Ухвала суду № 58157796, 06.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2016 рокусправа № 808/9123/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Царьова Н.П.

за участі представників позивача Буц О.В., Клієнко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 р. в справі № 808/9123/15 за позовом Командитного товариства «Запорізькій завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство «Запорізькій завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» (далі - КТ «ЗЗВА») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000206/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 11205000/2015/00412. В обґрунтування позову зазначено, що для митного оформлення подані всі необхідні документи, які підвереджують митну вартість товару за обраним методом, а відповідачем безпідставно витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, що свідчить про протиправність рішень митного органу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права. Апелянт зазначає про неврахування судом наявності розбіжностей в наданих позивачем для митного оформлення документах, ненадання на вимогу митного органу додаткових документів. Дані обставини унеможливили здійснення перевірки числового значення митної вартості та стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості та визначення митної вартості за резервним методом. Крім того, є безпідставним та таким, що суперечить п. 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металах, затвердженого постановою правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216, умовам контракту висновок суду першої інстанції, що посилання на рахунок-фактуру в платіжному дорученні не є обов'язковим. Також є безпідставним висновок суду про необов'язковість як документу, що підтверджує митну вартість товару, декларації країни відправлення.

До судового засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні представники позивача просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.07.2015 р. між КТ «ЗЗВА» (покупець) та АТ Електропорцелан Лоуни (Чехія) (постачальник) укладено контракт № 179, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію в обумовлені строки, у кількості та номенклатурі згідно зі специфікаціями, що є невід'ємною частиною контракту, та Інкотермс 2010, а КТ «ЗЗВА» зобов'язується прийняти вказану продукцію та сплатити за неї грошову суму в обумовлені строки; країна походження продукції - Чехія; ціна на продукцію встановлюється в євро на час укладення контракту та зазначається у специфікації; загальна сума контракту складається із сум всіх підписаних специфікацій за даним контрактом; ціни на продукцію залишаються незмінними протягом всього строку дії контракту; покупець сплачує 30% вартості протягом 7 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури та 70% за фактом готовності продукції до відвантаження, але не пізніше ніж за тиждень до передбаченого відвантаження, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях; оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника; постачання товару здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях та згідно Інкотермс в редакції 2010 року.

Згідно зі специфікацією № 1 від 15.07.2015 р. загальна вартість товару, що поставлявся, - ізолятор керамічний М068405 (Р2670/470-2), становить 17100 євро (кількість - 10 за ціною 1710 євро); строк поставки - 7 днів після отримання передплати, можливе дострокове відвантаження, а також відвантаження партіями, але не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання передплати за продукцію, що поставляється; покупець отримує 100% вартості протягом 7 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури та сповіщення про готовність продукції до відвантаження, але не пізніше ніж за тиждень до передбачуваного відвантаження; умови поставки - FCA, Merklin згідно Інкотермс 2010.

Відповідно до інвойсу № 65210109 від 11.08.2015 р. та проформи-інвойсу № ZF50099 позивачу поставлено ізолятори керамічні М068405 у кількості 4 одиниці на суму 6840 євро, умови постачання - FCA Merklin.

З метою митного оформлення товару позивачем 17.08.2015 р. подана до Запорізької митниці митна декларація № 112050000/2015/013648, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту - 193966,69 грн. (7980,37 євро). Разом із митною декларацією позивачем до митного оформлення подано наступні документи: контракт № 179 від 15.07.2015 р.; специфікація № 1 від 15.07.2015 р.; рахунок-фактура (інвойс) № 65210109 від 11.08.2015 р.; проформа-інвойс № ZF50099; пакувальний лист № Е15/101 від 11.08.2015 р.; сертифікат про походження № 330425 від 29.07.2015 р.; міжнародна автомобільна накладна CMR № 5403954 від 11.08.2015 р.; довідка про товаротранспортні витрати № 1 від 07.08.2015 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 07-01/08 від 07.08.2015 р.; платіжне доручення № 30 від 05.08.2015 р.; митна декларація країни відправлення MRN 15CZ5400002FSNM3T5 від 12.08.2015 р.; договір доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 1/15 від 15.01.2015 р.; договір доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 25-01/05 від 25.05.2015 р.; договір про надання послуг митного брокера № 1/2015 від 12.08.2015 р.; лист про знижку б/н від 08.04.2015 р.; пропозицію № 004-2015 від 14.01.2015 р.; сертифікат перевізника 178/2015 від 31.07.2015 р.; прайс-лист б/н від 14.01.2015 р.; висновок про вартісні характеристики товару Запорізької ТПП ОИ-415 від 17.08.2015 р.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 17.08.2015 р. № 112050000/2015/013648, відповідач дійшов висновку, що документи, надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: в платіжному дорученні № 30 від 05.08.2015 р. відсутнє посилання на рахунок-фактуру, за яким здійснювалась передплата; в експортній декларації MRN 15CZ5400002FSNM3T5 від 12.08.2015 р. відсутні умови поставки товару; вказану ціну в іноземній валюті 187125, в той час як в митній декларації - 6840 євро.

У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей позивачу запропоновано надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом надано лист-роз'яснення від виробника товару від 18.08.2015 р., а також зазначено, що інших документів надати не має можливості.

18.08.2015 р. Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000206/1, відповідно до якого митна вартість визначена за другорядним (резервним) методом. Рішення обґрунтовано відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а надані документи (первинно) не дають можливості митниці остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару та містять розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару. У митниці наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 6,52 доларів США за кілограм товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Для визначення митної вартості товару за другорядним методом відповідачем використана наявна інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 6,52 доларів США за кілограм товару (митна декларація № 112050000/2015/011940 від 23.07.2015 р.).

Запорізькою митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00412 за поданою митною декларацією № 112050000/2015/013648.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття рішення про коригування митної вартості з мотивів неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість є безпідставним, адже відповідачем не доведено зазначення декларантом не усіх складових числового значення митної вартості, здійснення неправильного розрахунку, внесення до декларації недостовірних або неточних відомостей, а також, що надані митному органу документи містять не усі відомості, що підтверджують числові значення митної вартості; необґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Згідно зі ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз приведених вище норм законодавства свідчить, що до виключної компетенції митних органів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Відповідно до приписів статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Документами, якими позивач підтверджував митну вартість задекларованих товарів в ході митного оформлення, є контракт № 179 від 15.07.2015 р.; специфікація № 1 від 15.07.2015 р.; рахунок-фактура (інвойс) № 65210109 від 11.08.2015 р.; проформа-інвойс № ZF50099; пакувальний лист № Е15/101 від 11.08.2015 р.; сертифікат про походження № 330425 від 29.07.2015 р.; міжнародна автомобільна накладна CMR № 5403954 від 11.08.2015 р.; довідка про товаротранспортні витрати № 1 від 07.08.2015 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 07-01/08 від 07.08.2015 р.; платіжне доручення № 30 від 05.08.2015 р.; митна декларація країни відправлення MRN 15CZ5400002FSNM3T5 від 12.08.2015 р.; договір доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 1/15 від 15.01.2015 р.; договір доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 25-01/05 від 25.05.2015 р.; договір про надання послуг митного брокера № 1/2015 від 12.08.2015 р.; лист про знижку б/н від 08.04.2015 р.; пропозицію № 004-2015 від 14.01.2015 р.; сертифікат перевізника 178/2015 від 31.07.2015 р.; прайс-лист б/н від 14.01.2015 р.; висновок про вартісні характеристики товару Запорізької ТПП ОИ-415 від 17.08.2015 р.

Ці документи зазначені позивачем як додатки до митної декларації у графі 44 та наявні у матеріалах справи.

Заявлена митна вартість товару є договірною ціною згідно з контрактом з компанією АТ Електропорцелян Лоуни (Чехія) контракту № 179 від 15.07.2015 р.

Відповідачем витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів згідно з вимогами п. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, висновок відповідача про неповноту та недостовірність відомостей про митну вартість товарів не може вважатися обґрунтованим, оскільки відповідно до статті VII п. 2 «а» Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

В статті VII п.2 «b» цієї угоди вказано, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових.

Доводи апелянта про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах не є підставою для висновку про необґрунтованість визначення митної вартості за основним методом. При цьому колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції надана правова оцінка доводам відповідача.

Як зазначалось вище, відповідачем встановлено наступні розбіжності: в платіжному дорученні № 30 від 05.08.2015 р. відсутнє посилання на рахунок-фактуру, по якому здійснювалась передплата; в експортній декларації MRN 15CZ5400002FSNM3T5 від 12.08.2015 р. відсутні умови поставки товару; вказану ціну в іноземній валюті 187125, в той час як в декларації, поданій до митного оформлення - 6840 євро.

Платіжним доручення № 30 від 05.08.2015 р. позивачем сплачено 6840 євро у якості передплати за керамічні ізолятори згідно з контрактом № 179 від 15.07.2015 р., специфікацією № 1 від 15.07.2015 р., тобто зазначені в платіжному дорученні відомості дають змогу ідентифікувати, за який товар здійснено передплату у сумі 6840 євро.

Пунктами 2.1 та 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 р. № 216, визначено, що платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою та заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Тобто, є правильним зазначення судом першої інстанції, що посилання на рахунок-фактуру в платіжному дорученні не є обов'язковим та не може вважатися обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.

Щодо відсутності в експортній декларації MRN 15CZ5400002FSNM3T5 від 12.08.2015 р. умов поставки товару, а також зазначення ціни в іноземній валюті в розмірі 187125, в той час як в декларації, поданій до митного оформлення - 6840 євро, колегія суддів вказує, що приписами Митного кодексу України, які визначають документи, що подаються декларантом на підтвердження заявленої митної вартості (стаття 53 Митного кодексу), експортна декларація країни відправлення не визначена в переліку документів, які підтверджують митну вартість.

Відповідно, незазначення в експортній декларації умов поставки та зазначення ціни товару в іноземній валюті (не визначено, в якій саме іноземній валюті) іншої, ніж вказано у імпортній митній декларації, не може вважатися обставиною, що унеможливлює перевірку числових значень заявленої декларантом митної вартості.

Відтак, відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Судова колегія не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством.

Позивачем у повному обсязі виконані вимоги митного законодавства щодо подання документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Колегія суддів зазначає, що митним органом не доведено дотримання всіх умов, правил та вимог для застосування також резервного методу (2ґ).

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за МД № 112050000/2015/011940 від 23.07.2015 р. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому, безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому, такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 р. в справі № 808/9123/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 р. в справі № 808/9123/15 за позовом Командитного товариства «Запорізькій завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 07.06.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко