Ухвала суду № 58175152, 07.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/71/16-ц Провадження № 22-ц/772/1973/2016Головуючий в суді першої інстанції Жикевич Т. Б.Категорія 50Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Вавшка В.С., Іващука В.А.,

за участю секретаря судових засідань: Маркевич Я.С.

та з участю: апелянта ОСОБА_3

позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.04.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

12.01.2016 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її користь аліментів на утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень 00 копійок, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 12.01.2016 і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12.01.2016 до досягнення повноліття кожною дитиною. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення міськрайонного суду, посилаючись на його незаконність та те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, без належної оцінки доказів та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень на кожну дитину.

В судовому засіданні апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції вірно встановлені обставини, які не заперечуються сторонами, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 10 жовтня 2010 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Барського районного управління юстиції Вінницької області.

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно 23.12.2015 (а.с.4).

Сторони спору є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим від 16.07.2012 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Барського районного управління юстиції Вінницької області та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, від 17.01.2014, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області (а.с.5,6).

Той факт, що діти проживають разом з позивачем підтверджується довідкою від 11.01.2016 виконавчого комітету Слобода - Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 11.01.2016 (а.с.7).

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача суд першої інстанції зважаючи на встановлені обставини та на розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на 2016 рік, вважав, що з відповідача слід стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 650 грн. на кожну дитину. Такий розмір аліментів на думку суду є мінімально-необхідною сумою для задоволення потреб кожної дитини для нормального фізичного та духовного розвитку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє заперечення апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з частиною першою статті 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. А отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менший 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років складає: з 1.01.2016 року - 1167 грн., з 1.05.2016 року - 1 228 грн, з 1.12.2016року -1 313 грн; дітей віком від 6 до 18 років : з 01.01.2016 року -1455 грн, з 1.05.2016 року - 1531 грн., з 1.12.2016 року - 1 637 грн.

Отже, суд врахував , що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ( на дитину віком до 6 років на день ухвалення рішення суду) - 368 грн 40 коп( що розраховано наступним чином: 30% від 1228 грн.), та на дитину від 6 до 18 років - 459,3 грн.( 30 % від 1531 грн.)

Колегія суддів відхиляє заперечення апелянта про безпідставне стягнення аліментів у розмірі, що значно перевищує їх мінімальний розмір, оскільки законодавством не встановлена чітка межа максимального розміру аліментів, а відтак стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 650 гривень не є порушенням вимог Закону.

Також безпідставним, колегія суддів вважає твердження апелянта про не врахування судом при визначенні розміру аліментів положень ст. 182 СК України, оскільки при визначенні розміру аліментів судом було враховано: задовільний стан здоров»я дітей та платника аліментів, матеріальне становище малолітніх дітей, які, як і їх мати не мають жодного цінного рухомого чи нерухомого майна, відсутність інших утриманців у відповідача, а також визнаний відповідачем його щомісячний неофіційний дохід, який становить близько 3 000 грн, дві вищі освіти ОСОБА_3

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень ст. 184 СК України та стягнення аліментів в твердій грошовій сумі є не обгрунтованим, оскільки відповідно до змісту даної норми розмір аліментів визначається в твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, що сам ОСОБА_3 і підтверджує в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Враховуючи, рівність обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, достатність присудженої судом суми аліментів для задоволення розумних потреб двох дітей, а також те, що апелянтом у судових засіданнях не була доведена та обґрунтована необхідність стягнення аліментів у меншому розмірі, а саме в сумі 500 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обов'язку відповідача сплачувати аліменти на утримання своїх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12.01.2016 до досягнення повноліття кожною дитиною.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановивши рішення з додержанням вимог закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.04.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Вавшко В.С.

Іващук В.А.

/ПІДПИСИ/

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: