Рішення № 58176720, 24.05.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/133/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Власова С.О., Фазикош Г.В.

при секретарі: Рогач О.Я.,

за участі представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 16 листопада 2015 року у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ПАТ "Державний ощадний банк України " в особі ТВБВ №10006/0114 філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Рішенням Хустського районного суду від 16 листопада 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, якою просить: скасувати рішення Хустського районного суду від 16 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні повністю.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення необґрунтовано з порушеннями норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановивши обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Зокрема, стверджує, що дата остаточного погашення боргу визначена 09.04.2018 роком, а прострочення сплати платежів сталося не з її вини, а із-за політичної ситуації в країні внаслідок якої її сім'я була вимушена виїхати до Грузії.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала та подала до неї доповнення.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечила.

Заслухавши суддю-доповідача, представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 10 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 118-С-08 від 10.04.2008 р. Згідно пункту 1.1 даного договору, Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 1 000 000,00 гривень на споживчі потреби, за користування кредитом встановлено плату в розмірі 16,5 % річних. Кредит було надано на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 09 квітня 2018 р.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору, Позичальник зобов'язався щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти ануїтетнимн платежами в сумі 17 400,00 грн. шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань, починаючи з 08 травня 2008 р. на відповідні позичкові рахунки Позичальника, відкриті у філії-Хустському відділенні № НОМЕР_1 "Ощадбанк".

В подальшому додатковою угодою від 07 жовтня 2008 року про внесення змін до кредитного договору № 118-С-08 від 10.04.2008 р. Позичальнику було встановлено процентну ставку по кредиту до 17,0 % річних, а ануїтетний платіж збільшено і встановлено 18 200,00 гривень, починаючи з 01 жовтня 2008 р.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено Іпотечний договір від 10.04.2008 р., який посвідчено приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 3552.

Предметом іпотеки за вищевказаним договором є нерухоме майно, а саме:

- незавершена будівництвом (рівень готовності 95 %) нежитлова будівлі торгово-готельного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Хуст, вул. Паппі Степана (раніше вул. Крупської,), буд. 12 "а", Закарпатської області. Право власності іпотекодавця ОСОБА_3 підтверджується рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради за № 480 від 25 жовтня 2000 року, рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради за № 225 від 14 квітня 2004 року рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради за № 552 від 04 травиш 2006 року;

- земельна ділянка площею 0,1006 га, що знаходиться за адресою м. Хуст, вул. Паппа Степана (раніше вул. Крупської), буд. 12 "а", Закарпатської області. Право власності іпотекодавця ОСОБА_3 на землю підтверджено державним актом на право приватної власності на землю IV - ЗК № 036 виданого Хустською міською радою від 04 квітня 2002 року.

Відповідач ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору зокрема, не здійснювала щомісячну сплату ануїтетних платежів за договором, що призвело до виникнення в неї простроченої заборгованості.

З метою вирішення питання щодо повернення відповідачем боргу, Банк, неодноразово звертався до ОСОБА_3 з пропозицією погасити заборгованість, однак позичальником було тільки частково сплачено заборгованість, якої було недостатньо для покриття боргу по кредитному договору та виходу на графік погашення щомісячних платежів.

Також відповідачу була надіслана вимога № 3629 від 26.12.2012р. якою банк просив у 30-ти денний термін з моменту отримання листа погасити заборгованість, бо в іншому випадку Банк згідно п. 6 договору іпотеки зверне стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до пункту 6.1. Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває

право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо у момент

настання строку платежу Зобов'язання (або відповідна його частина) не буде

виконано, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у

випадку невиконання Іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків,

передбачених цим Договором та/або у випадку невиконання Боржником своїх

обов'язків, передбачених Кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка

з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим

Договором, виявиться (стане) недійсною. |

Банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів визначеного пунктом 4.2.2 кредитного договору і звернувся з вимогою до позичальника ОСОБА_3 від 26.12.2012 р. за № 3630 про дострокове повернення всієї суми кредиту та здійснення та платежів, що передбачені кредитним договором із строком її виконання 30-и днів, яку позичальник не виконала.

В апеляційній скарзі вказано, що після укладення договору іпотеки та отримання кредитних коштів відповідачі вчасно та в строк здійснювали погашення своїх боргових зобов'язань, причиною виниклої заборгованості явилися обставини за яких відповідачка та її родина змушені були покинути дім, бізнес який в них процвітав та виїхати за межі України так як їх незаконно та безпідставно переслідували при режимі Януковича. Таким чином сім'я ОСОБА_3 опинилася в Грузії, та як переслідувані особи отримали громадянство Грузії.

Однак, наведені обставини грунтуються на припущеннях, жодними належними і допустимими доказами не підтверджені, та у будь-якому випадку не можуть буди підставою для звільнення відповідачів від відповідальності за невиконання взятих на себе зобовязань.

Представником апелянта в суді апеляційної інстанції були подані доповнення до апеляційної скарги. Однак, судом такі не приймаються, оскільки подані з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.300 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 300 ЦПК, особа яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, а не під час апеляційного розгляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.

Разом з тим, з врахуванням позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року та від 9 грудня 2015 року - в рішенні повинна бути зазначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Така ціна зазначена в умовах іпотечного договору. (а.с. 19)

В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає уточненню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хустського районного суду від 16 листопада 2015 року змінити в частині визначення початкової ціни продажу іпотечного майна. Визначити початкову ціну предмета іпотеки незавершену будівництвом нежитлову будівлю 2051330 гривень, земельну ділянку - 44123 гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його постановлення і може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді