Ухвала суду № 58157744, 12.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2016 рокусправа № 185/10204/15-а(2-а/185/19/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року у справі № 185/10204/15-а(2-а/185/19/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в М.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 у загальний трудовий стаж час відбування ним покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи в період з 01 серпня 1989 року по 31 липня 1990 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в М.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області під час призначення пенсії ОСОБА_1 зарахувати до загального стажу період відбування покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи шахта «Благодатна» в\о «Павлоградвугілля» з 01 серпня 1989 року по 31 липня 1990 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення за призначенням пенсії.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був засуджений вироком Павлоградського міського народного суду Дніпропетровської області від 25 липня 1989 року за ч.2 ст. 140 Кримінального кодексу УРСР до одного року виправних робіт місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку на користь держави щомісячно. Позивач відбував покарання за місцем роботи шахта «Благодатна « в\о «ГІавлоградвугілля 01 серпня 1989 року по 31 липня 1990 року - наказ №224-к від 07.09.1990 року. В трудовій книжці позивача зроблений запис про те, що час відбуття покарання з 01 серпня 1989 року по 31 липня 1990 року не зараховується до загального та трудового стажу.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача 09.09.2015 року з заявою про призначення пенсії пільгових умовах. З письмового роз'яснення відповідача йому стало відомо про відмові зарахуванні у загальний трудовий стаж часу відбування ним покарання у вигляді виправі робіт за місцем роботи в період з 01 серпня 1989 року по 31 липня 1990 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч. 2 ст. 103 Виправно-трудовий кодекс України при умові сумлінної роботи і зразкової поведінки період відбування виправних робіт може бути включений у загальний трудовий стаж на підставі рішення суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України.

На час виникнення спірних правовідносин ст. 4141 КПК України, яка встановлювала порядок прийняття рішення про зарахування часу відбуття покарання у вигляді виправних робіт до загального трудового стажу - виключена.

Положеннями ч. 3 ст. 42 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачається зарахування вказаного покарання в загальний трудовий стаж.

З огляду на вказані норми права суд першої інстанції дійшов висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Таким чином, зарахування до страхового стажу періоду відбування покарання у вигляді виправних робіт призведе до збільшення розміру пенсії позивача.

Вирішуючи питання про те, чи має ОСОБА_1 право на зарахування періоду виконання виправних робіт до загального страхового стажу колегія суддів виходить із наступного.

Правовідносини, пов'язані із визначенням страхового стажу ОСОБА_1 виникли з моменту звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

На момент виникнення вказаних правовідносин ч. 3 ст. 42 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає, що час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

З огляду на те, що на час вирішення питання про обчислення страхового стажу ОСОБА_1 ч. 3 ст. 42 Кримінально-виконавчого кодексу України прямо передбачає можливість включення до загального стажу роботи періоду відбуття покарання у вигляді виправних робіт, колегія суддів вважає, що період роботи позивача з 01 серпня 1989 року по 31 липня 1990 року підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Таким чином, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 09 лютого 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року - залишити без змін.

Стягнути в розмірі 1607,76 грн. з Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на спеціальний рахунок Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004,код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, може бут оскаржена в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський