Ухвала суду № 58159390, 01.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3120/15

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Миколаївської митниці ДФС України, третя особа Державна казначейська служба України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

28.08.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) «Техноторг» звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправною бездіяльність щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви ТОВ «Техноторг» від 24.07.2015р. №330; зобовязання скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ «Техноторг» надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 16531,92грн. за митною декларацією №504070000/2013/006598 від 17.10.2013р. шляхом перерахування даних коштів на поточний рахунок ТОВ «Техноторг».

На обґрунтування позову ТОВ посилається на те, що підприємство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані документи є достатніми для визначення митної вартості товару за першим методом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при визначенні митної вартості товару застосувала другорядний метод, внаслідок чого товариством було надмірно сплачено до бюджету ПДВ.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2015р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 17.10.2013 року ТОВ «Техноторг» здійснюючи митне декларування зернової жниварки New Holland, подало до Миколаївської митниці митну декларацію №504070000/2013/006598 за ціною товару в сумі 10678,05 доларів США.

17.10.2013 року Миколаївською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №504070000/2013/000015/1, за яким митна вартість зернової жниварки New Holland визначена в розмірі 21019,55 доларів США замість задекларованих 10678,05 доларів США.

Позивачем було сплачено зобовязання з ПДВ в сумі 16531,92грн. відповідно до скоригованої вартості товару (жниварки).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. у справі №814/4597/13-а (набрала законної сили), визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товару №50407000/2013/000015/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №50407000/2013/00047 від 17.10.2013р.

24.07.2015 року ТОВ «Техноторг» звернулося до Миколаївської митниці із заявою №330 про направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення надмірно сплаченого ПДВ в сумі 16531,92грн. за митною декларацією №504070000/2013/006598 від 17.10.2013р., з підстав скасування в судовому порядку рішення про коригування митної вартості від 17.10.2013р. /а.с.30-33/

За результатами розгляду вказаної заяви, Миколаївська митниця листом від 20.08.2015р. відмовила позивачу в задоволенні заяви, ґрунтуючись на невизначеність у судовому рішенні надмірно сплачених сум митних платежів, а також зобовязання митного органу на повернення сплачених платежів. Крім того, строк дії довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 14.07.2015р. № 402/10/20-2-33 закінчився 24.07.2015р., а отже відсутня інформація щодо наявності або відсутності податкового боргу. /а.с.34-35/

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

За змістом статті 260 Митний кодекс України (надалі - МК) митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Згідно зі статтею 262 МК митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 249 МК передбачено, що митні органи самостійно визначають митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари лише за відсутності підтверджувальних документів, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості.

Згідно з частиною восьмою статті 264 МК декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Аналізуючи зазначені норми права, декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину помилково та/або надміру сплаченими немає.

Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту відповідно до частини шостої статті 264 МК у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2-4 розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362; чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Разом з тим, взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16.02.2016 у справі № 21-71а14.

Отже, за наявності рішень судів, якими визнано протиправними та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів та заяви підприємства, поданої до митниці у встановленому порядку, а також невиконання митницею процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, оскаржувана бездіяльність митного органу є протиправною.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

Разом з тим, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК та розділу ІІІ Порядку повернення коштів, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 і повинна враховуватись іншими судами загальної юрисдикції згідно з ст. 244-2 КАС України.

З урахуванням наведеного та тієї обставини, що митним органом не вжито передбачених законодавством дій щодо підготовки висновку про повернення надмірно сплачених сум коштів з відповідного бюджету за умови набрання постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року законної сили, колегія суддів доходить висновку про визнання бездіяльності митного органу протиправною.

За таких обставин, колега суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що у Миколаївської митниці не було ніяких підстав для відмови у складанні висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого податку в сумі 16531,92грн.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія