Ухвала суду № 58160930, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ К/800/44139/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у Львівській області, треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 пред'явив позов до Головного управління Держземагенства у Львівській області, треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування Рішення відповідача, викладеного у вигляді висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03 грудня 2014 року № 659.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держземагентства у Львівській області, викладене у Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03 грудня 2014 року № 659.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Головне управління Держземагенства у Львівській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 24 листопада 2014 ркоу ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Держземагенства у Львівській області з клопотанням про проведення первинної обов'язкової державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Кільцева в с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений ФОП ОСОБА_5 на замовлення позивача на підставі договору від 23 травня 2014 року №75/14-В-КВ-Б.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 03 грудня 2014 року № 659 у задоволенні клопотання позивача відмовлено, наданий на експертизу проект землеустрою оцінено негативно та відмовлено у його погодженні з підстав встановлення суттєвих розбіжностей та невідповідності поданого проекту вимогам законодавства, а саме:

проект землеустрою скріплено підписом і печаткою сертифікованого інженера - землевпорядника ОСОБА_6, який згідно з відомостями Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників, оприлюдненого на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держземагентство України), зареєстрований за № 862 та місцем роботи якого є ПП «Центр ринкових досліджень», а не ФОП ОСОБА_5;

відповідно до схеми розташування земельної ділянки земельна ділянка, що відводиться, розташована за межами населеного пункту. Згідно з іншими матеріалами проекту землеустрою земельна ділянка розташована в межах населеного пункту с. Холодновідка;

з тексту проекту землеустрою вбачається використання матеріалів, які свідчать, що земельні ділянки мають різний склад угідь - пасовище та рілля;

враховуючи приписи частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України до проекту землеустрою позивачу необхідно було долучити завірене районним архітектором викопіювання з генерального плану населеного пункту із відображенням місця розташування витребуваної земельної ділянки та, при необхідності, погодження структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури;

у переліку обмежень (висновку відділу Держземагентства у Пустомитівському районі «Про обмеження та сервітути на земельну ділянку, що пропонується до відведення ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території с. Холодновідка» від 20 серпня 2014 року № 445) передбачено відобразити обмеження на земельну ділянку з врахуванням вимог додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

відповідно до пункту 3.3.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації графічні матеріали у встановлених законодавством випадках мають бути погоджені керівником територіального органу земельних ресурсів.

Вважаючи висновок державної експертизи землевпорядної документації відповідача від 03 грудня 2014 року № 659 протиправним, позивач пред'явив позов до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що викладені у Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03 грудня 2014 року № 659 зауваження та пропозиції до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі доказами.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Статтею 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

В частині скріплення проекту підписом і печаткою інженера-землевпорядника ОСОБА_6, який згідно з відомостями Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників зареєстрований із зазначенням місця роботи у ПП «Центр ринкових досліджень», а не у ФОП ОСОБА_5, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що виходячи із приписів пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» та зважаючи на наявність трудового договору від 18 березня 2008 року між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вказане зауваження є необґрунтованим, так як спосіб працевлаштування ОСОБА_6 у ФОП ОСОБА_5 (за основним місцем праці чи за сумісництвом), законодавством не визначено, а у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників було вказано дійсне основне місце роботи ОСОБА_6

Щодо розбіжностей у місці розташування земельної ділянки судами попередніх інстанцій встановлено, що схема розміщення земельної ділянки на сторінці 4 проекту землеустрою, що був предметом експертизи, не містить будь-яких позначень, які вказують на розміщення цієї земельної ділянки поза межами населеного пункту. Разом із тим, всі інші матеріали проекту землеустрою свідчать про те, що вона розташована в кадастровому кварталі « 001», тобто в межах населеного пункту на території Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, а отже відповідні зауваження є необґрунтованими.

Також вірним є висновок судів попередніх інстанцій про той факт, що оскільки рішенням Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 27 вересня 2009 року № 293 ОСОБА_4 було надано згоду на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, а такі земельні угіддя як «пасовище» та «рілля» належать до одного виду земельних ділянок за їх цільовим призначенням, то такі незначні розбіжності не дають відповідачу підстав для відмови у погодженні поданого позивачем проекту землеустрою.

Наведене відповідачем у оспорюваному висновку зобов'язання позивача долучити завірене районним архітектором викопіювання з генерального плану населеного пункту із відображенням місця розташування витребуваної земельної ділянки та, при необхідності, погодження структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, на переконання колегії суддів є безпідставним, з огляду на відсутність вказівки на нормативний акт, відповідно до якого позивач був зобов'язаний вчинити такі дії.

Щодо зауважень відповідача у частині неналежного оформлення переліку обмежень на земельну ділянку, колегія суддів звертає увагу, що такі обмеження наведені у висновку відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області від 20 серпня 2014 року № 445, який є структурним підрозділом відповідача. Будь-які зауваження з приводу цього не можуть бути адресовані позивачу ОСОБА_4 та не можуть бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про той факт, що вимога відповідача про погодження керівником територіального органу земельних ресурсів графічних матеріалів відповідно до пункту 3.3.2 Методики не може вважатися обґрунтованою, оскільки в оскаржуваному висновку відповідачем не вказано, які саме графічні матеріали з проекту землеустрою повинні бути погоджені керівником територіального органу земельних ресурсів та на підставі якого нормативного акту таке погодження є обов'язковим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що викладені у Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03 грудня 2014 року № 659 зауваження та пропозиції до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначена процедура спростування висновків державної експертизи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на наведене та беручи до уваги висновки, викладені 01 листопада 1996 року Пленумом Верховного Суду України у рішенні № 9, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що хоча Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначена певна процедура спростування висновків державної експертизи, однак виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ, а тому позивач не позбавлений можливості оскаржити висновки державної експертизи одразу до суду, пропустивши стадію адміністративного оскарження.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, встановлених обставин справи та не дають підстав для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 235- 244-2 КАС України.

Судді: