Ухвала суду № 58159398, 07.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р. Справа № 815/6900/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

ОСОБА_1

(у звязку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ізмаїльського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУМВС України в Одеській області, Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, третя особа - Ізмаїльський міський відділ ГУМВС України в Одеській області, про визнання неправомірними дії посадових осіб ГУ МВС України в Одеській області щодо реєстрації квартири №67 будинку №2, розташованої по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл, Одеської області; зобовязання ГУМВС України в Одеській області зняти з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області зареєстровану квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл, Одеської області; визнати неправомірними дії посадових осіб Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області щодо відмови у реєстрації квартири №67, розташованої в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл, Одеської області; зобовязати Реєстраційну службу Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області зареєструвати квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл, Одеської області відповідно до доданих правовстановлюючих документів на право власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4, та неповнолітньою ОСОБА_5.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано неправомірними дії ГУМВС України в Одеській області щодо реєстрації права власності на квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл Одеської області. Зобовязано ГУМВС України в Одеській області розглянути питання щодо звернення до Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності за ГУМВС України в Одеській області на квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл Одеської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення вимог адміністративного позову в звязку з тим, що воно у вказаній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 02 червня 2015 року №11659108 щодо проведення державної реєстрації права власності на квартиру №67, розташовану за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Гагаріна, будинок 2, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №21875963 від 08 червня 2015 року, яким відмовлено у державній реєстрації права власності - форма власності: приватна, спільна сумісна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки заявлене право власності на квартиру зареєстровано за іншим власником.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_3 щодо неправомірності дій ГУ МВС України в Одеській області з реєстрації права власності на квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл, Одеської області, є цілком обґрунтованими, та правомірними. Також, з метою повного захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача суд першої інстанції дійшов до висновку, що за доцільне з урахуванням приписів ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобовязав ГУ МВС України в Одеській області розглянути питання щодо звернення до Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності на квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл, Одеської області за ГУ МВС України в Одеській області. При цьому, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій посадових осіб Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області щодо відмови у реєстрації права власності на вказану квартиру та зобовязання зареєструвати право власності на спірну квартиру є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у державного реєстратора були наявні, визначені ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на спірну квартиру.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 47 Конституції України - кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 вересня 2007 року між ТОВ «Прогрес-строй» (відчужувач) та ГУ МВС України в Одеській області (набувач) укладено договір, відповідно до умов якого ТОВ «Прогрес-строй» передає у власність, а ГУ МВС України в Одеській області приймає у власність квартиру номер 67, в будинку номер 2, по вулиці Гагаріна, у місті Ізмаїлі Одеської області.

12 жовтня 2007 року на засіданні житлово-побутової комісії ГУ МВС України в Одеській області було прийнято рішення щодо передачі трикімнатної квартири №67, загальною площею 63,50 кв.м., житловою площею 43,90 кв.м., в будинку №2 по вулиці Гагаріна у місті Ізмаїлі Одеської області - Ізмаїльському МВ ГУ МВС України в Одеській області для розподілу старшому оперуповноваженому сектору БНОН Ізмаїльського МВ ГУ МВС України в Одеській області лейтенанту міліції ОСОБА_3

12 жовтня 2007 року між начальником ГУ МВС України в Одеській області полковником міліції ОСОБА_6 та начальником Ізмаїльського МВ ГУ МВС України в Одеській області підполковником міліції ОСОБА_7 підписано акт №1 приймання передачі квартири №67, загальною площею 63,50 кв.м., житловою площею 43,90 кв.м., в будинку №2 по вулиці Гагаріна у місті Ізмаїлі Одеської області.

14 листопада 2007 року на засіданні житлово-побутової комісії Ізмаїльського МВ ГУ МВС України в Одеській області було прийнято рішення щодо перерозподілу ОСОБА_3 квартири №67 по вилиці Гагаріна, 2 у місті Ізмаїлі.

Проте, 17 серпня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстр. №4847, на підставі договору ВЕХ №671921 від 12 вересня 2007 року було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру №67, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 43,9 кв.м., розташовану за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 2, за ГУ МВС України в Одеській області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 05 серпня 2015 року за №41749626.

Отже, ГУ МВС України в Одеській області незважаючи на те, що згідно акта приймання - передачі квартири №1 від 12 жовтня 2007 року спірна квартира фактично була передана Ізмаїльському МВ ГУ МВС України в Одеській області, та у подальшому, на підставі рішення житлово-побутової комісії Ізмаїльського МВ ГУ МВС України в Одеській області від 14 листопада 2007 року перерозподілена старшому оперуповноваженому сектору БНОН Ізмаїльського МВ ГУ МВС України в Одеській області лейтенанту міліції ОСОБА_3, було проведено державну реєстрацію права власності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо неправомірності дій ГУМВС України в Одеській області з реєстрації права власності на квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл, Одеської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними, яке затверджено Наказом МВС України №1039 від 10 вересня 2004 року та твердження того, що квартира АДРЕСА_2 є службовим приміщенням, оскільки як було вірно зазначено судом першої інстанції доказів того, що спірне житло має статус житлового приміщення апелянтом не надано.

Більш того, частиною 1 статті 118 Житлового Кодексу Української РСР, на яку зокрема посилається апелянт, передбачено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але докази прийняття відповідного рішення у відповідача та в матеріалах справи також відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає, що неправомірні дії ГУМВС України в Одеській області з реєстрації права власності на спірну квартиру призвели до несприятливих наслідків для житлових прав позивача.

Відповідно до статті 58 Житлового Кодексу Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчим комітетом Ізмаїльської МР на підставі рішення №786 від 17 вересня 2013 року було видано ордер на житлове приміщення №7 (№004492), відповідно до якого ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають право зайняти житлове приміщення котре складається із 2-х кімнат в квартирі №67, розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 2.

Тобто, оскільки право на зайняття вказаної квартири було надано всім членам сім'ї позивача, про що свідчить відповідний ордер, твердження апелянта щодо не своєчасного за реєстрування свого права проживанні в ній є необґрунтованими, оскільки цей факт не позбавляє права зареєструватись та проживати в ній.

Крім того, відповідне право зайняття квартири було визнано за позивачем та всім членам його сім'ї рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2013 року по справі №500/359/13-ц (провадження №2/500/1052/13), що в розумінні статті 255 КАС України є обовязковим та підлягає виконанню на всій території України.

Зокрема, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2013 року було встановлено, що згідно довідки №55/1-6953 від 06 грудня 2012 року Ізмаїльський МВ ГУ МВС України в Одеській області не заперечував проти приватизації квартири №67, розташованої в будинку №2 по вул. Гагаріна в м. Ізмаїлі Одеської області, раніше розподіленої ОСОБА_3

Більш того, 24 квітня 2015 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, на підставі рішення №274 від 17 квітня 2015 року видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно №26, відповідно до якого квартира №67, загальною площею 61,5кв.м., житловою площею 43,9кв.м., котра розташована за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 2, на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вийшов за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом зобовязання апелянта розглянути питання щодо звернення до реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності на квартиру №67, розташовану в будинку №2 по вул. Гагаріна у м. Ізмаїл Одеської області за ГУ МВС України в Одеській області.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року відстрочено ГУМВС України в Одеській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року по справі №815/6900/15 до моменту ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2 679, 60 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") підлягає стягненню за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, код бюджетної класифікації 22030101, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський район/22030101, код ЄДПРОУ 38016923, банк отримувач: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011 судовий збір в розмірі 2 679, 60 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят девять) гривень.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1