Ухвала суду № 58166717, 08.06.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8288/16-ц

провадження № 2-п/753/131/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Комаревцевої Л.В.

за участю секретаря Борисова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 30 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором банківського вкладу,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором банківського вкладу - задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму банківського вкладу по Договору №SAMDN80000731074092 від 03.12.2012 року: основну суму вкладу - 38 809 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев'ять) доларів США 00 центів; проценти за вкладом (включно з періодом прострочення до 10.02.2016 року) у сумі 11 674 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) долара США 07 центів, а всього дорівнює 50 483 (п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят три) долари США 07 центів. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 00 копійок.

26 квітня 2016 до суду надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення в якій він просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання сторони не з'явились. Про розгляд справи повідомлені в установленому законом порядку. Заяв про участь у розгляді справи не надійшло.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви виходячи з наступного.

Згідно ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.

Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст.74 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи. Представника для участі у розгляді справи не направив, заяв про поважні причини неявки, з наданням підтверджень та про можливість слухати справу за його відсутності до суду не подав.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору банківського вкладу, відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.

З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, беручи до уваги Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1139-VII «Про боротьбу за звільнення України», Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансування тероризму», Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 06 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» (далі Постанова).

Відповідно до п.5 вказаної Постанови банки, у тому числі й ПАТ КБ «ПриватБанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Згідно із ст. 47 цього Закону банк має право здійснювати банківську діяльність шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

Тобто надання послуг з розміщення вкладу (депозиту) здійснює саме банк як юридична особа, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо структурній одиниці надано відповідні повноваження (згідно з положенням, статутом, довіреністю), то вона має право укладати договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця. Отже, саме банк, а не його структурна одиниця, має відповідати за зобов'язаннями, взятими на себе укладеним договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Представник відповідача вказує, що, позивач має звернутись з вимогою про повернення вкладу до АНО «Фонд захисту вкладників», яке знаходиться на території Автономної Республіки Крим, а не ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до п.2.1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України № 516 від 03 грудня 2003 року (далі - Положення № 516), грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Пунктом 2.9 Положення № 516 передбачено, що укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів.

Відповідно до п.2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного Банку України №566 від 30 грудня 1998 року, будь-яка система обліку повинна забезпечити хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

Таким чином, відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку.

Пунктом 3.3 Глави 3 Положення №516 передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ / заява про повернення коштів тощо) /далі - вимога/ банк зобов'язаний: прийняти вимогу шляхом проставляння на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.

Таким чином, в порушення зазначених нормативних актів, вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного Банку України № 566 від 30 грудня 1998 року, Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Національного Банку України №174 від 01 червня 2011 року, а також вимог ч.2 ст.27, ст.ст.57-59, 64 ЦПК України, ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав суду доказів, які б свідчили про те, що між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» не укладався зазначений договір депозитного вкладу, не відкривався рахунок за цим договором, не надходили грошові кошти до банку, як і доказів на підтвердження припинення відповідних зобов'язань у зв'язку з їх виконанням.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208-209,224,228,231 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення від 30 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором банківського вкладу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Комаревцева Л.В.