Ухвала суду № 58169759, 27.04.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8157/14-ц

Провадження № 2-з/0203/57/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 представника ОСОБА_2, про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_4, ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 1600000,00 грн. та моральної шкоди в сумі 160000,00 грн. та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування доходів, отриманих внаслідок користування майном, придбаним без достатньої правової підстави, загальним розміром 2978400,0 грн.

03 березня 2016 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення доходу, отриманого внаслідок користування майном без достатньої правової підстави, шляхом заборони відчуження всього нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_3

Ухвалою судді від 03 березня 2016 року в задоволенні заяви представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року ухвала судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2016 року скасована та питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суддя, розглянувши заяву, що повернута апеляційною інстанцією 27 квітня 2016 року, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.

За вимогами ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Приймаючи до уваги наведені норми, вказівки та висновки суду апеляційної інстанції в ухвалі від 21 квітня 2016 року, враховуючи, що на час вирішення питання про забезпечення позову жодним судовим рішенням або в інший спосіб не встановлена незаконність відчуження ОСОБА_3 нерухомого майна за користування яким позивач ОСОБА_2 просить стягнути суму отриманих доходів (нежитловим приміщенням по вул. Половицькій, 9 у м. Дніпропетровську), так само як і не подано позивачем ОСОБА_2 доказів саме ухилення відповідача від виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2013 року, проте, зважаючи на те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу суми сплаченої під час продажу вказаного вище нежитлового приміщення і суми отриманих від його використання доходів, а також, що ціна зустрічного позову складає 297400,00 грн., у позивача наявна юридична можливість безперешкодно відчужувати належні йому на праві власності об?єкти нерухомого майна, численна кількість і склад яких підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта від 20 жовтня 2015 року, у разі відчуження якого може бути ускладнено виконання можливого рішення суду про задоволення зустрічного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову виключно в межах заявлених зустрічних позовних вимог у спосіб визначений п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України - шляхом заборони відчуження нерухомого майна до розгляду справи по суті і набрання рішенням законної сили, однак з огляду на відсутність достовірних доказів на підтвердження вартості кожного з належного ОСОБА_3 об?єкту нерухомості, додержуючись принципу співмірності забезпечення, вважає достатнім заборонити відчуження одного з об?єктів нерухомості - квартири №247 по пр. ім. Газети «Правда», 65 у м. Дніпропетровську, належної останньому на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 2012 року, що буде адекватним та співмірним засобом відносно заявлених вимог.

В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 належить відмовити, оскільки доказів необхідності вжиття заходів забезпечення понад суму заявленого зустрічного позову, як і доказів меншої ніж ціна зустрічного позову вартості наявного у ОСОБА_3 нерухомого майна представником позивача за зустрічним позовом суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 представника ОСОБА_2, про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_3 здійснювати відчуження квартири АДРЕСА_1Правда» у м. Дніпропетровську, до розгляду справи по суті.

В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику та ОСОБА_3 для відома негайно.

Копію ухвали для виконання направити Кіровському відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського МУЮ Головного управління юстиції у Дніпропетровській області .

Ухвала набирає законної сили з дня постановлення 27 квітня 2016 року.

Строк предявлення до виконання даного виконавчого документу один рік.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня її прийняття до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко