Ухвала суду № 58160221, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/34379/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.при секретарі -Скавуляк Т.В.за участю представників:позивача - ОСОБА_5 третьої особи - ОСОБА_6розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргоюПублічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний»напостанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014р.у справі№ 826/19307/13-аза позовомОСОБА_7до1. Державної реєстраційної служби України, 2. державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівниза позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_9третя особаПублічне акціонерне товариство «Банк «Південний»проскасування рішення, зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. від 27 червня 2013 року, індексний номер 3483104 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати внести запис про скасування державної реєстрації прав ПАТ «АБ «Південний» на вказане майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем зареєстровано право власності на квартиру без наявних для цього підстав, зокрема, доказів отримання повідомлення про виконання договору.

Третьою особою ОСОБА_9 подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами. Згідно з поданою заявою, третя особа просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8, Державна реєстраційна служба України від 27.06.2013 р. індексний номер 3483104 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1. Позовні вимоги третьої особи мотивовані тим, що право власності було зареєстровано за ОСОБА_9

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014р., в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби України ОСОБА_8 від 27.06.2013 р., індексний номер 3483104 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством «Банк «Південний».

На постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014р. надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний», в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з матеріалів реєстраційної справи № 1648399, наданої Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м.Києві, акціонерний банк «Південний» 18.06.2013р. звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві з заявою про реєстрацію права владності на квартиру АДРЕСА_1.

До даної заяви були додані: копія вимоги №0-16-28556БТ від 07.10.2010; копія вимоги №0-16-23313 від 18.08.2010, повідомлення №0-86-17087 від 17.05.2013, копію звіту від 11.07.2012р, ліцензія №18/07 від 18.07.2012р., договір іпотеки №1521 від 13.02.2009р., копія виписки № 281015 від 02.04.2013р., копія довідки № 604 від 24.10.2011р., копія довідки № 2735/10/18-422 від 06.09.2012р., копія довідки № 726253 від 01.11.2012р., довіреність № 7486 від 29.06.2012р., копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

На підставі поданих документів державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_8 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3483104 від 27.06.2013 p., яким було здійснено державну реєстрацію права власності ПАТ «АБ «Південний» на нерухоме майно-квартиру АДРЕСА_1.

Правовою підставою виникнення у заявника права власності на зазначене нерухоме майно виступав іпотечний договір, укладений "13 "лютого 2009 року між Акціонерним банком "Південний" та ОСОБА_7 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. за Р№ 1521. Предметом іпотеки за вказаним договором іпотеки виступала квартира АДРЕСА_1, та складається в цілому з трьох житлових кімнат, загальною площею 118,3 кв.м.

Не погоджуючись із такими діями державного реєстратора ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і звернулися до суду з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_9 виходив з того, що ПАТ «Акціонерний банк «Південний» надало відповідачу документи, які передбачають перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_7 до банку, в той час, як власником вказаної квартири згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є інша особа - ОСОБА_9 У зв'язку з цим відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про відмову в здійсненні державної реєстрації права власності на таку квартиру за ПАТ «Акціонерний банк «Південний».

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 25 березня 2010 року було розірвано договір купівлі-продажу квартири квартиру АДРЕСА_1, укладений 20 вересня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і визнано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_9

На підставі вказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про ОСОБА_9, як про власника вказаного нерухомого майна.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 березня 2010 року було скасовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_9

Водночас, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з прийняттям зазначеного рішення не вносилися. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_1, втому числі станом на 27 червня 2013 року був ОСОБА_9

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Згідно з п.16 Постанови КМ України № 703 від 22.06.2011 року про Порядок Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, (чинної на час державної реєстрації) державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.23 Порядку).

Згідно з п.12 Порядку під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття( п.13).

Згідно п. 26 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Як зазначено у п. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як зазначено у ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З наведених норм права вбачається, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. зобов'язана була перевірити наявність у Державному реєстрі прав відомостей про квартири АДРЕСА_1 та встановити чи відповідають такі відомості документам, що подані ПАТ «Акціонерний банк «Південний» для здійснення державної реєстрації права власності на зазначене майно.

Однак, такі дії державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. не були вчинені, що призвело до неправомірної реєстрації права власності ПАТ «Акціонерний банк «Південний» на зазначене нерухоме майно.

Як раніше зазначалося, згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_9

Водночас, наданий державному реєстратору представником ПАТ «Акціонерний банк «Південний» договір іпотеки від 13 лютого 2009 року та додаткові документи засвідчували перехід права власності на вказане нерухоме майно від ОСОБА_7, тобто від іншої особи, ніж та, що зазначена в Державному реєстрі прав на нерухоме майно як його власник.

Тобто, державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. у разі належного виконання нею своїх обов'язків встановила б наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

А оскільки право власності було зареєстровано за третьою особою, державним реєстратором протиправно прийнято рішення про реєстрацію права власності на підставі договору з особою, яка не зазначена в якості власника майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують державний реєстратор зобов'язаний відмовити в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що державному реєстратору прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8 необхідно було прийняти рішення про відмову в державній реєстрації права власності ПАТ «Акціонерний банк «Південний» на квартиру АДРЕСА_1.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність дій державного реєстратора.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: