Ухвала суду № 58160089, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/10091/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015

у справі № 804/7977/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел»

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку позивача з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень 2014 року, за результатами якої складено акт №51/222/31970823 від 16.05.2014, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року на суму 73 543,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 1 206 108,00.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 28.05.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001941501, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73 543,00 грн.;

- №0001951501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 809 162,00 грн. (1 206 108,00 - за основним платежем, 603 054,00 - за штрафними (фінансовими санкціями).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає і сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Згідно з пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень № 0001941501, № 0001951501 від 28.05.2014 висновки акту позапланової перевірки № 344/221/31970823 не можуть бути доказами порушення ТОВ «Інбел» законодавства, оскільки податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 20.09.2013 № 0001622201 на суму 8 318 282,00 грн., яке прийняте на підставі акту № 344/221/31970823 від 30.08.2013, а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.09.2013 № 0002162201 на суму 787 216,25 грн. є неузгодженими, так як вони є предметом спору в інших адміністративних справах.

Крім того, як вірно зазначено судами, не можуть бути доказом порушення ТОВ «Інбел» законодавства щодо відомостей, які викладені в акті перевірки 28.03.2014 № 27/222/31970823, оскільки податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 14.04.2014 № 0001481501 та форми «В4» від 14.04.2014 № 0001471501, які прийняті на підставі вказаного акту, були оскаржені до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Отже, Новомосковська ОДПІ не може керуватись результатами та даними вищевказаних перевірок при встановленні інших правопорушень податкового законодавства ТОВ «Інбел».

Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що до набрання законної сили судовим рішенням у податкового органу відсутні правові підстави для проведення відповідних коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль