Ухвала суду № 58179902, 07.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/6972/15-ц 07.06.2016 07.06.2016 07.06.2016

Справа № 487/6972/15-ц

Провадження № 22ц/784/1212/16 Головуючий першої інстанції: Агєєва Л.І.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Гавор В.Б.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

02 вересня 2015 р. Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 31 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 6Ф (далі Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 25000 доларів США строком до 30 березня 2018 р. зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 27 листопада 2008 р. встановлена плата за користування кредитними коштами 17% річних.

31 березня 2008 р. з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за договором між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 та в повному обсязі несе відповідальність перед банком у разі невиконання останньою зобовязань за кредитним договором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 порушила свої зобовязання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів, допустила прострочку платежів за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно 147216 грн. 18 коп. заборгованості, з яких: 5627,56 доларів США заборгованість за кредитом, 633,58 доларів США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 795 грн. 42 коп. комісія, 8285 грн. 74 коп. штраф за пропуск платежів.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2016 р. позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором №6Ф від 31 березня 2008 р. в сумі 147 216 грн. 18 коп., а саме: сума заборгованості за кредитом 5 627,56 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом 633,58 доларів США, заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитом 795,42 грн., штраф за пропуск платежів 8 285,74 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що судом неповно зясовані обставини справи, неправильно застосовані положення матеріального закону і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник позивача надав виписки по особистим рахункам ОСОБА_2, банківську ліцензію та дозвіл.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк») та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № 6Ф, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 25000 доларів США строком до 30 березня 2018 р. зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 27 листопада 2008 р. встановлена плата за користування кредитними коштами 17% річних.

Розділом 2 Кредитного договору передбачений порядок виконання грошових зобов'язань позичальника.

Зокрема, відповідно до пп. 2.5.2. Договору погашення відповідної частини кредиту, сплата процентів здійснюється відповідно до умов, зазначених в п. 2.5.6. цього договору, шляхом договірного списання Банком коштів з Поточного рахунку Позичальника щомісяця в дату, зазначену в Графіку.

Згідно із п. 2.5.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується щомісячно до 15 числа кожного календарного місяця поповнювати свій Поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини Кредиту, процентів, встановлених в Графіку.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

31 березня 2008 р. з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за договором між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 та в повному обсязі несе відповідальність перед банком у разі невиконання останньою зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 договору поруки поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором. Поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по Договору, а саме: погасити основну суму кредиту; погасити суму процентів; погасити суму штрафів, та інші платежі, згідно з договором; у випадку невиконання зобов'язань по договору та договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

ОСОБА_2 свої зобовязання за договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів за договором виконувала неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27 серпня 2015 р. складала 147216 грн. 18 коп., з яких: 5627,56 доларів США заборгованість за кредитом, 633,58 доларів США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 795 грн. 42 коп. комісія, 8285 грн. 74 коп. штраф за пропуск платежів.

Наявність простроченої заборгованості та розмір заборгованості, нарахований позивачем, відповідачами не оспорюється.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннямумов,визначенихзмістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

У звязку із порушенням позичальником ОСОБА_2 умов Договору та наявністю простроченої заборгованості позивач скористався передбаченим ст. 1050 ЦК України правом на дострокове повернення усього кредиту та інших передбачених Договором платежів.

Враховуючи викладене, суд обґрунтовано вважав, що є підстави для стягнення з позивачки заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги про помилковість рішення суду через стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до змісту кредитного договору кредитні кошти були отримані ОСОБА_2 у доларах США і відповідно до банківської ліцензії № 35 від 03 грудня 2001 р. та дозволу № 35-2 від 03 грудня 2001 р. банк мав право здійснювати такі операції.

Між тим, як вбачається з позовної заяви, ПАТ «ВіЕйБі Банк» просило про стягнення кредитної заборгованості не у доларах США, а в еквіваленті до національної валюти України, тобто у гривнях (147216 грн. 18 коп.).

Судом також при ухваленні рішенні стягнуто заборгованість не в іноземній валюті, а в гривнях 147216 грн. 18 коп.

Лише при зазначенні складових заборгованості за кредитним договором такі складові заборгованості як заборгованість за кредитом та процентами вказана в доларах США, але це не вплинуло на визначення судом загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню у гривнях.

Крім того, позивач не вправі, виходячи з положень ст.ст. 3, 4 ЦПК України, оскаржувати рішення суду в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3, який апеляційної скарги не подавав.

За такого відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: