Ухвала суду № 58167452, 07.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9160/16-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним, подавши позовну заяву до Дніпровського районного суду м. Києва на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Вивчивши позовну заяву, встановлено наступне.

Позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред'являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК.

При цьому суд має враховувати право споживача на пред'явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (частина п'ята статті 110 ЦПК).

Позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку"; у разі пред'явлення позову про захист прав споживачів відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" у заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо.

При обґрунтуванні позовних вимог, позивач зазначає, що на правовідносини, які склалися між ним та відповідачем, розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.

Як роз'яснено у пунктах 1 та 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року за №5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Тобто, виходячи з роз'яснень Верховного Суду України, позовна заява про захист прав споживача подається споживачем, у разі порушення його прав, передбачених ст. 4-15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Тому формальне посилання позивача, як на підставу визначення підсудності, на положення ч.5 ст.110 Цивільного процесуального кодексу України, суперечить нормам як процесуального, так і матеріального права, та виходить за межі заявлених позовних вимог, які не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про захист прав споживачів".

Позивач звертаються з позовом до суду з приводу визнання неукладеним кредитного договору № 490067349 від 06.05.2008 року підписаного між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1, посилається на Закону України "Про захист прав споживачів" мотивуючи тим, що відповідачем було приховано інформацію перед підписанням договору та невідповідність умов договору.

Разом з тим, суд не може погодитися з цією позицією позивача, оскільки сторони погодили всі істотні умови кредитного договору та підписали його 06.05.2008 року, при цьому, позивач не скористався своїм правом розірвати спірний договір та повернути кредитні кошти відповідачу, а звернувся до суду 02.06.2016 року з позовом, де просять визнати недійсним спірний договір, при цьому свої вимоги мотивує тим, що банк надав неповну інформацію з приводу виконання умов кредитного договору.

А тому вивчивши матеріали справи, врахувавши всі вимоги позивачів, суд вважає, що правовідносини, що склалися між позивачами та банком не підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" та мають розглядатися судом відповідно до ст. 109 ЦПК України.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Як убачається з позовної заяви і доданих до неї документів, місцезнаходженням ПАТ «Альфа-Банк» є м. Київ, вул.. Десятинна, 4/6, що не є Дніпровським районом міста Києва.

Відповідно до п. 4) ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається, коли справа не підсудна цьому суду. Згідно із ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, відповідно, питання про його повернення судом не вирішується.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 109, 115, 121, 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору неукладеним - повернути позивачу для звернення до належного суду.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: