано позивачем 12.02.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.107).

При цьому, судом встановлено, що витребувані виписки по зазначеним вище банківським рахункам, були предметом перевірки відповідно до стор.5 Акту перевірки, проте в Акті перевірки зазначено нову назву банку - АТ "ФІДОБАНК" замість попередньої назви, що використовується у банківській виписці - АТ "Ерсте Банк". Перенайменування банку відбулося 05.06.2013, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ "Фідобанк" з посиланням на відповідні правовстановлюючі документи (а.с.178-179).

Досліджуючи фактичні обставини та документальне підтвердження витрат, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця, як вбачається з пояснень позивача, ним в 2012 році у ФОП ОСОБА_4 придбавалися дошки обрізні для здійснення ремонтних робіт, об'єктів пов'язаних із виробничим процесом здійснення господарської діяльності позивача. Зазначене підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на загальну суму 169 300,00 грн (а.с.63-74). Зазначені квитанції були видані на виконання наступник видаткових накладних на суму 169 300,00 грн, а саме: видаткова накладна від 10.09.2012 № РН-000003 на суму 29 400,00 грн (а.с.120); видаткова накладна від 07.10.2012 № РН-0000018 на суму 32 000,00 грн (а.с.121); видаткова накладна від 31.10.2012 № РН-0000018 на суму 38 600,00 грн (а.с.119); видаткова накладна від 08.12.2012 № РН-0000067 на суму 69 300,00 грн (а.с.122).

Факт використання дощок в процесі виробництва під час здійснення господарської діяльності підтверджується Актами списання (а.с.118, 123, 124, 125).

Суд зазначає, що вказані вище первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, зауваження до складання таких документів ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 19.01.2016 № 35/17/НОМЕР_2 не висловлено.

При цьому, як вбачається з видаткових накладних, оплата за поставлені ФОП ОСОБА_4 ТМЦ відбувалася в готівковій формі, що також підтверджується виписками по рахунку НОМЕР_3 (а.с.139-148) та відповідає квитанціям до прибуткового касового ордеру на загальну суму 169 300,00 грн. Одночасно суд зазначає, що чинним законодавством заборона на проведення готівкових розрахунків не встановлена.

Із зазначеного зроблено висновок, що суму витрат пов'язаних із придбанням ТМЦ у ФОП ОСОБА_6 позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що дана сума входить до складу загальної суми валових витрат, сплаченої, при наявності належно оформлених видаткових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_6, на адресу ФОП ОСОБА_1, зауважень щодо оформлення яких ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки не висловлено. Тому, враховуючи первинні бухгалтерські документи, платник податку правомірно в податкових деклараціях за відповідні періоди включив до складу валових витрат суму 169 300,00 грн.

Водночас, в Акті перевірки вказано, що згідно наданих на перевірку банківських виписок по рахунку НОМЕР_3 АТ "Ерсте Банк" та рахунку НОМЕР_4 Чернігів РУ ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, ФОП ОСОБА_1 було сплачено постачальникам за поставлені товарно-матеріальні цінності та надані послуги на загальну суму 978 899,19 грн без ПДВ, витрат згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складають 481 588,48 грн. Згідно наданих на перевірку відомостей на виплату заробітної плати, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату за 2012 рік становлять 42 655,00 грн.

Тобто на загальну сум 1 503 142,67 грн, що на 162 702,33 грн менше суми всіх витрат, що зазначена в податковій декларації за 2012 рік (а.с.113-117), сплачених постачальникам за поставлені товари та отримані послуги за 2012 рік., в яку зокрема, включені кошти сплачені за придбання ТМЦ у ФОП ОСОБА_4 З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що загальна сума витрат сплачених постачальникам за поставлені товари та отримані послуги за 2012 рік складає 1 141 601,52 грн, в тому числі за квитанціями до прибуткового касового ордеру - 169 300,00 грн, а разом всі валові витрати за 2012 рік становлять 1 655 845,00 грн, що і вказано в податковій декларації.

Таким чином, враховуючи, що банківські виписки по рахунку НОМЕР_3 АТ "Ерсте Банк" були предметом перевірки відповідно до стор.5 Акту перевірки, суд дійшов висновку, що податковий орган мав можливість пересвідчитися у знятті готівкових коштів із зазначеного рахунку для оплати за поставлені ТМЦ ФОП ОСОБА_4 Проте, відповідачем в ході проведення перевірки не було взято до уваги, та знайшло своє відображення в наданих представником відповідача таблицях щодо розрахунків ФОП ОСОБА_1 з постачальниками товарів та послуг протягом січня-грудня 2012 року згідно банківських виписок по рахунку НОМЕР_3 АТ "Ерсте Банк", який використовувався під час її проведення (а.с.181-192).

Щодо посилань відповідача про необхідність оформлення авансових звітів, суд зазначає, що відповідно до п.4.2 постанови Національного Банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" фізичні особи-підприємці не ведуть каси підприємства. Враховуючи, що в п.1.2 Постанови тлумачення терміну "касові документи" включає у себе і поняття звітів про використання коштів, для ФОП не має обов'язку вести такі авансові звіти про використання коштів. Крім того, такі документи за власною ініціативою створюються лише у випадках, коли необхідно відшкодувати з коштів підприємця ті витрати з господарської діяльності, які найманий працівник попередньо поніс з власних коштів. В таких випадках авансовий звіт складається як підстава для відшкодування витрат працівника, а не як документ касової дисципліни.

На підставі дослідженого, суд встановив, що, висновок про завищення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік на 162 702,33 грн, зроблений відповідачем без урахування наданих для перевірки первинних документів та без врахування факту зняття готівкових коштів для оплати ТМЦ наданих ФОП ОСОБА_4, і відповідно не ґрунтується на дійсних обставинах.

Також слід зауважити, що при подальшому визначенні податкових зобов'язань, викладених в вимогах про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2016№Ф-0000011701, від 30.03.2016№Ф-473 та від 07.04.2016№Ф-473, рішенні від 01.03.2016 № 0000491701 - здійснювались на підставі неправомірного висновку про завищення позивачем документально підтверджених витрат.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими ФОП ОСОБА_1 документами повністю підтверджується факт оплати ТМЦ, отриманих від ФОП ОСОБА_6 та їх включення до витрат для визначення чистого оподатковуваного доходу, що в свою чергу спростовує заперечення відповідача щодо правомірності висновку зробленого за результатами перевірки та прийнятих рішень.

Крім того, суд також зазначає, що юридична оцінка встановлених обставин свідчить про завищення податковим органом суми чистого оподатковуваного доходу. Це потягло за собою помилкове визначення бази оподаткування і як наслідок - неправильне нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому необхідно також врахувати, що за усталеною судовою практикою, суд не наділений дискреційними повноваженням суб'єкта владних повноважень щодо нарахування податкових зобов'язань на підставі перевірки належних документів первинного бухгалтерського обліку, тому наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку, констатуючи помилкове нарахування єдиного внеску, суд не може визнати недійсним рішення відповідача в якійсь сумі, оскільки податковий орган не визначав в установленому законом порядку повноту отриманих позивачем з рахунку НОМЕР_3 АТ "Ерсте Банк" готівкових коштів для проведення готівкових операцій із контрагентом ФОП ОСОБА_6

Отже, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

З урахуванням дослідженого, визнавши правомірним віднесення суми сплаченої за ТМЦ, отримані від ФОП ОСОБА_6 до валових витрат, суд дійшов висновку, що за належних доказів - банківських виписок, квитанцій до прибуткового касового ордера, видаткових накладних, що надавались для перевірки, але не були взяті відповідачем до уваги - не давало ДПІ у м. Чернігові підстав для висновку про завищення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік, а отже відповідно донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 56 457,71 грн й прийняття спірних вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на дійних обставинах, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. А тому неврахування факту зняття готівкових коштів для оплати ТМЦ наданих ФОП ОСОБА_4 та висновку щодо завищення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік та відповідно визначення суми податкового зобов'язання - є незаконним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"свідчить про протиправність винесення за результатами перевірки податкової вимоги від 19.01.2016№Ф-0000011701, рішення від 01.03.2016 № 0000491701, податкової вимоги від 30.03.2016№Ф-473 та податкової вимоги від 07.04.2016№Ф-473. Відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки прийняті на підставі висновків Акту перевірки від 19.01.2016 № 35/17/НОМЕР_2, які визнані судом як помилкові, та зроблені без врахування всіх дійсних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 01.03.2016 №0000491701.

Визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 19.01.2016 №Ф-000011701, від 30.03.2016 №Ф-473 та від 07.04.2016 №Ф-473.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, 14000, код 38776571) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 677,50 грн (шістсот сімдесят сім гривень 50 коп.) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк