Ухвала суду № 58157747, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2016 рокусправа № 808/937/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2015р. №0000801702,

в с т а н о в и л а :

16.02.2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 №0000801702 на суму 72028,46 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкова інспекція наділена правом та діє у межах своєї компетенції коли проводить перевірки щодо повноти сплати платником податків необхідних податків і зборів.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ "Укрсиббанк", виконуючи функції податкового агента відобразив у даних "Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (форма 1-ДФ) відомості про отримання позивачем доходу за ознакою " 126"-додаткове благо (лист банку від 19.08.2014 №10-21/27007).

08.09.2014 року відповідачем на адресу позивача направлено лист-запит №4729/08-33-03-17 про надання для пояснень та їх документального підтвердження, пов'язаних з отриманням доходу у 2013 році доходу у вигляді додаткового блага від банківської установи.

19.09.2014 року до відповідача надійшло пояснення позивача на указаний лист, у якому ОСОБА_1 пояснила, що в результаті реалізації договірних відносин між нею та банком у позивача не відбулось збільшення загального майнового стану, а тому і відсутній об'єкт оподаткування у розумінні приписів Податкового кодексу України.

Відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 4/172/НОМЕР_1 від 12.01.2015.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення позивачем пп. 164.1.1 п.164.1 ст. 164, пп.164.2.17 "д", п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, п.176.1 "в" ст.176 ПК України, в результаті донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 57622,77грн.

Не погодившись з висновками зазначеного акту, позивач 21.01.2015 року подав заперечення, на які листом від 30.01.2015 відповідачем надано відповідь про правомірність висновків акту перевірки.

03.02.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000801702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 72028,46грн., у тому числі: 57622,77грн. за основним платежем та 14405,69грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0000801702 від 03.02.2015 року, ОСОБА_1 звернулася до суду.

Матеріалами справи встановлено, що 15 квітня 2008 року між позивачем та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір споживчого кредиту №11333021000.

30.05.2013 позивачу вручено повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України). Зі змісту даного повідомлення вбачається, що станом на 30.05.2013 за позивачем обліковувалась кредитна заборгованість у сумі 42575,62 дол. США, що складає еквівалент 340306,93 грн. по курсу НБУ станом на 30.05.2013. Також, АТ "Укрсиббанк" повідомило позивача про те, що Банком прийнято рішення про анулювання його кредитної заборгованості.

Встановлено, що анульована сума заборгованості відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є його доходом, отриманим як додаткове благо, та йому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб. Зазначене повідомлення отримано позивачем особисто, про що свідчить підпис на повідомленні, датований 30.05.2013 року.

24.09.2015 №58-3/21, АТ "УкрСиббанк" було прийняте рішення про анулювання кредитної заборгованості позивачу, яка станом на 30.05.2013 становила 340306,93грн.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Відповідно до п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Нормами ПК України, визначено, що суми, які є анульованими (прощеними) кредиторами слід визначати як отримана сума доходу у вигляді додаткового блага платниками податків, з таких сум слід сплачувати розмір податку. У позивача існує зобов'язання, яке було йому роз'яснено банком відносно необхідності так суму яка була анульованою відобразити у податковій звітності за 2012 рік та відповідно нарахувати та сплатити розмір податку з цієї суми.

Згідно пп. 16.1.3 - 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що сума заборгованості ОСОБА_1 по споживчому кредитному договору, яка була анульована АКІБ "УкрСиббанк" визначається як сума отриманого додаткового блага. Норми ПК України визначають зобов'язання платника податків після отримання повідомлення від кредитуючого банку про списання йому суми боргу відобразити її у податковій звітності та сплатити з такої суми податок на прибуток, такі зобов'язання не були виконані ОСОБА_1, що було зафіксовано перевіркою податкового органу. Після визначення суми податкового зобов'язання контролюючим податковим органом у платника податків виникає додаткове зобов'язання сплатити визначену суму у тому обсязі в якому визначено податковою інспекцією та у необхідні строки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов