Ухвала суду № 58158786, 15.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 р.Справа № 2-а-2573/11/1470

Категорія: 8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Макс-Р" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Макс-Р" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року приватне підприємство (далі ПП) "Макс-Р" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001811720 від 17 березня 2011 року на суму 4 929, 29 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про порушення підприємством Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яке полягало в неутриманні та несплаті податку з доходів найманих працівників. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки грунтуються виключно на поясненнях працівників. Крім того, перевірка здійснювалась з перевищенням відповідачем своїх повноважень.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ПП "Макс-Р" подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі направлення від 09 лютого 2011 року №155/17-200, наказу про проведення перевірки №193 від 08 лютого 2011 року, виданих ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, ОСОБА_4 - головним держподатревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби І рангу, на підставі ст.75 та відповідно до п.п.78.1.13 п.78.1 ст. 78 ПК України та в зв'язку з дорученням ДПА у Миколаївській області від 20 грудня 2010 року, наданого листом №12849/7/17-207 була проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Макс Р" з питання перевірки використання праці найманих осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без належного оформлення трудових відносин та ухилення від оподаткування виплаченої їм заробітної плати за період 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

Копію наказу про проведення позапланової перевірки отримав 09 лютого 2011 року під розписку та з направленням на перевірку ознайомлений директор ПП "Макс Р" ОСОБА_7

За результатами перевірки (акт від 18 лютого 2011 року №191/17-207/31042936) прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2011 року №0001811720/0, яким позивачу донараховано суму грошового зобовязання за основним платежем 3 943, 43грн., за штрафними санкціями 985, 86грн.

Актом перевірки встановлено порушення підприємством п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8, пп."а" п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" які полягали у наступному:

-податок з доходів фізичних осіб з неоформленого найманого працівника ОСОБА_5 із заробітної плати за період з 23 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року не утримувався та не перераховувався до бюджету;

-податок з доходів фізичних осіб з неоформленого найманого працівника ОСОБА_6 із заробітної плати за період з 01 червня 2008 року по 30 вересня 2010 року не утримувався та не перераховувався до бюджету.

Згідно з поясненнями свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - вони певний час працювали на підприємстві без офіційного оформлення, частина заробітної плати їм виплачена не була.

Так, ОСОБА_5 працювала на підприємстві ПП "Макс Р" в сауні на посаді адміністратора з 23 квітня 2010 року до початку червня 2010. Графік роботи: доба - робоча, 2 доби - вихідні. За виконану роботу вона отримувала заробітну плату 100 грн. за добу. На початку червня 2010 директор ПП "Макс Р" запропонував їй посаду охоронця із заробітною платою в розмірі 1 000 грн. з графіком роботи: доба - робоча, доба - вихідна. Директор видавав їй заробітну плату за вирахуванням 100 грн. нібито на майбутні відпускні. На посаді охоронця вона працювала до 26 жовтня 2010 року. За весь час роботи вона отримала приблизно 3 500 грн. Заробітну плату за жовтень 2010 року вона не отримала.

Згідно з наданими до перевірки документами, на ПП "Макс Р" ОСОБА_5 офіційно не була оформлена, заробітна плата їй не нараховувалась.

ОСОБА_6 на початку літа 2008 року після співбесіди з директором ПП "Макс Р" влаштувалась на підприємство на посаду охоронця. Заробітна плата складала 800 грн. з графіком роботи: доба - робоча, дві доби - вихідні. З листопада 2009 року їй збільшили заробітну плату до 1 000 грн. Заробітну плату виплачували один раз в місяць, при цьому вона в відомостях та інших документах не розписувалась. Директор видавав їй заробітну плату за вирахуванням 100 грн. нібито на майбутні відпускні. Заробітну плату за жовтень 2010 року вона не отримала.

Згідно з наданими до перевірки документами, найманий працівник ОСОБА_6 була зарахована на ПП "Макс Р" 01 жовтня 2009 року на посаду експедитора (Наказ №1/10 від 01 жовтня 2009 року). Звільнена 30 жовтня 2009 року за власним бажанням (Наказ №30/10 від 30 жовтня 2009 року).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача стосовно правомірності оскаржуваного рішення та вчинених дій є обґрунтованими та такими, що також узгоджуються з поясненнями свідків, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог вважав можливим відмовити.

Колегія суддів визнає правильними вказані висновки суду першої інстанції та такими, що відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а також нормам ст.ст. 3, 7, 8, 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", діючого на час виникнення спірних правовідносин.

В апеляційній скарзі ПП "Макс Р" вказується, що факт знаходження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у трудових відносинах з підприємством не підтверджений відповідним рішенням суду і, тому, суд першої інстанції помилково посилався на цей факт, обмежившись лише поясненнями свідків. Також, вказується, що перевірка могла бути проведена лише у випадку не надання апелянтом відповіді на запит податкового органу з питань утримання податку з доходу зазначених працівників.

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пп.78.1.13 п.78.1 ст. 78 ПК України - документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із Законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав інформацію, яка свідчила про ухилення позивача від оподаткування виплаченої найманим особам заробітної плати, у зв'язку з чим була проведена перевірка підприємства виключно з питань, які стали її підставою.

Таким чином, дії відповідача з проведення перевірки повністю відповідають вищенаведеній нормі ПК України.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що Законом не передбачено, що перевірці зазначеної інформації має передувати запит податкового органу платнику податку і, тому, доводи апелянта про те, що лише не надання ним відповіді на запит відповідача є підставою проведення перевірки є необгрунтованим.

Більш того, колегія судів вважає необґрунтованим твердження апелянта стосовно того, що факт знаходження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у трудових відносинах з підприємством може бути підтверджений виключно рішенням суду, а не їх поясненнями, оскільки це твердження суперечить ст. 69 КАС України, зі змісту якої слідує, що пояснення свідків використовуються судом для встановлення обставин у справі.

Отже, пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як свідків в даній справі, правильно враховані судом першої інстанції при встановленні факту їх знаходження у трудових відносинах з апелянтом.

Колегія судів не знаходить жодної підстави для висновків про неналежну оцінку цих пояснень судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Макс-Р" - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:/підпис/Л ОСОБА_1 Суддя:/підпис/ОСОБА_2 Суддя:/підпис/ОСОБА_3