ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2016 р.Справа № 914/3504/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-суддіМельник Г.І.
суддівГриців В.М.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Престиж-клас б/н та б/д
на рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2015 р.
у справі № 914/3504/15
за позовом Приватного підприємства Престиж-клас, м. Львів
до відповідача ОСОБА_2 відділу м. Львова, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України, м. Київ
про припинення права користування земельною ділянкою
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 30.05.2016 р.)
від відповідача: ОСОБА_4 представник (довіреність №2551 від 20.05.2016 р.)
від третьої особи: ОСОБА_5 представник (довіреність №220/793/д від 30.12.2015 р.)
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Гриців В.М., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У звязку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 210 від 16.05.2016 року проведено автоматичну заміну складу колегії суддів, згідно якої замість судді Михалюк О.В. у склад колегії введено суддю Плотніцького Б.Д. При цьому, у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Плотніцького Б.Д., розпорядженням керівника апарату суду № 233 від 30.05.2016 року проведено автоматичну заміну складу колегії суддів, згідно якої замість судді Плотніцького Б.Д. у склад колегії введено суддю Михалюк О.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2015 року у справі №914/3504/15 (суддя Король М.Р.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що позов предявлено до неналежного відповідача.
При цьому, приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд виходив з положень ч. 3 ст. 24 ГПК України, відповідно до яких господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Проте, враховуючи те, що позивач не надавав згоди на заміну первісного відповідача належним, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Приватне підприємство Престиж-клас оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д, в якій просить рішення господарського суду ЛЬвівської області від 21.12.2015р. у справі № 914/3504/15 скасувати та постановити нове рішення, яким припинити право користування ОСОБА_2 відділу м. Львова земельною ділянкою площею 0,3528 га за адресою м. Львів, вул. Гайдамацька, 9а, оскільки вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов помилкового висновку про те, що позов предявлено до неналежного відповідача, оскільки саме відповідачу (ОСОБА_2 відділу м. Львова) на праві користування належить спірна земельна ділянка.
Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін.
Третя особа правом, передбаченим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не подала.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 17.05.2016р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.05.2016р.
В дане судове засідання, прибули представники позивача, відповідача та третьої особи.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2015р. у справі № 914/3504/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства Престиж-клас без задоволення виходячи з наступного.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 08.02.1985 року (а.с. 21) земельна ділянка площею 1,46 га за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9 була закріплена за Львівською КЕЧ району ПрикВо для розміщення військових частин в м. Львів (додаток № 1 до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 08.02.1985 року, зворотня сторона а.с. 21-22).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 10), обєкт нерухомого майна будівля під літерою Ж-4 за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька. 9А, загальною площею 2038,1 кв. м. належить Приватнму підприємству Престиж-клас на праві приватної власності.
Документальними доказами у справі встановлено, що 01.02.2006 року між Дочірнім підприємством Державної компанії Укрспецекспорт - Державним підприємством Укроборонсервіс (Продавець) та Приватним підприємством Гучва (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу (а.с. 46-49), відповідно до умов якого Продавець зобовязується передати у власність Покупцю нерухоме військове майно, а саме: літера Ж-1 (будівля складу), загальною площею 363,00 кв.м. (інвентарний № 24, військове містечко № 23) (далі Майно), розташовану за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9а.
Таким чином, на підставі зазначеного Договору купівлі - продажу Приватне підприємство Гучва набуло право власності на нерухоме військове майно під літерою Ж-1 (будівля складу), загальною площею 363,00 кв. м., (інвентарний номер 24, військове містечко номер 23), розташоване за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9А.
Зясуванням документальних доказів у справі встановлено, що 10 листопада 2014 року прийнято рішення № 1 Засновника про створення Приватного підприємства Безкрай (а.с. 50), відповідно до якого та у відповідності з чинним законодавством України Засновник громадянин України ОСОБА_6 приймає рішення про створення в результаті реорганізації Приватного підприємства Е-МАС шляхом виділу Приватне підприємство Безкрай (п. 1. Рішення).
Разом з тим, відповідно до п. 2. Рішення Засновник затверджує статутний капітал Приватного підприємства Безкрай в розмірі 3 578 000,00 грн. Статутний капітал Підприємства формується на підставі розподільчого балансу, затвердженого Рішенням № 05 засновника Приватного підприємства Е-МАС 10 листопада 2014 р. з будівлі під літ. Ж-4, оціночною вартістю 3 578 000,00 грн. загальною площею 2038,1 кв. м, розташованої за адресою: 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, будинок № 9А.
В подальшому, 24 листопада 2014 року прийнято рішення № 03 Засновника Приватного підприємства Безкрай про зміну назви Підприємства Безкрай на Престиж клас (п. 4. Рішення) (а.с. 51).
Одночасно, як вбачається з Статуту Приватного підприємства Престиж клас (а.с. 14-18) загальний розмір статутного капіталу Підприємства складає 3 578 000,00 грн. (п. 4.1. Статуту).
У відповідності до п. 4.1.2. Статуту статутний капітал підприємства сформовано з будівлі під літерою Ж-4, оціночною вартістю 3 578 000,00 грн., загальною площею 2038,1 кв. м, розташованої за адресою: 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, буд. 9А.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до довідки № 657/1 від 07.09.2015 року (а.с. 60) виданої Будинкоуправлінням №4 (Липники) КЕВ м. Львова, земельна ділянка площею 0,3528 га військового містечка №23, за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9а, закріплена за БУ №4 (Липники) КЕВ м. Львова, на якій були розміщені 2 будівлі, а саме:
-будівля склад, реалізована МО України,
-будівля управління, списана і розібрана.
Також, документальними доказами у справі встановлено, що 17.02.2015 року директор ПП Престиж-клас звернувся з листом до Міністра оборони України (а.с. 19), у якому просив, враховуючи вимоги статті 120 Земельного кодексу України, розглянути питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3528 га, що розташована у м. Львові на вул. Гайдамацька, 9А під реалізованим нерухомим майном.
Та, листом від 20.03.2015 року № 303/6/27/284 (а.с. 20) т.в.о. начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України повідомлено ПП «Престиж-клас» про те, що згідно з резолюцією Першого віце-премєр-міністра від 31.01.2007 року №4889/3/1-07 Міністерству оборони зупинено здійснення операцій з реалізації та передачі земель оборони (у тому числі під обєктами нерухомості), крім безоплатної передачі у комунальну власність земельних ділянок під обєктами соціально-культурного та житлового призначення разом з цими обєктами, до прийняття окремого рішення. З огляду на це, у Міністерства оборони України немає законних підстав для припинення права постійного користування земельними ділянками під реалізованим нерухомим майном.
З врахуванням викладеного, Приватне підприємство «Престиж-клас» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 відділу м. Львова про припинення права користування земельною ділянкою на підставі ст. 120 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
В силу приписів статті 1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, а угода про відмову від права на звернення до господарського суду вважається недійсною.
Вказана стаття Господарського процесуального кодексу України є реалізацією ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Таким чином, через норму ч. 1 ст. 55 Конституції України реалізується принцип доступності правосуддя, а гарантоване Конституцією України право на судовий захист з боку держави Україна не може бути обмежене.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Водночас статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд розглядає справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду та перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Пунктом 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції (з наступними змінами і доповненнями) визначено, що заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання.
Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК України.
Як зазначено місцевим господарським судом, позивач заперечив проти заміни неналежного відповідача у справі, що підтвердив і представник позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Разом з цим, заміна неналежного відповідача у справі судом з власної ініціативи є правом, а не обовязком суду, про що вірно зазначено місцевим господарським судом.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що висновок місцевого господарського суду про те, що позов предявлено до неналежного відповідача є невірним, оскільки саме відповідачу на праві користування належить спірна земельна ділянка, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями статті 77 Земельного кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Як вже зазначалося вище, на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 01.02.2006 року, укладеного між Дочірнім підприємством Державної компанії Укрспецекспорт - Державне підприємство Укроборонсервіс та Приватним підприємством Гучва, ПП Гучва набуло право власності на нерухоме військове майно під літерою Ж-1 (будівля складу), загальною площею 363,00 кв. м., (інвентарний номер 24, військове містечко номер 23), розташоване за адресою: м.Львів, вул. Гайдамацька, 9А.
При цьому, відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату укладення вищевказаного Договору купівлі продажу) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази такого переходу права власності на земельну ділянку або її частину до ПП Гучва на підставі цивільно правових угод.
Поряд з цим, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ПП «Престиж-клас» на праві власності належить будівля під літерою Ж-4 за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька. 9А, загальною площею 2038,1 кв. м. Та, як вбачається з Державного реєстру, підставою набуття права власності на вищевказане майно зазначено свідоцтво про право власності серія та номер 30588614 виданий 08.12.2014р., видавник: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції (а.с. 10).
Зясуванням документальних доказів у справі встановлено, що ПП Безкрай набуло право власності на будівлю під літерою Ж-4 за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9А, загальною площею 2038,1 кв. м. шляхом формування статутного капіталу підприємства на підставі розподільчого балансу, затвердженого Рішенням №05 засновника ПП Е-МАС 10 листопада 2014 р. з будівлі під літ. Ж-4, оціночною вартістю 3578000,00 грн. загальною площею 2038,1 кв. м, розташованої за адресою: 79019, м. Львів, вул.. Гайдамацька, будинок №9А. Та в подальшому, засновником ПП Безкрай прийнято рішення №03 про зміну назви ПП Безкрай на Престиж клас.
Разом з тим, підстави набуття ПП Е-МАС права власності на будівлю під літ. Ж-4, загальною площею 2038,1 кв. м, розташованої за адресою: 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, будинок № 9А в матеріалах справи відсутні, а сторонами суду не подані. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що аналізом Договору купівлі-продажу від 01.02.2006 року встановлено, що Покупець (ПП "Гучва") придбав у власність одну з двох існуючих на той час будівель (за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9А) площею 363,00 кв.м. під літерою "Ж-1", а друга будівля в подальшому була розібрана. Таким чином, матеріалами справи не підтверджується перехід права власності на будівлю під літерою "Ж-4", площа якої у 5 разів більша від площі яку придбало ПП "Гучва" за Договором купівлі-продажу від 01.02.2006 року. Більше того, в матеріалах справи відсутні, а сторонами суду не подані документальні докази підтвердження переходу права власності на земельну ділянку або її частину до ПП Гучва (Покупця за Договором купівлі-продажу від 01.02.2006 року).
Також, оцінюючи документальні докази у справі, вбачається, що ПП «Престиж-клас» звернулося з листом до Міністра оборони України (а.с. 19), у якому просило, враховуючи вимоги статті 120 Земельного кодексу України, розглянути питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3528 га, що розташована у м. Львові на вул. Гайдамацька,9А під реалізованим нерухомим майном. Хоча, згідно договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 01.02.2006 року, укладеного між Дочірнім підприємством Державної компанії Укрспецекспорт - Державне підприємство Укроборонсервіс та ПП Гучва, реалізовано нерухоме військове майно під літерою Ж-1 (будівля складу), загальною площею 363,00 кв. м., (інвентарний номер 24, військове містечко номер 23), розташоване за адресою: м.Львів, вул. Гайдамацька, 9А.
Відповідно до положень ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату підстави набуття права власності на вищевказане майно позивачем - свідоцтва про право власності серії та номер 30588614 від 08.12.2014р.), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У відповідності до ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази набуття права власності чи користування на земельну ділянку площею 0,3528 га, що розташована у м. Львові на вул. Гайдамацька, 9А попередніми власниками будівлі під літ. Ж-4, загальною площею 2038,1 кв. м, розташованої за адресою: 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, будинок №9А. При цьому, відповідно до довідки №657/1 від 07.09.2015р. Будинкоуправління №4 (Липники) КЕВ м. Львова, земельна ділянка площею 0,3528 га військового містечка №23, за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9а, закріплена за БУ №4 (Липники) КЕВ м. Львова, на якій були розміщені 2 будівлі, а саме: будівля склад, реалізована МО України, будівля управління, списана і розібрана.
У відповідності до п. д ч.1 ст. 377 ЦК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відтак, враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги те, що на спірній земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9а, площею 0,3528 га були розміщені дві будівлі, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки ПП «Престиж-клас» не доведено та не обґрунтовано належними та допустимими доказами виникнення у нього права власності чи користування вказаною земельною ділянкою в повному обсязі.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.
Таким чином, покликання апелянта на те, що господарським судом Львівської області без достатніх підстав визначено неналежність відповідача, спростовуються вище наведеним аналізом законодавства та доказів у справі.
А отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2015р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2015р. у справі № 914/3504/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства Престиж-клас б/н та б/д без задоволення.
2.Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складений 03.06.2016р.
Головуючий-суддяМельник Г.І.
СуддяГриців В.М.
Суддя Михалюк О.В.
Судове рішення № 58157601, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 31.05.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/3504/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: