Ухвала суду № 58159881, 01.06.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/551/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

25.03.2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача, в свою чергу, заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач в період з 1993 року по 2015 рік проходив службу в органах та підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України, правонаступником якого відповідно до п.2 Указу Президента України від 16.01.2013 року №20 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

24 вересня 2015 року за результатами огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 надано довідку серії АВ №0570240, якою встановлена ІІІ група інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням військової служби).

29 вересня 2015 року відповідно до наказу начальника Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області №648 позивача звільнено зі служби у відставку із зняттям військового обліку за станом здоров'я з посади заступника начальника Оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Хмельницькій області. Підставами для звільнення стали: - подання начальника Оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Хмельницькій області ОСОБА_5В; - свідоцтво про хворобу Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України від 08.09.2015 року №1302 та рапорту ОСОБА_2

Згідно витягу з протоколу №1 від 08.02.2016 року комісія з призначення одноразової грошової допомоги вирішила виплатити, згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №908 від 11 липня 2007 року, інваліду ІІІ групи ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у сумі 67602 грн. 60 коп.

При цьому, під час проведення розрахунку розміру призначеної та виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи у розмірі 36 місячного грошового забезпечення на момент звільнення, відповідачем здійснювались нарахування виходячи лише з: посадового окладу за останньою посадою; надбавку за вислугу років та окладу за спеціальним званням без врахування грошового забезпечення (окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На думку позивача, одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених Порядком затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 в розмірі 36-місячного грошового забезпечення, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Вважаючи вище вказані дії відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про затвердження дисциплінарного статуту служби цивільного захисту", Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМ України № 593 від 11 липня 2013 року, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов'язки визначаються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про затвердження дисциплінарного статуту служби цивільного захисту", Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11 липня 2013 року (далі - Положення).

Згідно статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до Положення, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом, приймають присягу служби цивільного захисту і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, а також належать до персоналу (кадрів) ДСНС України. Статус їх підтверджується службовим посвідченням тощо.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач є особою, статус якої визначено та регулюється відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України.

Статтею 115 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Так, згідно ч.2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обовязків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, повязаного з виконанням службових обовязків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до пятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоровя здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

За положеннями ч. 3 цієї ж статті Кодексу цивільного захисту України у всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги.

В свою чергу, Кодексом цивільного захисту України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, однак цим Кодексом не встановлено сам порядок виплати такої одноразової грошової допомоги, так як і не встановлено те, виходячи із яких видів оплати праці повинен обраховуватися розмір цієї допомоги, а лише передбачено частиною 2 ст. 125 Кодексу, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що такий порядок виплати одноразової грошової допомоги встановлений Порядком №908, прийнятим на реалізацію права на отримання одноразової грошової допомоги на відповідно до положень статті 118 Кодексу особами, статус яких регулюється цим Кодексом.

Так, пунктом 2 Порядку №908 передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до положень пункту 3 Порядку №908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що розмір одноразової грошової допомоги повинен розраховуватися виходячи саме з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою відповідно до Порядку №908.

Більш того, колегія суддів зауважує, що при визначенні нормативно-правового акту, який підлягає застосуванню до даних правовідносин, необхідно враховувати те, яким саме нормативно-правовим актом визначено правовий статус особи, яка претендує на отримання одноразової грошової допомоги.

Як зазначалося вище, позивач є особою, статус якої визначено саме положеннями Кодексу цивільного захисту України, а тому на нього не розповсюджується дія Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а отже підстави для врахування положень цього закону під час нарахування грошової допомоги відсутні, проте дана обставина не врахована судом першої інстанції.

Більш того, положення Постанови № 1294 та Порядку №908 мають однакову юридичну силу, а тому для визначення нормативно-правового акту, що підлягає застосування необхідно враховувати принцип переваги спеціального законодавства над загальним.

Таким чином, враховуючи те, що Постановою N908 від 11 липня 2007 р. Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту регулюються відносини по відношенню до осіб, статус яких визначено Кодексом цивільного захисту України, саме такою особою і є позивач, то застосуванню підлягають положення саме Порядку №908, оскільки в даному випадку вони є спеціальними по відношенню до положень постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року № 1294.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Врахувавши наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги позивача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 червня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7