КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3693/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
Іменем України
02 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаряТкачук М.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2015 року Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в сумі 16448 грн. 31 коп. ( шістнадцять тисяч чотириста сорок вісім грн. 31 коп.).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття рішення про повернення допомоги по безробіттю на підставі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначення відповідного матеріального забезпечення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов Київського міського центру зайнятості, виходи з того, що, перш за все, відповідачем не подано жодних заперечень на адміністративний позов (ухвала про відкриття провадження не була вручена відповідачеві, оскільки, як зазначив він, уже в апеляційній скарзі, за вказаною в матеріалах справи адресою на той час не проживав, однак суду першої інстанції про це ніхто не повідомляв), а також, з того, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 є керівником, підпис антом та головою комісії з припинення або ліквідації КП «Дніпробудтехсервіс» Дніпровської районної у місті Києві ради.
Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу спірних правовідносин, що склалися в даному випадку, зазначає слідуюче.
Як вбачається з матеріалів справи, 4 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного центру зайнятості в м. Києві із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до законів України "Про зайнятість населення", "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
ОСОБА_3 в заяві зазначив, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.
Наказом Дарницького районного центру зайнятості в м. Києві № НТ140605 від 5 червня 2014 року ОСОБА_3 надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 11 червня 2014 року.
Наказом Дарницького районного центру зайнятості в м. Києві № НТ141211 від 11 грудня 2014 року припинено ОСОБА_3 виплату допомоги по безробіттю у звязку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно абзацу 19 пп. 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В силу п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Таким чином, публічно-правовим спором є той спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
В силу вимог ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.
Частиною 4 ст.50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Аналіз п.п.1-4 ч.4 ст.50 КАС України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п.5 ч.4 ст.50 КАС, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. Такий безпідставний підхід до розуміння змісту п.5 ч.4 ст.50 КАС по суті призводить до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та можливої дискреційної поведінки.
За ч.4 ст.50 КАС суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.
У відповідності до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивач у справі звернувся до суду з приводу повернення надмірно сплачених відповідачу сум у вигляді допомоги по безробіттю, колегія суддів дійшла висновку, що наведений спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний висновок викладений в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року №21-1884а15 та в силу ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, в силу ч.2 ст.157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до п.4 ст.198 КАС України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2015 року скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, з огляду на те, що вказана справа не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Керуючись ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2015 року скасувати, провадження у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів - закрити.
Роз'яснити, що спір, який виник між сторонами, може бути вирішений в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяВ.О. Аліменко
СуддіН.В. Безименна
ОСОБА_4
(Повний текст Ухвали виготовлений 07 червня 2016 року)
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
ОСОБА_4
Судове рішення № 58157990, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/3693/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: