Рішення № 58156037, 31.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.2016

Справа № 905/1436/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу №905/1436/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство Мост" м.Ізюм Харківської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором № 94ф/12 від 25.09.2012р. у розмірі 1219532,96грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 31.03.2016 року

від відповідача: не з"явився

В С Т А Н О В И В :

14.04.2016року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство Мост" м.Ізюм Харківської області (далі по тексту ТОВ "Внедренческе підприємство Мост") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту ТОВ "Підприємство "Маст-Буд") про стягнення заборгованості за договором №94ф/12 від 25.09.2012року в сумі 1219532,96грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.04.2016року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/1436/16. Розгляд справи відкладався.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору №94ф/12 від 25.09.2012року позивач належним чином виконав ремонтні роботи з реконструкції моста, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013року,частково оплата виконаних робіт відповідачем здійснена не була, що стало підставою для звернення за захистом порушеного права до суду.

В обґрунтування зазначених у позові обставин і вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №94ф/12 від 25.09.2012року, договірної ціни, акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2013року, вимоги №17 від 11.03.2016року, доказів її направлення та отримання відповідачем, виписок з банківського рахунку позивача, податкових накладних, витягів з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо сторін у справі, Статуту позивача зі змінами.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 16, 509, 526, 530, 610, 625, 854, 879, 882 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статтями 20, 173, 175, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 15, 27, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях, які надані суду 28.04.2016року, позивач вказує, що роботи за договором виконані на меншу суму, аніж було передбачено договірною ціною у звязку з динамічністю будівництва; виходячи з формулювання п.п. 5.1,5.5,5.6 договору конкретний строк оплати виконаних робіт сторонами не узгоджено, оскільки жодна із подій, що в них обумовлені, не відповідає ознакам, які наведені у ч.2 ст. 251 ЦК України. Позивач вважає, що грошове зобовязання з оплати виконаних робіт за договором мало бути виконане відповідачем у відповідності з приписами ч.2 ст.530 ЦК України в строк 7 днів з дня отримання письмової вимоги - не пізніше 29.03.2016року.

У письмових поясненнях, які надані суду 19.05.2016року, позивач вказує, що відсутність фінансування не звільняє відповідача від оплати виконаних робіт, посилаючись на ч.2 ст.617 ЦК України, висновки, які викладені у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012року у справі №11/446, рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД та Оліус проти України від 18 травня 2005 року.

19.05.2016року ТОВ "Внедренческе підприємство Мост" звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 719532,96грн., оскільки відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт в сумі 500000,00грн., на підтвердження чого надана копія платіжного доручення №1056 від 29.04.2016року.

Позивачем надані докази направлення даної заяви відповідачу.

Суд приймає вказану заяву про зменшення позовних вимог, як таку, що подана з дотриманням приписів ст.22 ГПК України, та розглядає позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 719532,96грн.

У судовому засіданні 31.05.2016року позивач надав письмові пояснення, в яких вказує, що утримання 2% вартості виконаних робіт згідно п.5.5 договору можливо виключно за умови отримання від відповідача рахунку та податкової накладної, дані документи позивач не отримував.

Уповноважений представник позивача зявився у судове засідання 31.05.2016року, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 31.05.2016року, як і у попередні судові засідання, не зявився, правової позиції не висловив, відзиву не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження підприємства, зазначену у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса місцезнаходження ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" , яка зазначена у витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, бул.Б.Хмельницького, буд.24-а.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог статей 22, 75 ГПК України за обставинами справи суд визнає, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, тому вважає можливим розглянути справу без його участі.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані в порядку статті 43 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

25.09.2012року між юридичними особами: ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" (Підрядник) та ТОВ "Внедренческе підприємство Мост" (Субпідрядник) укладено договір №94ф/12, за умовами п.1.1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором в межах договірної ціни виконати на свій ризик, власними і залученими силами роботи з реконструкції Автомобільного моста через р.Вовча (ІІ пусковий комплекс), види та обсяги яких обумовлені в проектно-кошторисній документації, яка є невідємною частиною даного договору.

Субпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і засобами всі передбачені цим договором роботи і передає їх в обумовлені строки Підряднику, усуває власними силами і засобами на протязі гарантійного строку недоробки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт з вини Субпідрядника. Підрядник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору. (п.1.2,1.3 договору).

Положеннями пункту 2.1 договору сторони обумовили, що договірна ціна робіт за даним договором становить 3980095,20грн., у томі числі ПДВ 20%, що складає 663349,20грн. Договірна ціна є динамічною. (п.2.3 договору).

Сторонами підписано в якості додатку до договору у відповідності до п.2.1 договору договірну ціну, належним чином засвідчену копію якої додано до матеріалів справи.

Роботи по даному договору повинні розпочатись протягом 10 робочих днів з моменту отримання авансу та передачі субпідряднику проектної, дозвільної та іншої документації та будівельного майданчику. Закінчення виконання робіт в цілому по обєкту не більше 16 місяців с початку виконання підготовчих робіт за винятком можливих переривів в виконанні робіт.(п.4.1 договору).

Сторони у п.19.1 дійшли згоди, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до повного виконання обовязків по цьому договору.

Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обовязки, що складають зміст договірного зобовязання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору убачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, обєму робіт, а також їх вартості та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.(ст.838 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

Як обумовлено сторонами у розділі 13 договору здавання прийняття робіт за цим договором здійснюється шляхом підписання сторонами проміжних актів виконаних робіт «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма Кб-2в) та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма КБ-3), а після закінчення всього комплексу робіт за договором - за актом про здачу робіт . Акти виконаних робіт повинні бути виконані у програмі АВК. Здавання-прийняття робіт за цим договором здійснюється лише після отримання повного пакету виконавчої документації та актів на скриті роботи, оформлених належним чином. Підрядник має право відмовитись від прийняття робіт, які виконані з відступленням від проектно-кошторисної документації, умов даного договору, будівельних норм, правил та вказівок Підрядника та/або в разі виявлення недоліків в виконаній роботі. Оформлення проміжних та кінцевого актів, а також додатків і необхідних документів до них, здійснюється Субпідрядником. Підрядник зобовязується розпочати прийняття робіт за проміжними актами та актом про здачу робіт за договором, але не пізніше першого робочого дня після отримання відповідного повідомлення Субпідрядника. Підрядник забезпечує прийняття робіт та підписання відповідного проміжного або кінцевого акту протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення Субпідрядника про готовність до передання робіт.

Згідно п. 5.6 договору акт приймання виконаних робіт готує Субпідрядник і передає для підписання Підрядникові не пізніше 25 числа звітного місяця. Підрядник протягом трьох календарних днів перевіряє обґрунтованість акту, у разі відсутності зауважень, підписує його і передає відповідну кількість екземплярів підписаного акту Субпідряднику.

31.01.2013року між сторонами у справі підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013року, який підтверджує факт прийняття робіт та відповідність виконаних позивачем робіт згідно умов договору на суму 3207430,08грн., та відповідну довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2013року на вказану суму.

Вищенаведені акт та довідка підписано посадовими особами Замовника та Виконавця за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Акт містить посилання на договір, що беззаперечно свідчить про його підписання саме на виконання договору №94ф/12 від 25.09.2012року. Форма акту та довідки відповідає формам, які затверджені наказом Мінрегіонбуду України №554 від 04.12.2009року.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Таким чином, з огляду на підписання без заперечень акту приймання виконаних робіт у порядку, що передбачений договором, відсутність мотивованої відмови від підписання, суд вважає, роботи прийнятими належним чином. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як передбачено у п. 5.1 Підрядник проводить розрахунки з Субпідрядником за фактично виконані роботи щомісячними платежами на підставі підписаних сторонами проміжних актів приймання виконаних робіт - "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-3), форма яких затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року №554, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від Замовника та за умови фінансування робіт, які доручені Субпідряднику відповідно до даного договору. Кінцевий розрахунок проводиться після завершення усього комплексу робіт та їх здачу у порядку, що передбачений цим договором (п. 5.3).

За приписами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять копії податкових накладних, що складались за наслідками господарських операцій, як наслідок підписання акту, так і внаслідок здійснення оплати за договором. Дані документи також свідчать про факт здійснення попередньої оплати за договором, а саме, в сумі 200000,00грн., 50000,00грн., 50000,00грн., 50000,00грн., 50000,00грн.

Як вбачається з наданих копій виписок з банківського рахунку позивача на виконання умов договору здійснено наступні оплати: 05.11.2012року на суму 200000,00грн., 20.12.2012року на суму 200000,00грн., 10.11.2015року на суму 430000,00грн.

Умови оплати, що передбачені у п. 5.1 - Підрядник проводить розрахунки з Субпідрядником за фактично виконані роботи щомісячними платежами на підставі підписаних сторонами проміжних актів приймання виконаних робіт, фактично не передбачають конкретного строку виконання зобовязання, тому застосуванню підлягають приписи ч.2 ст.530 ЦК України.

14.03.2016 року ТОВ "ВП Мост" направлено відповідачу вимогу №17 від 11.03.2016 року про сплату заборгованості в сумі 1219532,96грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком ДП "Укрпошта" № 215600426655 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Дата отримання вимоги - 22.03.2016року.

19.05.2016року позивачем надано копію платіжного доручення №1056 від 29.04.2016року, з якого вбачається, що відповідач сплатив частину заборгованості за договором у розмірі 500000,00 грн.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №94ф/12 від 25.09.2012 року на даний час складає 719532,96грн.

Відповідач у порушення ст.ст. 33,43 ГПК України не надав доказів оплати заборгованості в сумі 719 532,96грн. або належного обґрунтованого конррозрахунку.

Одночасно, умови п.5.1 договору обумовлюють факт виконання зобовязання з оплати виконаних робіт наявністю фінансування робіт, які доручені Субпідряднику відповідно до даного договору.

В цьому сенсі суд зазначає, що відповідач доказів відсутності фінансування робіт за договором з боку Замовника робіт суду не надав.

Крім того, суд приймає до уваги, що за змістом статті 511 ЦК України зобовязання не може створювати обовязку для третьої особи.

Навіть у випадку покладення виконання обовязку боржником на іншу особу, відповідно з вимогами частини 2 статті 528 ЦК України, відповідальним за виконання зобовязання залишається боржник, а не така особа.

Наявність чи відсутність фінансування відповідача не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за вказаним вище договором.

У разі відсутності коштів для оплати замовник мав право та фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Аналогічна позиція викладена у постанові від 15.05.2012року № 11/446 Верховного Суду України та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД та Оліус проти України від 18 травня 2005 року.

Таким чином, відповідач не звільняється від виконання грошового зобовязання, неналежне виконання якого зумовлено відсутністю фінансування.

Згідно п.5.5 договору Підрядник при проведенні розрахунків за договором з Субпідрядником утримує 2% від вартості субпідрядних робіт (договірної ціни) на покриття витрат Підрядника, повязаних із виконанням зобовязань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних Субпідрядником робіт та інші. Субпідрядник сплачує Підряднику вартість послуг генпідряду після отримання від Підрядника відповідного рахунку та податкової накладної.

Відповідач не надав доказів отримання Субпідрядником від Підрядника відповідного рахунку та податкової накладної, що виключає можливість утримання відповідної суми у порядку п.5.5 договору.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобовязань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобовязання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобовязаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 719532,96 грн., тоді як матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості.

У відповідності до ст.49 ГПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 10792,99грн.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Внаслідок зменшення позивачем заявлених позовних вимог та наявності письмового клопотання про це, судовий збір в сумі 7500,00грн. повертається ТОВ "Внедренческе підприємство Мост".

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 253, 509, 511, 526, 528, 530, 549, 610, 837, 838, 854 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство Мост" м.Ізюм Харківської області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 719 532,96 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, бул. ОСОБА_3, 24а, ідентифікаційний код 33653812) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство Мост" (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соснова, буд. 5Ж, ідентифікаційний код 13476514) заборгованість в сумі 719532,96 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 10792,99 грн.

Повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство Мост" (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соснова, буд. 5Ж, ідентифікаційний код 13476514) з державного бюджету України судовий збір в сумі 7500,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2016 року.

Суддя А.М. Осадча