Рішення № 58177296, 02.06.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.06.2016

Справа № 320/9961/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді Міщенко Т.М.

при секретарі Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість в розмірі 77331,04 грн. за кредитним договором № КФ 424-07/А. від 05.12.2007 та витрати по сплаті судового збору в сумі 773,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити, поновити строк позовної давності, оскільки з 24.11.2014 в ПАТ «ВіЕйБі Банк» відбулися зміни, було звільнено всіх працівників та взяті нові, проводилася інвентаризація. За кредитним договором № КФ 424-07/А виплати кредитних коштів припинилися з 05.09.2011 після смерті позичальника ОСОБА_5 На той час не було відомо коло спадкоємців після його смерті, тому банк не звертався до поручителя, що є причиною пропуску строку позовної давності. Дочка померлого ОСОБА_3 надала свідоцтво про смерть, 08.02.2012 банк направив претензію до нотаріальної контори для визначення спадкоємців боржниками по відношенню до банку за кредитом.

Представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що причина пропуску банком строку позовної давності є неповажною, є поручитель, тому банк зобовязаний був звернутися до нього, однак банк цих дій не виконав, своїм правом не скористався. Після смерті батька ОСОБА_3 звернулася до банку та надала свідоцтво про його смерть, усно повідомила, що буде спадкоємицею, нотаріус також направляв до банку повідомлення про смерть ОСОБА_5 З 15.03.2012 банк мав можливість звернутися до спадкоємиці ОСОБА_3 або до поручителя. Спадщина була прийнята в березні 2012 року. В самій претензії відсутня вимога про сплату боргу, немає розрахунку заборгованості. Крім того представники банку знали про смерть позичальника, приймаючи участь у інших судових процесах за позовами ОСОБА_3: про визнання припиненими зобовязання за кредитним договором та про припинення забезпечення виконання зобовязання у вигляді застави майна.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, від неї надійшли заперечення на позовну заяву, оскільки вона одразу після смерті батька повідомила банк, надала копію свідоцтва про смерть, повідомила, що буде спадкоємицею та про її готовність виконати законну і обґрунтовану вимогу банку щодо виконання зобовязань за кредитним договором. Проте банк, маючи в своєму розпорядженні всі необхідні відомості про неї, як спадкоємицю, не скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1281 ЦК України та не звернувся до неї з відповідною претензією та до поручителя. Вважає, що банк, звернувшись з позовом 04.12.2015 до спадкоємиці та поручителя, пропустив строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, від нього надійшли заперечення на позовну заяву, оскільки після смерті ОСОБА_5 боржником за зобовязанням стала його донька ОСОБА_5, яка прийняла у спадщину автомобіль марки MAZDA. ОСОБА_3 з моменту смерті батька у відповідності до вимог ст. 1281 ЦК України повідомила банк про відкриття спадщини. Позивач посилається, що не знав про прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті її батька. Проте з жовтня 2011 року здійснення щомісячних платежів за кредитним договором припинено у звязку із смертю боржника. При цьому банк не здійснив жодної дії для зясування причин невиконання боржником зобовязання та стягнення заборгованості. Згідно п. 2.3. договору поруки кредитор зобовязується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобовязань. Однак, протягом 4 років банк ігнорував факт смерті позичальника, не звернувся із вимогою до спадкоємиці та не звернувся до поручителя з вимогою погасити заборгованість.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідачки ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

05.12.2007 між ОСОБА_5 та ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» укладений кредитний договір № КФ 424-07/А. /а.с.12-19/.

За кредитним договором ОСОБА_5 отримав грошові кошти у сумі 165500 грн., про що свідчить копія меморіального ордеру № 157423/а.с.11/.

Згідно пунктів 1.1-1.5 договору, банк надав позичальнику грошові кошти на придбання автомобіля марки MAZDA, модель 6, 2007 року випуску. Кінцевий термін повернення коштів 04 грудня 2014р.

05.12.2007 з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 зобовязань за договором, між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки б/н, згідно з яким ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_5 та в повному обсязі несе відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником зобов своїх зобовязань за кредитним договором./а.с.29-30/.

Для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_5 щодо погашення кредиту 05.12.2007 укладений договір застави автотранспортного засобу/а.с.25-28/.

У звязку зі змінами у діючому законодавстві, ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» було перейменовано на ПАТ «ВіЕйБі Банк». 18.05.2010 у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осі-підприємців зареєстровано зміни найменування юридичної особи. ПАТ «ВіЕйБі Банк» є повним правонаступником ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2

В позові банку відсутні відомості щодо належного чи неналежного виконання своїх обовязків позичальником, щодо наявності або відсутності простроченої заборгованості, штрафних санкцій.

14.09.2011 помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть/а.с.41/.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов автомобіль МAZDA 6, 2007 року випуску, на придбання якого банк надав позичальнику грошові кошти.

Спадщина прийнята його донькою - ОСОБА_3

Отже боржником за зобовязанням стала ОСОБА_3, яка прийняла у спадщину автомобіль.

ОСОБА_3 було повідомлено банк про смерть боржника, про прийняття нею спадщини, про її готовність виконати законну та обґрунтовану вимогу банку щодо виконання зобовязань за кредитним договором, про що свідчать копії листів та повідомлення про вручення поштового відправлення/а.с.94, 95-97, 98/.

Крім того, 15.03.2012 нотаріус направив банку лист вих. № 41/01-16 про те, що ОСОБА_3 прийняла спадщину свого батька, їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.03.2012 за № 805 на легковий автомобіль, що знаходиться в заставі у банка, про що свідчить копії листа нотаріуса, чеку Укрпошти та повідомлення про вручення поштового відправлення/а.с.99/.

Таким чином банк був належним чином повідомлений ОСОБА_3 та приватним нотаріусом про смерть позичальника та про прийняття його дочкою спадщини.

В п. 1.3 договору поруки зазначено згоду ОСОБА_4, який є відповідачем по справі, бути поручителем нового боржника.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання. Тобто поручитель солідарно зі спадкодавцями відповідає перед кредитором в межах вартості спадкового майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, тобто з жовтня 2011р. до березня 2012р., але у будь-якому разі протягом одного року від настання строку вимоги, предявити свої вимоги до спадкоємиці, яка прийняла спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Обов'язок доводити борги померлого покладається на кредитора.

Проте банк, маючи в своєму розпорядженні всі необхідні відомості про спадкоємицю, не скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1281 ЦК України та не звернувся до ОСОБА_3 з відповідною претензією взагалі.

З матеріалів справи вбачається, що банк не звернувся і до поручителя з претензією щодо погашення заборгованість.

Крім того, банку було відомо про смерть ОСОБА_5 через наявність двох судових рішень за позовами ОСОБА_3, а саме: позову про визнання припиненими зобовязання за кредитним договором та позову про припинення забезпечення виконання зобовязання у вигляді застави майна.

Представники банку приймали участь в судових розглядах справ, були присутні в судових засіданнях.

Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно вимогам ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України.

Відповідно до п. 2.5.1 договору № КФ 424-07/А від 07.12.2007 позичальник зобовязаний щомісячно до дати, встановленої в графіку погашення заборгованості по кредиту і відсотків, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку у сумі, не меншій сумі чергового погашення частини кредиту, процентів та інших плат відповідно до умов цього договору.

При відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня банку стає відомо про порушення його права.

З цього моменту банк має право звернення до суду за захистом свого порушеного права протягом строку позовної давності.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась про порушення свого права згідно вимог ст. 261 ЦК України.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, поданого банком до суду, останній платіж був сплачений ОСОБА_5 за період з 06.08.2011 по 05.09.2011/а.с.7-10/.

14 вересня 2011р. ОСОБА_5 помер та з цього часу платежі за кредитним договором припинені.

Таким чином, з вересня 2011 року почався перебіг трирічного строку на звернення банку до суду з вимогою захисту своїх інтересів.

Однак, до суду банк звернувся лише в грудні 2015 року, після спливу строку позовної давності.

Заява позивача про поновлення строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки банк маючи в своєму розпорядженні всі необхідні відомості про спадкоємицю, не скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1281 ЦК України та не звернувся з 2011 року до ОСОБА_3 з претензією щодо погашення заборгованості.

Крім того, банк не звернувся до поручителя ОСОБА_4 з претензією щодо погашення заборгованості.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові.

Таким чином, суд вважає, що позивачеві слід відмовити в позові повністю.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 256, 257, 267, 599, 1281, ЦК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: