Постанова № 58182033, 01.06.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2016 року Чернігів Справа № 825/948/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., суддів Кашпур О.В., Лобана Д.В., за участі секретаря Роговець М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1

до 1.Міністерства оборони України

2.Чернігівського обласного військового комісаріату

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2., довіреність від 23.05.2016,

від відповідача 1,2 Полтєва Є.О., довіреність від 30.12.2015 № 220/833/15

Лотоцького А.Р., довіреність від 12.10.2015 № 5733, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 1. Міністерства оборони України, 2. Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК) у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 з доданими до неї документами, про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ;

- зобов'язати Чернігівський військовий обласний військовий комісаріат оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ;

- зобов'язати розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України розглянути на засіданні постійнодіючої комісії заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

Свої вимоги мотивує тим, що заяву на отримання одноразової грошової допомоги позивачем було подано 29 грудня 2015 року після набуття чинності з 1 січня 2014 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» і він має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому п.п. б пункту 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII в редакції з 1 січня 2014 року, а саме: інвалідам війни ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

При цьому, зазначає, що протиправною бездіяльністю щодо не розгляду його заяви про виплату одноразової грошової допомоги, Міністерство оборони України порушило його законне право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, яка настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, що мали місце під час виконанні ним обов'язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини зазначені у позовні заяві з наданням додаткових пояснень.

Представник Чернігівського ОВК проти позову заперечив та просив у його позові відмовити повністю пояснивши, що Чернігівський ОВК не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, він лише приймає від позивача визначений пакет документів та направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та перерахування коштів для виплати одноразової грошової допомоги проводить її виплату громадянинові, якому призначено одноразову грошову допомогу.

Представник Міністерства оборони України проти позову заперечив та наголосив, що виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись органом з якого позивач був звільнений та який став правонаступником КДБ СРСР, а не Міністерством оборони України. Зазначив, що позивач військовослужбовцем Збройних Сил України ніколи не був, тому на нього не розповсюджується положення статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова Кабінету міністрів України від 25.12.2013 №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в 1983-1985 роках проходив строкову військову службу у військовій частині 2033 Прикордонних військ КДБ СРСР (а.с. 7-9).

При виконанні обов'язків військової служби по наданню інтернаціональної допомоги в Демократичній республіці Афганістан в 1985 році ОСОБА_1 поранення: ЗЧМТ, контузія, травма хребта, захворювання, їх наслідки пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується Протоколом від 24.12.2013 № 3283 (а.с. 10).

Відповідно до наказу від 20.12.1986 № 236 позивач був звільнений з військової служби.

18.09.2014 Чернігівською міською МСЕК ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інваліда війни (а.с. 11).

05.06.2015 позивач звернувся з заявою до Чернігівського ОВК за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому 18.09.2014 Чернігівською МСЕК ІІІ групи інвалідності, додавши до заяви документи визначені в пункті 11 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 (а.с. 12).

29.12.2015 Чернігівським ОВК було подано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України негативний висновок щодо виплати йому одноразової грошової допомоги (а.с. 34).

29.02.2016 Департамент фінансів Міністерства оборони України повернув документи позивача без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю, мотивуючи тим, що особам, які проходили службу та були звільнені з Прикордонних військ КДБ СРСР, виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України (а.с. 14).

25.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до Державної Прикордонної служби України з відповідною заявою, але 22.01.2016 його було повідомлено, що питання стосовно виплати позивачу одноразової грошової допомоги має розглядатись Міністерством оборони України (а.с. 15, 16).

30.03.2016 ОСОБА_1, повторно звернувся з заявою про призначення та виплату одноразової допомоги з доданими до неї документами до Міністерства оборони України через Чернігівський ОВК (а.с. 17).

04.04.2016 Чернігівський ОВК своїм листом повідомив позивача, що комісія дійшла висновку по відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги приєднавши до листа не рішення комісії, а лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.02.2016 № 248/3/6/986 (а.с. 18).

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи та надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що порядок та умови, виплати грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в різний період часу регулювались наступними прийнятими Кабінетом Міністрів України нормативно правовими актами: Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб»; Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців»).

Згідно з п.4 ч.2 статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ч. 1 статті 16-2 Закону у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на 18 вересня 2014 року - день встановлення позивачу інвалідності другої групи.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2014 року у справі № К/800/1679/14.

Аналізуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року № 21-446а14 та від 21 квітня 2015 року № 21-135а15.

Таким чином, що при розгляді заяви та документів позивача про нарахування та виплату грошової допомоги відповідач повинен був врахувати Постанову Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Відповідно до п. 6, 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 975, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі документів. У разі неподання повного комплекту документів (наприклад відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.

При цьому, згідно пункту 13 цієї Постанови, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Наказом Міністра оборони України від 12.04.2007 № 168 передбачено створення постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (п.1) та визначено, що голова комісії (заступник Міністра оборони України) повинен забезпечити, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань (п.2 наказу).

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами у обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Критично розцінюються посилання Міністерства оборони України на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що позивач проходив військову службу та був військовослужбовцем Збройних Сил України, оскільки вони спростовуються наступним.

В силу пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України.

Така правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року № К/800/40725/15.

Також, з письмових пояснень Адміністрації Державної прикордонної служби України, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що на цей час жодним нормативно-правовим актом України не визначено, що Державна прикордонна служба України є правонаступником Прикордонних військ КДБ СРСР.

Відсутні також і нормативні приписи, які зобов'язують, або надають повноваження Адміністрації Держприкордонслужби України виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям колишніх Прикордонних військ КДБ СРСР.

Позивач проходив строкову військову службу у військовій частині 2033, що входила до складу прикордонних військ КДБ СРСР, та був звільнений з останньої військової частини в запас.

З цього приводу слід зазначити, що Прикордонні війська КДБ СРСР структурно входили до складу Комітету державної безпеки СРСР (КДБ СРСР, до 1978 року - КДБ при Раді Міністрів СРСР).

Прикордонні війська КДБ СРСР, відповідно до статті 4 «Закона Союза Советских Социалистических Республик «О всеобщей воинской обязаности» від 12 жовтня 1967 року, вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР в період з 1 вересня 1939 року по 21 березня 1989.

Враховуючи викладене Державна прикордонна служба України до військової частини 2033 Прикордонних військ КДБ СРСР жодного відношення ніколи не мала.

Отже, позивач правомірно вимагає саме Міністерство оборони України розглянути заяву щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності.

В контексті зазначеного суд визнає протиправною бездіяльність розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 з доданими до неї документами, про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

З таких підстав, враховуючи, що питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності має вирішувати Міністерство оборони України та враховуючи відсутність рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги про відмову або про виплату допомоги позивачу, суд для відновлення позивача у його порушених правах вважає за необхідне зобов'язати Чернігівський військовий обласний військовий комісаріат оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ та зобов'язати розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України розглянути на засіданні постійнодіючої комісії заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

Таким чином, враховуючи статтю 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статті 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1, з доданими до неї документами, про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, передбаченої ст. 16 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ.

Зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду війни третьої групи, передбаченої ст. 16 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей''.

Зобов'язати розпорядника бюджетних коштів - Міністерство оборони України розглянути на засіданні постійнодіючої комісії заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду війни третьої групи, передбаченої ст. 16 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя (підпис) Ю.О. Скалозуб

Судді: (підпис) О.В. Кашпур

(підпис) Д.В. Лобан

З оригіналом згідно

Постанова суду від 01.06.2016 законної сили не набрала.

Головуючий суддя Ю.О.Скалозуб