Ухвала суду № 58160257, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2016 р. м. Київ К/800/3228/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАНСНАБ» до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії і стягнення суми, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАНСНАБ» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ТОВ «РЕСТОРАНСНАБ» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - Митниця), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії і стягнення суми.

Зазначали, що оскаржуваним рішенням Митниці від 10 вересня 2015 року № 807000011/2015/001714/2 скориговано митну вартість ввезеного позивачем товару (імбир маринований для суші: SUSHI GINGER MARINATED «ґатунок D», із врожаю 2014 року, у первинній упаковці; далі - товар) із застосуванням другорядного (резервного) методу, та відмовлено у прийнятті митної декларації Товариства у зв'язку з таким коригуванням.

Посилаючись на те, що надали митному органу усі необхідні документи, що підтверджують достовірність визначення митної вартості за ціною контракту, просили визнати протиправними та скасувати рішення Митниці від 10 вересня 2015 року № 807000011/2015/001714/2, визнати заявлену митну вартість імпортованого товару, стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплачених податків та зборів у розмірі 195730,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що з метою здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом ТОВ «АСС-ІМЕКС», що діяв на підставі угоди про надання послуг по декларуванню товарів з Товариством, 31 серпня 2015 року до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС подано ВМД № 807100001/2015/003182 на товар, який надійшов за контрактом з QINGDAO PACIFICFOODS СО., LTD від 20 травня 2015 року № РF-14169 (далі - Контракт).

Для підтвердження митної вартості товару за основним методом позивачем до Митниці надано наступні документи: залізничну накладну для внутрішнього сполучення, Коносамент, комерційну пропозицію, банківський платіжний документ, що стосується товару, виписку з бухгалтерської документації, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, розрахунок ціни (калькуляція), рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, Контракт, доповнення до Контракту (Додаток № 1 від 20 травня 2015 року), договір про надання послуг митного брокера, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, сертифікат про походження товару форми А, декларацію виробника, копію митної декларації країни відправлення.

10 вересня 2015 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/001714/2, яким митну вартість товару збільшено до 29362,50 дол. США. Сума коригування склала 17182,50 дол. США.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог 54, 55, 58 Митного кодексу України (далі - МК), зокрема: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності та не відображають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Враховуючи наведене, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято за другорядним (резервним) методом. Джерелом інформації є наявна цінова інформація про митні оформлення товарів у максимально наближений термін: від 3 липня 2015 року № 110100000/2015/214814, від 10 липня 2015 року № 100250006/2015/129635, рішення на попередню партію товару від 21 серпня 2015 року № 807000011/2015/001569/2.

Відмовивши у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сумнів митного органу у задекларованій вартості є обґрунтованим, а позивач не подав документів на його спростування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів передчасними.

Відповідно до статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною сьомою статті 54 МК передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З матеріалів справи вбачається, що у оскаржуваному рішенні фактично зазначено дві підстави для сумніву у задекларованій вартості, а саме: наявність відомостей про вищу ціну митних оформлень аналогічного товару, а також розбіжності у поданих декларантом документах.

Колегія суддів звертає увагу, що перша із наведених підстав не відповідає положенням частини третьої статті 53 МК, тому, сама по собі, не наділяє Митницю правом витребування додаткових документів.

Щодо посилань Митниці на розбіжності у поданих декларантом документах, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідача не деталізовано про які саме розбіжності йдеться і в чому вони полягають.

Так, відмовивши в задоволенні позову, суди виходили з того, що в поданих Товариством документах містяться розбіжності, зокрема: 1) товар, що заявлений у МД: «імбир ... «ґатунок D...», в інвойсі від 20 травня 2015 року № РР-15120 сорт або категорія товару «імбир...» не зазначено; 2) вказані в коносаменті умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT», що при заявлених декларантом умовах поставки СFR Одеса, унеможливлює перевірку включення до митної вартості товару всіх її складових; 3) вартість задекларованого товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено є значно нижчою (згідно цінової інформації ЄАІС ДФСУ найменший рівень на товар «Імбир» складав 1,35 дол. США/кг., заявлений декларантом рівень митної вартості складав 0,56 дол. США/кг); 4) в пункті 2.2 Контракту зазначено, що відвантаження товару відбувається протягом 40 днів після внесення 30% передплати, банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару датовано 8 липня 2015 року, отже відвантаження має відбутися протягом 40 днів з вказаної дати, однак коносамент датовано 25 червня 2015 року; 5) банківський платіжний документ від 8 липня 2015 року № 40, поданий до митного оформлення, містить інформацію про призначення платежу, а саме оплату за додатковою угодою від 21 травня 2015 року № 1, при цьому до митниці подано додаткову угоду від 20 травня 2015 року № 1; 6) встановлено розбіжності між відомостями щодо коду УКТЗЕД товару, заявленими декларантом у митній декларації № 807100000/2015/003182 (код УКТЗЕД 2001909700), та відображеними у наданій декларантом експортній декларації № 425820150580103374 (код УКТЗЕД 20019090900).

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, вказані розбіжності в ньому не зазначені, а сумніви щодо коду УКТЗЕД товару не відображені і під час консультацій з митним органом.

Судами не встановлено, яким чином обставини пунктів 1, 4, 5 впливають на визначення митної вартості товару, який ввезений позивачем.

Так, зазначення в банківському платіжному документі додаткової угоди від 21 травня 2015 року № 1 не свідчить про неможливість ідентифікації оплаченого товару, оскільки всі інші реквізити дають можливість встановити, за який товар і кому проведена оплата.

Вказані обставини залишені судами поза увагою, що дає підстави стверджувати про невідповідність рішень судів вимогам законності та обґрунтованості, які встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд у відповідності до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАНСНАБ» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов