ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 667/4052/13-а
Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Стамбула Н.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Федусик А.Г.,
суддів Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Українив м.Херсоні про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду Українив м.Херсоні (далі УПФУ) та просила визнати дії УПФУ в частині відмови в призначенні дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства з 13 вересня 2012 року незаконними, визнати рішення №69 від 13 грудня 2012 року засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій УПФУ щодо відмови в призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах, як матері інваліда з дитинства, протиправним та скасувати його, зобов'язати УПФУ призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13 вересня 2012 року.
Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначено, що вказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження від 21 лютого 2002 року.
Згідно медичного висновку №65 від 14 листопада 1995 року ОСОБА_5 визнана інвалідом з дитинства до 16 років.
Позивачка звернулася до УПФУ із завою про призначення їй пенсії у 50 років, як матері інваліда з дитинства.
Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій УПФУ від 13 грудня 2012 року № 69 позивачці відмовлено у призначенні пенсії з тих причин, що її донька визнана інвалідом у семирічному віці, при цьому комісія послалася на пункт 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким визначено, що у разі, якщо дитина визнана дитиною - інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показники для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Відмова в призначенні пенсії, як матері інваліда з дитинства, та винесення відповідного рішення і стало підставами для звернення до суду.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні вимог суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, оскільки дитина позивачки визнана дитиною-інвалідом у семирічному віці та у висновку лікарсько-консультативної комісії відсутні відомості про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон).
Статтею 1 Закону передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із ч.1 ст.26 цього ж Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.
Відповідно до абз.4 п.3 Прикінцевих положень Закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Наведеними положеннями Закону, зокрема, останнім його реченням та в контексті спірних правовідносин, фактично було зрівняно правовий статус інваліда з дитинства та дитини інваліда віком до 16 років.
Отже, з абз.4 п.3 Прикінцевих положень Закону можна дійти висновку, що вказаним абзацом передбачено дострокове (проте не більше пяти років) призначення пенсії за віком матері як інваліда з дитинства, так і дитини інваліда віком до 16 років, за умови дотримання інших умов, передбачених в абз.4 п.3 Прикінцевих положень Закону.
Вказана норма Закону (абз.4 п.3 Прикінцевих положень) є самодостатньою, не відсилає до інших положень Законів України, на думку суду, повно та всебічно регламентує дострокове призначення пенсії матері інваліда з дитинства або дитини інваліда віком до 16 років, яка виховала вказаних осіб до шестирічного віку та не потребує додаткового розяснення та деталізації підзаконними нормативно-правовими актами в контексті спірних правовідносин.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на п.25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Порядок) та на відсутність права на призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, оскільки дитина позивача визнана дитиною-інвалідом у семирічному віці та у висновку лікарсько-консультативної комісії відсутні відомості про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Разом з тим, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки, абзацом 4 п.3 Прикінцевих положень Закону було зрівняно правовий статус інваліда з дитинства (якому встановлена інвалідність у віці до 6 років) та дитини-інваліда віком до 16 років (якому встановлена інвалідність у віці до 16 років), тобто, для призначення дострокової пенсії за віком матері відповідної особи, окрім іншого, достатньо того факту, що матір дитини, якій встановлена інвалідність у віці до 16 років, виховала вказану дитину до шестирічного віку, що в даному випадку не заперечується відповідачем.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції в спірних правовідносинах на п.25 Порядку, оскільки вказаними вище нормами Закону визначено право на отримання дострокової пенсії як для матері дитини - інваліда з дитинства, так і для матері дитини-інваліда, тобто для матері будь-якої дитини, якій встановлено інвалідність у віці до 16 років, і положення зазначеного Закону не містять обмежень щодо виникнення права на дострокову пенсію лише за наявності медичних показань для визнання дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дій УПФУ в частині відмови в призначенні позивачці дострокової пенсії за віком з 13 вересня 2012 року незаконними, визнання рішення №69 від 13 грудня 2012 року засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій УПФУ щодо відмови в призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах, як матері інваліда з дитинства, протиправним та скасування його, зобов'язання УПФУ призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13 вересня 2012 року є обґрунтованими.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Українив м.Херсоні про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні в частині відмови в призначенні ОСОБА_2 дострокової пенсії за віком з 13 вересня 2012 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення №69 від 13 грудня 2012 року засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, як матері інваліда з дитинства.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13 вересня 2012 року.
Постанова апеляційного суду набирає чинності через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_6 Суддя: Суддя: ОСОБА_7 ОСОБА_1
Судове рішення № 58159341, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 667/4052/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: