Постанова № 58182034, 01.06.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м.Чернігів Справа № 750/12774/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соломко І.І.,

суддів Кашпур О.В.,

Д'якова В.І.,

за участі секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідачів Лотоцького А.Р.,

Полтєва Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_6 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок втрати ним працездатності під час проходження військової служби з доданими до неї документами (а.с.107).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що під час перебування у зоні (АТО) отримав захворювання, яке, згідно висновку військово-лікарської комісії, пов'язане з проходженням військової служби. Відтак вважає, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. Призначення та виплата вказаної допомоги здійснюється Міністерством оборони України, проте останнім рішення не приймалось.

Представник позивача в судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с.77-78). При цьому зазначив, що виплата допомоги у разі втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок захворювання законодавством не передбачена.

Представник відповідача Чернігівського обласного військового комісаріату у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, оскільки Чернігівський обласний військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника Міністерства оборони України, представника Чернігівського обласного військового комісаріату розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач під час проходження військової служби отримав захворювання, що підтверджується свідоцтвом про хворобу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 23.04.2015 № 770-п, з якого вбачається, що захворювання у ОСОБА_6, а саме: затяжний помірно виражений антено-невротичний стан, тривожно-депресивний синдром з дисомнічним розладом внаслідок перенесеної гострої реакції на стрес, пов'язано з проходженням військової служби (а.с.10).

Відповідно до довідки МСЕК та серії НОМЕР_1 від 17.07.2015, позивачу встановлена ступінь втрати професійної працездатності 20 %, яка пов'язана з проходженням військової служби (а.с. 5).

25.08.2015 позивач звернувся з заявою до Чернігівського міського військового комісаріату, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ступінь втрати професійної працездатності 20 %, яка в подальшому направлена до Чернігівського обласного військового комісаріату (а.с.71-72).

01.09.2015 Чернігівським ОВК до Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено висновок та документи для прийняття відповідного рішення (а.с. 73).

За наслідками розгляду заяви позивача, Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 14.09.2015 № 248/3/6/2178 відмовив у виплаті допомоги позивачу у зв'язку тим, що виплата одноразової допомоги у разі втрати працездатності без встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання законодавством не передбачена (а.с.74).

27.09.2015 листом за № 5147 Чернігівський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про вищевказане рішення (а.с.75).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

У відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011- XII).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Так, частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Перелік випадків, при настанні яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, визначені пунктом 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ.

У свою чергу, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Так, у відповідності до пункту 7 Порядку № 975 у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності, - військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності..

Згідно з пунктом 11-14 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (пункт 12 Порядку № 975).

Приписами пункту 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, згідно положень вищенаведеного нормативно-правового акту, рішення про призначення та виплату допомоги або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, тобто Міністерство оборони України.

Проте докази на підтвердження прийняття відповідного рішення в розумінні наведених норм чинного законодавства України відсутні.

Таким чином, враховуючи дискреційні повноваження, якими в силу наведеного нормативно-правового акту наділено Міністерство оборони України про прийняття рішення щодо призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, суд приходить до висновку про зобов'язання Міністерство оборони України розглянути заяву позивача про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок втрати ним працездатності під час проходження військової служби з доданими до неї документами.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_6 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок втрати ним працездатності під час проходження військової служби з доданими до неї документами.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя підпис І.І. Соломко

Судді підпис О.В. Кашпур

підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно

Постанова суду від 01.06.2016 не набрала законної сили.

Суддя І.І. Соломко