Ухвала суду № 58160122, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/14956/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Чалого С.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "Кріогенсервіс" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Кріогенсервіс» звернулося з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 20 грудня 2012 року № 20/12, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Кріогенсервіс» та компанією ERTEX LLP (Велика Британія) на суму 680783,04 Євро, з 03 квітня 2013 року по 31 грудня 2013 року, яке оформлено листом від 18 квітня 2013 року № 4122-09/337.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 21 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано прийнято нове рішення, яким позов задоволено, оскаржуване рішення визнано протиправним та скасовано.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Переглядаючи судове рішення в межах касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 грудня 2012 року між позивачем та компанією Ertex LLP (Велика Британія) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки складних технічних виробів № 20/12.

Вартість зазначеного контракту складає 1418298,00 Євро, а строк дії договору - до 31 грудня 2013 року.

15 березня 2013 року позивач звернувся з листом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 20 грудня 2012 року № 20/12 на суму 680783,04 Євро до закінчення його терміну дії, тобто до 31 грудня 2013 року.

16 березня 2013 року між ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» та компанією Ertex LLP (Велика Британія) укладено додаткову угоду № 1 до контракту від 20 грудня 2012 року № 20/12, якою було змінено вартість контракту, кількість товару, який поставлявся, строки та кінцеву дату поставки.

29 березня 2013 року відповідачем листом № 4122-09/227 ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» було повідомлено про наявність недоліків у зверненні, після усунення яких відповідачем буде розглянуто можливість надання позивачу висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

03 квітня 2013 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 206 про продовження строку здійснення розрахунків в іноземній валюті до 31 грудня 2013 року.

У вказаному листі від 03 квітня 2013 року № 206 позивачем були викладені пояснення виробника складних технічних виробів щодо довготривалості виробництва товару, також додано контракт від 20 грудня 2012 року № 20/12, додаткову угоду від 16 березня 2013 №1 та платіжне доручення від 27 грудня 2012 № 110.

18 квітня 2013 року за результатами розгляду зазначеного листа позивача про продовження строку здійснення розрахунків в іноземній валюті відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу у надані висновку про продовження строків здійснення розрахунків в іноземній валюті у зв'язку з відсутністю обґрунтування необхідності продовження встановленого строку виконання контракту, яке оформлене листом від № 4122-09/337.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185/94-ВР), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У частинах 1, 2 ст. 6 Закону № 185/94-ВР закріплено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 цього Закону, встановлюються КМУ.

Згідно з підпунктом 6 п. 2 Порядку продовження строків за зовнішньоекономічними операціями затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2007 року № 1409 (далі - Порядок), до операцій, що здійснюються резидентами, належать під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Відповідно до п. 4 Порядку, для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; засвідчені в установленому порядку: копію зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Пунктом 9 Порядку регламентовано, що підставами для відмови у видачі висновку є: 1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; 2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

Аналогічні правові норми закріплені у пунктах 5, 11 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 18 січня 2008 року № 15 (далі - Положення).

Враховуючи вищезазначені норми, законодавством у галузі здійснення розрахунків в іноземній валюті визначено вичерпний перелік документів, які повинен подати суб'єкт господарювання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для одержання висновку про продовження строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також наведено виключні підстави для відмови у видачі такого висновку.

Крім того, законодавством не регламентовано повноваження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України витребовувати інші додаткові документи, ніж передбачені п. 4 Порядку та, відповідно, п. 5 Положення.

Отже, за умови дотримання суб'єктом господарювання законодавчих вимог та порядку звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням про надання висновку щодо продовження строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, при відсутності закріплених у законодавстві підстав для відмови у видачі такого висновку, відмова Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у видачі висновку щодо продовження строків здійснення розрахунків в іноземній валюті є протиправною.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до відповідача з листом про надання висновку щодо продовження строків здійснення розрахунків в іноземній валюті від 03 квітня 2013 року № 206 позивачем було надано відповідачу всі необхідні документи, згідно до переліку, наведеного в пункті 4 Порядку, та, зокрема, обґрунтування необхідності продовження строків розрахунків за спірним зовнішньоекономічним контрактом, складене у довільній формі, як того вимагає підпункт «а» п. 4 Порядку. Крім того, у листі позивачем від 03 квітня 2013 року наведені підстави та обґрунтування необхідності продовження встановленого строку поставки товарів за спірним зовнішньоекономічним контрактом від 20 грудня 2012 року № 20/12 із зазначенням пояснень щодо факторів, які вплинули на збільшення терміну виробництва та постачання обладнання.

Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недоведеність відповідачем усупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України правомірності прийнятого ним рішення, тоді як суд першої інстанції помилково зазначив про не підтвердження позивачем обґрунтованості свої вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтею 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.Є Донець

С.Я. Чалий